Рішення від 22.11.2012 по справі 1510/1101/12

Справа № 1510/1101/12

Провадження № 2/1510/1937/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Грубіян Л.І,

при секретарі - Нєдовій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про виселення, та усунення перешкод в користуванні житлом, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про вселення, та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 року позивачка ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить виселити відповідачку із належних їй 5/28 частин домоволодіння АДРЕСА_1 без надання їй іншого жилого приміщення, усунути перешкоди в здійсненні її права власності, користуванні та розпорядженні належною їй вказаною частиною домоволодіння, та зняти з реєстрації за вищевказаною адресою, посилаючись на те, що відповідачка немаючі ніякого відношення до майна, подала до Ізмаїльської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадкового майна після смерті її батька ОСОБА_3, у вказаній заяві вказавши що крім неї інших спадкоємців не має нікого.

Вона також звернулась з заявою про прийняття спадщини, але державна нотаріальна контора відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, оскільки відсутні правовстановлюючі документи які знаходяться у відповідачки та вона відмовляється їх надати.

В зв'язку з тим що відповідачка ОСОБА_2 добровільно виселилась з належної їй частини будинку 11.05.2012р. позивачка ОСОБА_1, уточнила позовні вимоги, тому просить тільки усунути перешкоди в здійсненні її права власності, належною їй 5/28 частин домоволодіння № 37 з надвірними спорудами по вул. Комсомольська, шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2, за вказаною адресою, стягнути судові витрати.

Після уточнення позову, відповідачка 27.06.2012 року ОСОБА_2, звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просить вселити її в житлове приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та усунути перешкоди в користування житлом, в якому вона проживала на підставі договору найму житлового приміщення від 14.03.2007 року посвідченого Управлінням житлового комунального господарства, посилаючись на те, що 14.03.2007 року між нею та ОСОБА_3, був укладений договір найму житлового приміщення, у відповідності до якого ОСОБА_3, здав їй житлове приміщення загальною площею 44 кв.м., розташоване за адресою: м. АДРЕСА_1 строком на 15 років тобто з 14.03.2007 року по 14.03.2022 року.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_3, право власності на вказане приміщення, в порядку спадкування, перейшло його дочці ОСОБА_1, на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.12.2011 року. Достроково розірвати зазначений вище договір найму вона наміру не мала.

26.09.2012 року ОСОБА_1 знову уточнила позов, просила визнати розірваним договір найму жилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та її батьком ОСОБА_3 померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 року, вказавши, що відповідачка ОСОБА_2, на початку березня сама добровільно виселилась з будинку, чим сама розірвала укладений договір, крім цього понад два місяці не платила комунальні послуги.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 позовні вимоги довірительки підтримав, та пояснив, що його довірительці на праві власності належить 5/28 частин домоволодіння АДРЕСА_1 У вказаній частині будинку проживала ОСОБА_2, через те що остання не віддавала їй технічний паспорт та інші документи на будинок (довелось витребувати через міліцію), вона не змогла вчасно прийняти спадок після смерті батька. 5 березня вона прийшла подивитись що залишилось в квартирі батька, але ОСОБА_2, її не впустила, та стала кричати і скандалити. Через пару днів від сусідів їй стало відомо, що ОСОБА_2 сама добровільно виселилась, а ключі від квартири залишила в дверях, вона прийшла з приятелькою закрила квартиру, а згодом розпочала робити ремонт в ній.

Вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 не визнав, вважає їх безпідставними так як відповідачка сама добровільно висилалась з квартири, чим достроково розірвала укладений договір найму. Ніякого «пресингу» з боку ОСОБА_1 не було, те що в квартирі не було ніяких зручностей не оспорює сама ОСОБА_2, те що самовільно підключений газ у флігелі відключили в січні, а остання висилалась в березні не знаходиться в причинному зв'язку.

Відповідачка ОСОБА_2, вимоги первісного позову не визнала і пояснила, що являлась співмешканкою покійного ОСОБА_6, для того щоб зареєструватись за місцем проживання співмешканця (іншої можливості не було) вони уклали фіктивний договір найму жилого приміщення який був посвідчений Управлінням житлового комунального господарства, і на підставі цього договору вона була зареєстрована, проживали як одна сім'я та вели спільне господарство, також вона розраховувала на спадщину, тому звернулась до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Свій зустрічний позов підтримала, пояснивши, що спочатку не мала наміру виселятись до рішення суду про виселення, потім після приходу ОСОБА_1 і суперечки виселилась, а коли уклала договір з іншим представником вирішила через суд знову вселитись. Квартира в який вона проживала не мала опалення, воду вони брали у сусідів, газ був підключений лише у флігелі, в квартирі була тільки електроенергія. Оскільки договір найму укладений до 2022 року просить вселити її за місцем реєстрації.

Представник третьої особи СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області до судового засідання не прибув, заяв чи клопотань по справі не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачку та її представника, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.12.2011 року, визнано право власності за ОСОБА_1 на 5/28 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 яка раніш належала її батьку ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

14.03.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, було укладено договору найму жилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1 з якого слідує що строк найму житла встановлюється з 14.03.2007 року по 14.03.2022 року. Згідно договору за наймане приміщення наймач має сплачувати суму еквівалентну розміру комунальних послуг. Як встановлено в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_2 договір найму житла укладався фіктивно з метою реєстрації останньої за місцем проживання її співмешканця. З комунальних послуг оплачували тільки за електроенергію.

Адресною довідкою виданою адресним бюро 21.03.2012 року Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області, підтверджено що, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває з 24.05.2007 року на реєстраційному обліку за вищевказаною адресою.

Відповідно до ч.2 ст. 158 Житлового кодексу України договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради, або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

На початку березня 2012 року, що не оспорюється сторонами відповідач ОСОБА_2, виселилась із спірної квартири, як пояснив представник ОСОБА_1 в добровільному порядку, навіть не сповістивши про це власницю квартири, чим сама достроково розірвала договір найму житла.

Пояснення відповідачки про своє виселення через «жорсткий пресинг» з боку ОСОБА_1, не знайшло підтвердження в судовому засіданні так як відповідачкою не надано доказів, що на неї був тиск, який змусив її висилитись (звернення з цього приводу в міліцію, прокуратуру, суд).

Допитані в судовому засіданні свідки з боку позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, та з боку відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 дали суперечливі пояснення , тому суд розцінює їх критично.

Відповідно до ст. 651 ч.1 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 107 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

Згідно ст. 169 Житлового Кодексу України у разі розірвання договору найму жилого приміщення наймач зобов'язаний звільнити жиле приміщення, а в разі відмови підлягає виселенню в судовому порядку.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позову ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення

Зустрічний позов задоволенню не підлягає, так суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 виселилась добровільно, чим сама припинила дію договору найму.

Суд відмовляє в стягнені 3000 грн. за юридичну допомогу, так як до суду не надано підтверджень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 386, 391 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про визнати розірваним договір найму жилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виселення, та усунення перешкод в користуванні житлом, - задовольнити.

Визнати розірваним договір найму жилого приміщення від 14.03.2007 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 в користуванні та розпорядженні кімнатами АДРЕСА_1

Дане рішення є підставою для зняття з реєстраційного обліку: ОСОБА_2, 1962 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи СГ і РФО Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області про вселення, та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л. І. Грубіян

Попередній документ
27685265
Наступний документ
27685267
Інформація про рішення:
№ рішення: 27685266
№ справи: 1510/1101/12
Дата рішення: 22.11.2012
Дата публікації: 03.12.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення