Справа № 1109/9176/12
Номер провадження 2/1109/3715/12
12 листопада 2012 року м. Кіровоград
Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванова Д.Л.,
при секретарі - Логвинюк О.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
18 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_2 та зняти їх з реєстраційного обліку.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що згідно договору купівлі-продажу від 16 липня 1982 року йому належить недобудований будинок АДРЕСА_2. Окрім позивача у спірному будинку зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які протягом тривалого часу за даною адресою не проживають, однак добровільно знятись з реєстраційного обліку не бажають, у зв'язку з чим він змушений звернутись до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 позов підтримали повністю, просили його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона не проживає за вказаною адресою близько 14 років, тобто після того як вийшла заміж та переїхала проживати до чоловіка, в добровільному порядку не бажає знятись з реєстраційного обліку вказуючи на те, що бажає бути зареєстрованою за адресою своїх батьків.
Відповідач ОСОБА_4 надала заяву, в якій позов ОСОБА_1 визнала та просила розглянути справу без її участі.
З'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, зваживши їх доводи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
За змістом положень статей 3, 4 та 11 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні інтереси у спосіб, визначений законам України; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст.16 цього Кодексу, може бути в тому числі припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до його порушення.
Суд встановив і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу від 16 липня 1982 року (а. с. 6, 7).
Згідно довідки голови квартального комітету № 1 від 10 листопада 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані в будинку за вказаною адресою, проте не проживають в ньому (а. с. 8).
В судовому засіданні встановлено і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на протязі тривалого часу не проживають в будинку по вказані адресі, а проживають разом зі своїми сім'ями по іншим адресам, ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, а ОСОБА_4 в АДРЕСА_1, проте добровільно не бажають знятись з реєстраційного обліку, чим перешкоджають позивачу розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК Української РСР з урахуванням положень ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником.
Згідно з ч.4 ст. 156 ЖК Української РСР припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що положення ч.2 ст. 405 ЦК України поширюється і на тих членів сім'ї власника житла, які припинили з ним сімейні відносини.
ОСОБА_3 не оспорювала той факт, що вона не проживає разом з позивачем близько 14 років, проте вважає, що вона має право бути зареєстрованою за адресою батька.
Статтею 150 ЖК визначено право громадян, які мають у приватній власності житло користуватись ним та розпоряджатись цією власністю на свій розсуд.
Таке ж право закріплене у статтях 319, 383 ЦК України, за змістом яких власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї або інших осіб.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В даному випадку, фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються свідчать про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом тривалого часу в будинку ОСОБА_1 по пров. 1-му Лелеківському буд. 19, в м. Кіровограді не проживають, однак зареєстровані за вказаною адресою і добровільно знятись з реєстраційного обліку не бажають, перешкоджаючи таким чином ОСОБА_1 вільно користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
Оскільки право членів сім'ї ( зокрема колишніх членів сім'ї ) власника на користування жилим приміщенням є похідним від права власника, то право ОСОБА_1 на вільне, безперешкодне користування та розпорядження власним майном являється пріоритетним і повинно бути захищеним, позовні вимоги ОСОБА_1 відповідають способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст. 3 СК України, ст. ст. 150, 156 ЖК Української РСР, ст. ст. 3, 6, 11, 13, 15, 16, 20, 316 - 319, 380, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 88, 174, 208 - 218, 292, 294 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, що проживає в АДРЕСА_2 та ОСОБА_4, що проживає в АДРЕСА_1 такими, що втратили право користування жилим будинком АДРЕСА_2.
Рішення суду є підставою для зняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Управлінням Державної міграційної служби України в Кіровоградській області з реєстраційного обліку за адресою: м. Кіровоград, пров. 1-й Лелеківський, буд. № 19.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 53, 65 грн. судового збору з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Д. Л. Іванов