Справа № 1109/10671/12
Номер провадження 2/1109/4139/12
27 листопада 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді: Бершадської О.В.
при секретарі: Вітохіній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді, без фіксування судового процесу, справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
Позивач у жовтні 2012 року звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № KGMDAК10920112 від 21.03.2008 року в розмірі- 7 327,85 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.09.2012 року складає 58 549,56 грн. та понесені судові витрати. В судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач до суду не з"явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
21.03.2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KGMDAК10920112, відповідно якого позичальнику надано кредит в сумі 11 545,28 доларів США на термін до 19.03.2010 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячній платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов"язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов"язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов"язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця-гривня.
Відповідач перед позивачем належним чином не виконала зобов"язання, внаслідок чого станом на 21.09.2012 року утворилась заборгованість у розмірі 7 327,85 доларів США, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 3 049,78 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом- 189,84 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом- 42,70 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором- 3 666,79 доларів США, а також штрафи відповідно до Договору: 31,29 доларів США- штраф ( фіксована частина); 347,46 доларів США- штраф ( процентна складова), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 21.09.2012 року складає 58 549,56 грн., розрахунок якої додається ( а.с. 4-6 ).
У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Цивільне законодавство не встановлює обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з боржника, який порушив умови договору, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є формою неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 585,50 грн. - судового збору.
Керуючись ст. ст. 192, 525, 526, 530, 533,1048,1049,1054 ЦК України, ст. ст. 88, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, 1966 року народження ( ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором кредиту № KGMDAК10920112 від 21.03.2008 року в розмірі - 7 327,85 доларів США , що за курсом НБУ еквівалентно 58 549 грн. 56 коп., з них : заборгованість за кредитом - 3 049,78 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом- 189,84 доларів США, заборгованість по комісії за користуванням кредитом- 42,70 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором- 3 666,79 доларів США, а також штрафи відповідно до Договору: 31,29 доларів США- штраф ( фіксована частина); 347,46 доларів США- штраф ( процентна складова), а також 585 грн. 50 коп.- судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області .
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Бершадська