Справа № 1314/1401/2012
Провадження № 2/1314/397/2012
02.11.2012 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:
головуючого -судді Борисенко В.В.
при секретарі - Мриц Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області за участю третіх осіб -Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області та КП «Мостиське РБТІ»-про визнання права власності на спадкове майно, -
16.10.2012 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, була головою колгоспного двору у АДРЕСА_1, членом якого станом на 01.07.1990 року була її донька ОСОБА_2 -позивачка у справі.
За свого життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла своїй онуці ОСОБА_1 -позивачці у справі.
У встановлені строки ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте виявилося, що в переліку спадкового майна немає її частки -1/2 частини будинковолодіння.
З огляду на вищенаведене позивачки просять суд постановити рішення, яким визнати за ними в рівних частках право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: за ОСОБА_2 визнати 1/2 частини вищезазначеного будинковолодіння, як у спільній сумісній власності колгоспного двору, а за ОСОБА_1 -1/2 частини -як спадкове майно за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Вимоги позивачами в судовому засідання підтримано в повному обсязі.
Представник відповідача -Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області -в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.
Представник третьої особи -Мостиської державної нотаріальної контори -в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності.
Представник третьої особи -КП «Мостиське РБТІ -в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності та вирішення даної справи покладає на розсуд суду.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»від 22.12.1995 року № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 Закону «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх.
Судом встановлено, що будинковолодіння, котре знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок була ОСОБА_3 Станом на 15.04.1991 року в даному будинку, крім останньої, проживала також її донька -ОСОБА_2 (позивачка у справі), яка на той час являлася членом колгоспного двору. Таким чином кожен із них мав право власності на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, склавши за свого життя заповіт, яким усе своє майно заповіла онуці ОСОБА_1 - позивачці у справі. Остання своєчасно звернулася в Мостиську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті бабці, проте свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок вона не отримала, так як будинковолодіння відноситься до суспільної групи «колгоспний двір»і станом на сьогодні частки у ньому не виділені.
Вказані обставини підтверджуються: поясненнями сторін; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3; копією заповіту ОСОБА_3; копією свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 02.07.1990 року; довідками Гусаківської сільської ради Мостиського району Львівської області № 182 від 21.02.2011 року та № 256 від 01.11.2012 року; а також іншими матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу прийняття спадщини.
З огляду на те, що ОСОБА_2 спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_3 станом на 15.04.1991 року проживала у будинковолодінні АДРЕСА_1, яке є колгоспним двором, то такі набули право власності на 1/2 частини вищезазначеного будинковолодіння за кожним, та оскільки після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла її онука -ОСОБА_1, проте позбавлені можливості в позасудовому порядку оформити свої спадкові права, так як за життя спадкодавця не було виділено часток у колгоспному дворі, суд вважає, що за позивачками слід визнати право власності на 1/2 частини спірного будинковолодіння за кожним.
На підставі викладеного, керуючись п.6 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»(з наступними змінами), ст.ст.112, 120-127 ЦК УРСР 1963 року, ст.ст.1234, 1269, 1270 ЦК України 2003 року, ст.ст.10, 174, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частини будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частини будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяВ.В. Борисенко