Справа № 1109/8055/12
Номер провадження 2/1109/3379/12
24 жовтня 2012 року м. Кіровоград
Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванова Д.Л.,
при секретарі - Логвинюк О.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та зобов'язання вчинити певні дії,
В серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визнання права власності на 9\25 частки житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 за набувальною давністю, вказуючи на те, що вона понад 10 років добросовісно володіє і продовжує відкрито, безперервно володіти вказаною частиною домоволодіння, що належить ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після його смерті спадщина ніким не прийнята.
Крім визнання права власності ОСОБА_2 просить зобов'язати КП « Кіровоградське об'єднане бюро технічної інвентаризації « зареєструвати право власності на вказану частину домоволодіння.
В запереченнях представник Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради ОСОБА_4 просить суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову, мотивуючи тим, що вона не являється добросовісним володільцем, оскільки знала, про те, що право власності на 9\25 часток спірного домоволодіння зареєстровано за іншою особою, крім того факт відкритого та безперервного володіння частиною будинку нічим не підтверджено, а навпаки спростовується довідкою квартального комітету, згідно з якою ОСОБА_2 постійно проживає і зареєстрована в Вінницькій області, а також актом огляду житла, згідно з яким будинок знаходиться в занедбаному стані та не придатний для проживання. В подальшому представник Управління в судове засідання не з'явився, у заяві просив суд розглянути справу за його відсутністю ( а.с. 38 - 39, 48 ).
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 по довіреності ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити і крім обставин викладених в позовній заяві зазначив, що його довірителька відкрито та безперешкодно володіє частиною будинку, яка належить ОСОБА_3 фактично з моменту його придбання ( 1990 рік ), після смерті ОСОБА_3 на його частку ніхто з спадкоємців не претендує, без проведення капітального ремонту, укріплення фундаменту, стін та перекриття даху будинок зруйнується.
Крім того, пояснив, що представлена ним довідка з квартального комітету № 28 та покази свідків спростовують доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 не являється добросовісним набувачем.
Допитані за клопотанням представника ОСОБА_1 свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснила суду, що проживають з позивачем ОСОБА_2 по сусідству, ОСОБА_3 в будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 після 1990 року не проживав і як власник будинку їм невідомий, підтвердили факт того, що ОСОБА_2 з 1989 року постійно проживає за вказаною адресою та використовує частину будинку як господарські приміщення.
З'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, зваживши їх доводи, а також показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про, те що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 16\25 частини житлового будинку із надвірними спорудами та будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці загальною площею 736, 20 кв.м. належить ОСОБА_2 на праві власності, згідно договору купівлі - продажу від 02 серпня 1989 року ( а.с. 6 -18 ).
Як вбачається з довідок ОКП « Кірвоградське ООБТІ « від 18 листопада 2010 року та від 12 грудня 2011 року власником 9\25 частини будинку являється ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про спадщину від 09 липня 19991 року № 2-1658 ( а.с. 15 - 16 ).
З витребуваного судом витягу з Державного реєстру актів цивільного стану вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Херсон, Херсонської області - помер ( а.с. 31- 33 ).
За даними Першої Херсонської державної нотаріальної контори від ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа, яка з 2001 року зберігається в Державному нотаріальному архіві Херсонської області ( а.с. 43- 45 ).
За змістом положень статей 3, 4 та 11 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні інтереси у спосіб, визначений законам України. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст.16 цього Кодексу, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підстава, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності ввжається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи, і, які у відповідності до ч. 1 ст.60 ЦПК України повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).
Згідно пунктів 1, 8 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу він набирає чинності з 1 січня 2004 року. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а відтак визнання судом права власності за набувальною давністю не може мати місця раніше 1 січня 2011 року.
Фактичні обставини справи та їх об'єктивна оцінка свідчить про те, що ОСОБА_2 добросовісно заволоділа і продовжує відкрито та безперервно володіти чужим майном понад 10 років.
Наведене повністю підтверджується оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема: довідкою з квартального комітету № 28 від 15 грудня 2011 року ( а.с. 14 ), актом огляду будинку від 10 січня 2012 року ( а.с. 25 ), довідкою з квартального комітету № 28 від 16 вересня 2012 року ( а.с. 47 ), а також поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які об'єктивно узгоджуються між собою і відповідають фактичним обставинам справи, а тому позов ОСОБА_2 в цій частині підлягає задоволенню.
Доводи представника Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради ОСОБА_4 з приводу того, що ОСОБА_2 не являється добросовісним володільцем, оскільки придбавши за договором купівлі - продажу лише частину спірного будинку знала про те, що інша частина, а саме 9\25 належить ОСОБА_3 та протягом 10 років її не використовувала, у зв'язку з чим житло стало непридатним для проживання, суд вважає безпідставними та необгрунтованими, такими, що не спростовують доводи представника ОСОБА_2 та не виключають можливість набуття нею право власності на чуже ( ОСОБА_3 ) майно за давністю володіння.
Разом з цим, слід зазначити, що вимога ОСОБА_2 в частині зобов'язання КП « Кіровоградське об'єднане бюро технічної інвентаризації « зареєструвати право власності на 9\25 частин будинку ОСОБА_3 являється передчасною та необгрунтованою, оскільки рішення суду в даній справі є законною підставою для реєстрації органами бюро технічної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на вказану частину домоволодіння, що являється підставою для відмови ОСОБА_2 в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 112 ЦК Української РСР, ст. ст. 15, 16, 316 - 321, 325, 328, 344, 355 - 358, 382, 386, 392 ЦК України, п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 212 - 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 9\25 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1.
В частині задоволення позовних вимог про зобов'язання КП « Кіровоградське об'єднане бюро технічної інвентаризації « зареєструвати право власності ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Д. Л. Іванов