Справа № 2-889/12
19 листопада 2012 року
Свердловський міський суд Луганської області в складі головуючого судді Маркової Т.Г.,
При секретарі Дмитрієвій О.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Свердловська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку частково недійсним, визнання права власності на частку в цьому будинку,
Треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Позивач 05.12.2011 року звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначає, що відповідачка та треті особи, окрім ОСОБА_6 - є його рідні сестра та брати. ОСОБА_5 - є чоловіком відповідачки.
До 24.11.2005 року він разом з матір'ю ОСОБА_7 проживали та були зареєстровані в АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року на підприємстві загинув рідний син ОСОБА_7. - ОСОБА_12 в зв'язку з чим їй підприємством було нараховано 5487.08 гр., на отримання яких вона видала довіреність відповідачці для того, щоб остання купила їй та йому житловий будинок АДРЕСА_2 оскільки вони вирішили переїхати на постійне місце проживання до м. Свердловська.
Відповідачка дійсно знайшла та купила за отримані гроші вказаний будинок, але договір купівлі продажу від 05.12.2005 року, шляхом обману та зловживання їхньою довірою, уклала на своє ім'я та на себе зареєструвала його в МБТІ, після чого продовжувала отримувати щомісячні страхові виплати, які перераховувались матері на банківський рахунок, до закінчення терміну дії довіреності, а з 12.05.2008 року мати склала нову довіреність терміном на 3 роки. Всі ці роки вона отримувала гроші матері та використовувала їх на власний розсуд.
Про те, що відповідачка уклала договір купівлі-продажу від свого імені, стало відомо через кілька років, що стало причиною сварки між нею та матір'ю, з приводу чого остання зверталася з заявами до міліції і суду, та після обіцянки відповідачки переоформити спірний будинок, і прописати його в ньому, мати припиняла подальший розгляд заяв, але відповідачка так і не виконала своєї обіцянки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати померла. Він до теперішнього часу залишається проживати в спірному будинку, при цьому є зареєстрованим в будинку відповідачки. З серпня 2011 року чоловік відповідачки звернувся до суду з заявою про виселення його без надання іншого житлового приміщення ( на цей час рішення по справі ще не винесено), а 24.11.2011 року взагалі забрав ключі та замінив замок, залишивши таким чином його без даху над головою, оскільки за адресою реєстрації в їхньому будинку проживати вони його також ніколи не пускали. Своїми діями відповідачка позбавила його права на житло, оскільки іншого житла у нього немає.
Просить постановити рішення, яким встановити факт, що житловий будинок АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу від 05.12.2005 року, зареєстрований в реєстрі за № 3013, ОСОБА_2 придбала за кошти матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Визнати, що в період з 06.12.2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 року спірний житловий будинок був особистою власністю ОСОБА_7, на який відкрилася спадщина після її смерті, та встановити коло спадкоємців за законом, до якого входять ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Визнати за кожним із спадкоємців право особистої власності на спірний житловий будинок в рівних частках. Стягнути на його користь понесені судові витрати.
В заяві про збільшення позовних вимог зазначає, що спірний житловий будинок повинен судом бути визнаний особистою власністю за ним та матір'ю - ОСОБА_7. Просить встановити, що відповідачка спірний житловий будинок придбала для проживання його та матері, визнати частково недійсним договір купівлі-продажу будинку від 05.12.2005 року, в частині купівлі будинку відповідачкою, та визнати незаконною реєстрацію вказаного будинку за нею. Визнати за вказаним договором право власності на спірний будинок за ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року та ОСОБА_1 в рівних частках. Визнати, що після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 1\2 частину будинку АДРЕСА_2 яку прийняв він, та визнати за ним право власності на житловий будинок ( а.с 79-80).
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги, наполягають на їх задоволенні.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що мати проживала в Білокуракінському районі разом з позивачем, який зловживав спиртними напоями. Вона просила перевезти її до м. Свердловська, на що вони, порадившись з чоловіком, погодились. В травні 2005 року у матері на шахті в м. Свердловську загинув син, в зв'язку з чим їй були нараховані 3-місячна допомога та щомісячні страхові платежі, яка вона отримувала за довіреністю матері для придбання їй житлового будинку. Вони з чоловіком знайшли та купили їй спірний будинок, на придбання якого займали гроші у сторонніх людей, а потім зробили в ньому ремонт, тому приблизно з рік мати та позивач проживали разом з ними. Гроші матері від продажі її будинку в Білокуракінському районі та страхові виплати і пенсію отримував син ОСОБА_3, а ті кошти, що отримувала вона - вона витрачала на придбання будівельних матеріалів для ремонту будинку, повернення боргу та придбання продуктів харчування для матері, але отримані гроші не покривали всіх витрат. Будинок купували для проживання матері і вона знала, що договір купівлі-продажу будинку укладений на її ( відповідачки) ім'я, та не заперечувала проти цього.
ОСОБА_4 в судовому засіданні вважає, що ініціатором даного позову є ОСОБА_3, який отримав гроші матері після продажу її будинку в Білокуракінському районі та пенсію, забрав в день її похорон її нагороди. Відповідачка отримувала гроші матері та доглядала за нею, в той час як ОСОБА_3 отримував та нічого для неї не робив. Сам він претензій матеріального характеру ні до кого не має. В задоволенні позову просить відмовити.
ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні підтримав пояснення відповідачки. Разом з тим заявив, що будинок купували для матері та тоді вважалося, що з нею буде проживати і позивач, який проживав разом з нею в Білокуракінському районі, не працював та зловживав спиртними напоями. Чому будинок не зареєстрували за матір'ю - йому не відомо. В задоволенні позову просять відмовити за необґрунтованістю, та за пропуском строку позовної давності і строку прийняття спадщини позивачем після смерті матері. В задоволенні позову просить відмовити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що відповідачка купила спірний будинок для матері та позивача, вона отримувала її пенсію, яку витрачала на свої потреби, не годувала матір, внаслідок чого та попала до шпиталю з виснаженням. Коли вони дізналися, що будинок відповідачка купила на своє ім'я, то вимушені були звертатися до прокуратури. Мати також зверталася до суду, але її позов залишили без розгляду, оскільки в неї не було необхідних документів. Просить позов задовольнити.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволені позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідачка, а також треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є між собою рідними дітьми ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( а.с. 16). Згідно довідки нотаріальної контори, спадщину після її смерті, на підставі заповіту, прийняв ОСОБА_3., який 01.04.2011 року отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку та на право на земельну частку ( пай) ( а.с. 47-50).
До 24.11.2005 року позивач проживав разом з матір'ю в АДРЕСА_1 після чого з 06.12.2005 року був зареєстрований в будинку відповідачки по АДРЕСА_3, а ОСОБА_7- по АДРЕСА_2 ( а.с. 5-7).
Довіреністю від 10.05.2005 року, посвідченою секретарем виконкому Лизинської селищної ради Білокуракінського району, яка видана терміном на 3 роки, ОСОБА_7 уповноважила відповідачку відкрити рахунок в Свердловському відділенні Ощадбанку № 5450 на її ім'я та отримувати з нього гроші, а також виконувати всі дії та формальності, пов'язані з даним дорученням ( а.с. 8). 20.05.2008 року, за нотаріально посвідченою довіреністю, ОСОБА_7 знову уповноважила відповідачку розпоряджатися від її імені та в її інтересах вкладним рахунком ( а.с. 9).
На відкритий рахунок ОСОБА_7, адміністрацією ОП « Шахта Довжанська-Капітальна», 25.06.2005 року була перерахована 3-х місячна допомога в розмірі 5487.08 гр. в зв'язку зі смертю на виробництві її сина - ОСОБА_8 ( а.с. 10, 12), та з травня 2005 року до липня 2008 року перераховувались щомісячні страхові платежі ( а.с. 11).
Як убачається з договору купівлі-продажу житлового будинку, нотаріально посвідченого 05.12.2005 року, ОСОБА_11 продала, а відповідачка купила житловий будинок АДРЕСА_2, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за 5000 гр., який, згідно довідки МБТІ, був за нею зареєстрований ( а.с. 12-13, 23, 39-41).
19.06.2009 року ОСОБА_7 зверталася з заявою до Білокуракінського ГО УМВС з заявою про скоєне відносно неї відповідачкою шахрайство, за результатом розгляду якої було винесено постанови про відмову у порушенні кримінальної справи ( а.с. 18- 21) . Крім того, вона зверталася до Свердловського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 недійсним, визнання за нею права власності на цей будинок, стягнення незаконного отриманих страхових сум в розмірі 8000 гр. ( а.с. 54), в якому зазначала, що з відповідачкою була домовленість про укладання договору купівлі будинку на її, ОСОБА_7, ім'я, але та, шляхом обману та шахрайства, уклала договір на своє ім'я. При цьому в позові ніякої речі не велося, що будинок придбався також для проживання позивача або за його кошти. Ухвалою суду від 13.10.2008 року позов було залишено без руху, а та 24.10.2008 року було повернуто позивачці без розгляду ( а.с. 62 - 64). Зазначені ухвали не були оскаржені у встановленому Законом порядку та набули чинності. Повторно ОСОБА_7 до суду з аналогічним позовом не зверталася.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач намагається оспорити договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 який було укладено на ім'я відповідачки, намагаючись довести, що будинок фактично купила його мати - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, для них , тому його доля в ньому становить 1\2 частину, а 1\2 частину, що належить матері, він спадкував, тому просить визнати за ним право власності на весь будинок.
Згідно положень ст.ст.3,11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Визначаючи своє право на звернення до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що він є спадкоємцем на майно після смерті ОСОБА_7, але, відповідно до ст.. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. АДРЕСА_2, на момент смерті ОСОБА_7 їй не належав, а відтак не може входити до спадкового майна, тому позивач не має право оспорювати договір купівлі-продажу щодо нього, не зважаючи на те, що за життя ОСОБА_7 зверталася до суду та правоохоронних органів з заявами про визнання договору купівлі продажу недійсним, зазначаючи, що будинок куплено за її гроші та для неї, але позов було залишено без розгляду, ухвали суду про це вона не оскаржувала, тому вони набули чинності, і вона повторно не зверталася до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України в разі невиконання позивачем ухвали суду про усунення недоліків, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
З урахуванням викладеного, слід зробити висновок, що ОСОБА_7 в судовому порядку не оспорювала договір купівлі-продажу спірного житлового будинку.
Крім того, правоохоронними органами було відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками шахрайства відносно відповідачки за заявою ОСОБА_7, постанови про це вона також не оскаржувала у встановленому порядку, тому вони є такими, що набули чинності.
Твердження позивача щодо того, що він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_7, спростовуються довідкою нотаріальної контри, з якої убачається, що в заведеній спадковій справі щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 міститься лише заява ОСОБА_3, який прийняв спадщину за заповітом та отримав відповідне свідоцтво на земельний пай ( а.с. 47).
Позивач не зазначає норм права, на підставі яких він просить визнати договір купівлі-продажу житлового будинку недійсним, посилаючись в заяві про збільшення позовних вимог на ст.. 1261, 1268 та 1270 ЦК України, які регулюють правовідносини в спадковому праві., та не можуть застосовуватися при визнанні договору недійсним, а посилаючись на те, що оспорюваний договір відповідачкою було укладено шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7, позивач не вказує що ці дії відповідачки стосувалися саме його та в чому. Відповідно ж до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним, але позивач не був стороною в правочині, а тому вказана норма не може на нього розповсюджуватися.
Заявляючи вимоги щодо визнання за ним права власності на 1\2 частину спірного будинку, оскільки будинок придбався матір'ю для них на двох, позивач знову-таки не надає доказів цього та правового обґрунтування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не був стороною у правочині, який він намагається визнати недійсним, не прийняв спадщину у встановленому законом порядку, його права при цьому не було порушено оспорюваним договором купівлі-продажу, а тому у задоволенні позову слід відмовити за необгрунтованістю.
На підставі ст. ст. 230, 1261, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.. ст.. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору від 05.12.2005 року купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 частково недійсним, визнання права власності на частку в цьому будинку, та на цілий будинок - відмовити за необгрунтованістю.
Мотивована частина рішення буде виготовлена 25 листопада 2012 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набуває чинності, якщо протягом зазначеного часу не надійде апеляційна скарга на нього.
Суддя Т.Г.Маркова.