Справа № 2-28/11
2/1401/2/12
07.11.2012 року Арбузинський районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого судді Кірімової О.М.
за участю секретаря Торба А.В.
за участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»
до
ОСОБА_2
про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,
та зустрічний позов
ОСОБА_2
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»
про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»( далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.
Свої вимоги мотивувало тим, що між ТОВ «Агрофірма «Вісла»та ОСОБА_3, власником земельної ділянки, було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 29 травня 2006 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті спірна земельна ділянка перейшла у спадщину до дочки померлого, ОСОБА_2, яка не бажає переукладати з ТОВ «Агрофірма «Вісла»договір оренди, та самостійно почала обробляти землю.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Агрофірма «Вісла», в якому просила визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Агрофірма «Вісла»та її померлим батьком ОСОБА_3 недійсним, припинити право користування ТОВ «Агрофірма «Вісла»земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2, стягнути із ТОВ «Агрофірма «Вісла»на її користь орендну плату за 2007 рік в розмірі 2200 грн., 500 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Свої вимоги мотивувала тим, що спірний договір оренди землі її батько ОСОБА_3 не підписував, тому просила визнати його недійсним. Оскільки ТОВ «Агрофірма «Вісла»незаконно користувалося земельною ділянкою, просила припинити таке право, стягнути із відповідача не виплачену орендну плату за 2007 рік, моральну шкоду та судові витрати.
Згідно ухвали Арбузинського районного суду від 10 березня 2010 року позови об'єднано в одне провадження.
В судовому засіданні представник ТОВ «Агрофірма «Вісла»повністю підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд їх задовольнити. Між тим просив суд відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_2, оскільки вважає заявлені нею вимоги необґрунтовані.
В судовому засіданні ОСОБА_2 неодноразово уточнювала вимоги. Суду пояснила, що згідно державного акту на право приватної власності на землю, її батьку ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 7,12 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Згідно свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, що належала її батьку. З 2008 року позивач за зустрічним позовом стала самостійно обробляти спадкову землю. Уточнивши вимоги, просила суд задовольнити позов та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7,12 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Агрофірма «Вісла»в 2005 році та зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди за № 040600500643 від 29 травня 2006 року, недійсним з тих підстав, що батько за життя не підписував цього договору та відповідних актів, що є невід»ємною його частиною, та заяви про реєстрацію, тому вказаний договір порушує її право власності на успадковану земельну ділянку й він має бути визнаний судом недійсним., просила припинити право користування ТОВ «Агрофірма «Вісла»земельною ділянкою, яка їй належить на праві власності, стягнути із ТОВ «Агрофірма «Вісла» 3% від вартості землі за 2007 рік, що становить 1727 грн. 04 коп., інфляційні збитки з 2006 року по теперішній час, що складає 1153 грн. 03 коп., 5000 грн. моральної шкоди, сплачені нею держмито 59 грн. 50 коп. та 120 грн. інформаційно-технічних витрат на розгляд справи, витрати на проведення почеркознавчих експертиз в розмірі 1093 грн. 08 коп., та комісійний збір банку 14 грн. 60 коп.
Щодо задоволення вимог ТОВ «Агрофірма «Вісла»не заперечувала.
Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримав вимоги ОСОБА_2 та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Не заперечував проти задоволення вимог позивач за первісним позовом, оскільки вважає, що договір оренди укладений між ТОВ «Агрофірма «Вісла»та ОСОБА_3 зареєстрований в установленому законом порядку, тому дійсно вважається таким, що є укладеним.
Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»в 2005 році був укладений договір оренди земельної ділянки площею 7,12 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області та який зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди за № 040600500643 від 29 травня 2006 року.
Зазначене сторони в судовому засіданні не заперечували.
Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації
При розгляді справи також встановлено, що вимоги діючого законодавства при укладенні договору оренди між сторонами порушені не були.
Представнику ТОВ «Агрофірма «Вісла» в судовому засіданні було роз»яснено, що дані вимоги не є належним способом захисту порушених прав, однак він наполягав на задоволенні саме таких заявлених позовних вимогах.
За такого, суд вважає, що підстав для постановлення рішення про визнання договору оренди укладеним, немає, про що свідчить і судова практика, а тому в задоволенні позову ТОВ «Агрофірма «Вісла» необхідно відмовити за безпідставністю його заявлення.
Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом, то такі підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Він підлягає державній реєстрації і після цього набирає чинності (ст.ст. 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон)).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 2001 року серії 1-МК № 019229, ОСОБА_3. на праві власності належить земельна ділянка площею 7,12 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 10-11).
Із матеріалів справи також видно, що 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Вісла»укладено договір оренди земельної ділянки площею 7.12 га терміном на 10 років ( а.с. 7-8).
Відповідно до акту прийому -передачі та акту визначення меж земельної ділянки ( без дати) ОСОБА_3 передав ТОВ «Агрофірма «Вісла» в натурі спірну земельну ділянку (а.с. 9).
Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди землі в Миколаївській регіональній філії за № 040600500643 від 29 травня 2006 року, а тому в силу ч. 3 ст. 640 ЦК України є укладеним з моменту державної реєстрації
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 143) ОСОБА_2, дочка померлого, прийняла спадщину в вигляді земельної ділянки площею 7,12 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області.
На успадковане майно, ОСОБА_2 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с. 39)
Наполягаючи на задоволенні позову, ОСОБА_2 зазначала, що договір оренди за життя її батько не підписував, іншу особу на його вчинення не уповноважував.
Вказані доводи ОСОБА_2 підтверджуються висновками судової почеркознавчої експертизи від 01 березня 2012 року № 7706 (а.с. 119-121) та (а.с. 183-188), згідно яких підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Підпис»відомості на видачу орендної плати за землю за 2007 рік виконані не ОСОБА_3, а іншою особою, записи «Комишник»в договорі оренди землі від 29.05.2006 року ( а.с.6-8), Акті про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (а.с. 9), Акті визначення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 9) виконані однією особою, але не ОСОБА_3, підпис від імені ОСОБА_3 у заповіті від 14 липня 2006 року та підписи від імені ОСОБА_3 у графах «Орендодавець»договору оренди з додатками: Акті про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, Акті визначення меж земельної ділянки в натурі, виконані різними особами.
Оскільки складений заповіт не визиває сумніву у суду щодо його чинності, та таке сторонами не заперечувалось та не спростовувалось, наявність підпису у договорі оренди землі виконано не самим ОСОБА_3, а іншою особою. Підписи в актах, що є невід»ємною частиною договору, також виконано не самим ОСОБА_3, а іншою особою.
Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, а саме обов'язкову наявність в договорі певних істотних умов та обов'язкову державну реєстрацію цих договорів, суд вважає, що відсутність особистого підпису сторони в договорі оренди землі свідчить про те, що сторони не узгодили всі істотні умови договору, передбачені Законом.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що під час укладання договору, текст договору було підписано від імені ОСОБА_3 сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії. А тому, не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі, що є підставою, передбаченою ст. 15 Закону України «Про оренду землі», для визнання спірного договору недійсним.
Оскільки вимоги позивача за зустрічним позовом щодо припинення права користування ТОВ «Агрофірма «Вісла»земельною ділянкою, яка їй належить на праві власності, випливають із попередніх вимог, суд вважає за необхідне їх задовольнити.
Заявлені вимоги в частині стягнення із ТОВ «Агрофірма «Вісла» 3% від вартості землі за 2007 рік, що становить 1727 грн. 04 коп. та інфляційні збитки з 2006 року по теперішній час, що складає 1153 грн. 03 коп., задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, відповідно до п.1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян -власників земельних ділянок від 02.02.2002 року № 92/2002 із змінами та доповненнями, розмір орендної плати повинен становити не менше 3% від вартості земельної ділянки.
Власники земельних ділянок у зв»язку із прийняттям Указу Президента, можуть ініціювати внесення змін до договорів оренди землі в частині розміру плати за користування земельною ділянкою, що передбачає їхнє право, а не обов'язок. За такого, вказаний нормативно-правовий акт носить рекомендаційний характер. Сторони додаткових угод договору оренди про підвищення орендної плати не укладали. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що вона самостійно обробляє належну їй земельну ділянку з весни 2008 року.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 5000 грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до статей 16, 23, 1167, 1172 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Проте, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди можуть бути задоволені лише за умови, що право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, а також: у випадках передбачених статтями Цивільного кодексу України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди; якщо такий обов'язок передбачено договором.
Оскільки норми, які регулюють правовідносини з оренди землі, а також умови договору оренди не передбачають відшкодування моральної шкоди у разі визнання договору оренди землі, недійсним, то вона не може бути стягнута за судовим рішенням.
За такого суд приходить до висновку про відмову у зазначеній вимозі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду з позовом сплачено 59 грн. 50 коп. судового збору (а.с. 33), та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. (а.с. 34), також 1093 грн. 08 коп. за проведення судово-почеркознавчих експертиз (а.с. 123) та (а.с. 191).
Тому суд вважає, що з ТОВ «Агрофірма «Вісла»на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачені нею судові витрати в сумі 1272 грн. 58 коп.
В задоволенні вимог про стягнення із відповідача за зустрічним позовом на користь позивача комісійний збір банку 14 грн. 60 коп. суд вважає за необхідне відмовити, оскільки такі витрати не відносяться до судових.
Керуючись ст. ст. 60,209,213,215,218 ЦПК України, суд
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним, відмовити.
Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задовольнити частково.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7,12 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_3 і товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»в 2005 році та зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди за № 040600500643 від 29 травня 2006 року.
Припинити право користування товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»земельною ділянкою належній ОСОБА_2
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла»на користь ОСОБА_2 сплачені нею судові витрати в сумі 1272 грн. 58 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2012 року
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Арбузинського
районного суду О.М. Кірімова