Справа № Провадження №22-ц-5494/12 22-ц/1090/7604/12 Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю
Категорія44Доповідач у 2 інстанціїОлійник
28.11.2012
Іменем України
21 листопада 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді Олійника В.І.,
суддів: Панасюка С.П., Рудніченко О.М.,
при секретарі Бобку О.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 31 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Садове товариство «Академтеплоенерго», Макарівська районна державна адміністрація, Колонщинська сільська рада Макарівського району, Управління земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області, про визнання державного акту на право власності на землю недійсним, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на землю недійсним, посилаючись на те, що він є членом садівничого товариства «Академтеплоенерго», яке розташоване на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області з 1989 року. Рішенням Колонщинської сільської ради Макарівського району від 18 квітня 1995 року йому було передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,090 га для ведення садівництва. 5 листопада 1995 року на підставі вказаного рішення йому було видано Держаний акт на право приватної власності на землю серії КВ, який зареєстровано в Книзі запису державних актів на право приватної власності на землю за №163.
Проте, отримати відповідно до вимог чинного законодавства кадастровий код (номер) на земельну ділянку він не може, оскільки за повідомленням ТОВ «Тіон-3»на належну йому земельну ділянку накладається частина земельної ділянки відповідачки ОСОБА_2 площею 0,0802 га, яка належить їй на праві приватної власності і площа накладання двох земельних ділянок складає 0,0702 га., а тому просив суд визнати недійсним Державний акт відповідачки ОСОБА_2
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 31 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0.0807 га серії ЯЕ №996757 з цільовим призначенням для ведення садівництва (кадастровий номер 3222782600:05:034:0069), зареєстрований в Книзі запису державних актів за №010893000245 на ім'я ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 1995 році громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були членами садового товариства «Академтеплоенерго», приватизували земельні ділянки, які їм були надані для ведення садівництва на території Колонщинської сільської ради, а саме, позивач ОСОБА_4 приватизував земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,090 га, а громадянин ОСОБА_5 - земельну діїянку НОМЕР_1 площею 0,081 га. На момент приватизації у 1995 році земельним законодавством України не було передбачено присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянин ОСОБА_5 помер. 28 вересня 2007 року відповідачка по справі як спадкоємець першої черги за законом отримала у Дванадцятій Київській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало померлому ОСОБА_5, а саме, на земельну ділянку площею 0,081 га, розташовану на території Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області і цільове призначення якої - ведення садівництва. 27 лютого 2008 року їй було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0807 га, розташовану на території Колонщинської сільської ради СТ «Академтеплоенерго».
У 2011 році позивач звернувся до землевпорядної організації ТОВ «Тіон-3»з заявою про присвоєння кадастрового номеру його земельній ділянці у зв'язку зі змінами у законодавстві.
5 серпня 2011 року генеральний директор ТОВ «Тіон-3»повідомив позивачу, що не має можливості присвоїти кадастровий номер на земельну ділянку у зв'язку з накладанням земельних ділянок, а саме, в Управлінні Деркомзему в Макарівському районі присвоєно кадастровий номер на земельну ділянку, яка перебуває у власності громадянки ОСОБА_2 загальною площею 0,0802 га і площа накладання складає 0,0702 га від загальної площі, що належить ОСОБА_4
Судом встановлено, що після смерті громадянина ОСОБА_5 правління садівничого товариства «Академтеплоенерго» з порушенням вимог чинного законодавства передало земельну ділянку НОМЕР_1 у користування громадянину ОСОБА_6, який у подальшому її приватизував. Приватизація земельної ділянки НОМЕР_1 громадянином ОСОБА_6 відбулась у вересні 2007 року, тобто на момент, коли відповідачка отримала свідоцтво про право на спадщину, земельна ділянка яка перейшла їй у власність в порядку спадкування, була вже приватизована іншою особою і їй було присвоєно кадастровий номер.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з припущення, що на момент приватизації земельної ділянки НОМЕР_1 відповідачем по справі землевпорядна організація, яка на місце не виїжджала, виявивши наявність кадастрового номеру присвоєного земельній ділянці НОМЕР_1 (власник ОСОБА_6.), з якихось причин присвоїла відповідачу кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, яка на праві власності належить позивачу ОСОБА_4
Також суд вважав, що, оскільки права власника земельної ділянки НОМЕР_2 ОСОБА_4 грубо порушились діями посадових осіб органу виконавчої влади та землевпорядної організації, які виготовляли технічну документацію та Державний акт на право власності на земельну ділянку відповідачці ОСОБА_2, тому позовні вимоги підлягали до задоволення.
Враховуючи викладене, суд вважав, що права власника земельної ділянки НОМЕР_2, розташованої на території Колонщинської сільської ради Макарівського району ОСОБА_4, грубо порушились діями посадових осіб органу виконавчої влади та землевпорядної організації, які виготовляли технічну документацію та Державний акт на право власності на земельну ділянку відповідачці ОСОБА_2
Проте, колегія суду з такими висновками не може погодитися.
ОСОБА_2 27 лютого 2008 року отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка має кадастровий номер і зареєстрована в Державному земельному кадастрі.
Відповідно до ст.22 ЗК в редакції 1992 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 прийняла спадщину і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом та Державний акт на земельну ділянку. За період від 1995 року і до часу розгляду справи в суді ніяких непорозумінь з приводу користування земельними ділянками та меж, як зі сторони ОСОБА_4 так і зі сторони ОСОБА_2 у сторін не виникало. Крім того, на спірну ділянку за НОМЕР_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, був виготовлений державний акт на ім'я ОСОБА_6
Державний акт згідно рішення Макарівського районного суду було скасовано, як не законний. Проте, при виготовленні документації землевпорядною організацією також не було встановлено порушення межових знаків між ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Згідно зі ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Як зазначається в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»«…припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.».
Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається, як на обґрунтування своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищенаведене, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи і постановив рішення за недоведеністю висновків суду обставинам справи, то колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення і ухвалення нового, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на право власності на землю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 31 липня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на землю недійсним.
Рішення апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Олійник В.І.
Судді: Панасюк С.П.
Рудніченко О.М.