Справа №902/735/12
41
2/902/247/12
28 листопада 2012 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О.С.
секретаря судового засідання Галів І.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника третьої особи органу опіки та піклування - Дяків Я.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки і піклування Гузіївської сільської ради про виселення з житлового будинку,-
Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 мотивувала свої вимоги тим, що вона є власником будинку по АДРЕСА_1, в який за її згодою переселились на проживання відповідачі ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3
Посилаючись на те, що договір з найму з ними не укладався, на даний час вони є в неприязних відносинах, а спірний будинок необхідний їй самій для проживання, просить виселити їх з будинку, як таких що проживають в ньому без законних підстав.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково вказала, що вона зверталася з письмовою вимогою в травні 2012року до відповідачів, щоб вони в добровільному порядку виселилися, але її вимоги проігноровані.
Відповідачі позовні вимоги визнали та не заперечували, що проживають разом з трьома неповнолітніми дітьми в будинку, що належить позивачу з її усної згоди , але зареєстровані на проживання за іншою адресою. Виселитися на даний час не можуть, оскільки немають ніякого житла.
Представник третьої особи -органу опіки та піклування зазначила, що багатодітна сім'я відповідачів проживає в будинку, що належить ОСОБА_1 без будь-яких підстав і немають куди виселитися, а тому, врахувавши, що на час вирішення спору є зимовий період, що унеможливлює виселення, просить в позові відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, згідно зі статтями ст.ст. 317, 319,321, 391 ЦК України власникові належить права володіння, користування і розпорядження майном на власний розсуд. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_8, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10).
Відповідачі проживають із усної згоди позивача в будинку, хоч не зареєстровані в установленому порядку на проживання в ньому .
Суд встановив про відсутність договірних відносин між позивачкою (власником житла) і відповідачами, що перешкоджає їй здійснювати право власності по відношенню до надбаного житла. В будинок власника у визначеному законом порядку відповідачі вселені не були, тому не набули права на користування ним.
Після реєстрації права власності на придбаний житловий будинок, позивачка звернулася до відповідачів з вимогою протягом розумного строку звільнити належний їй на праві приватної власності будинок і надати можливість як власнику здійснити своє право на розпорядження та користування власністю, однак відповідачі відмовилися добровільно виселитись з житлового будинку (а.с.7,8,28).
Тобто своїми діями вони створюють перешкоди позивачу в користуванні житлом. Відповідачі не являються ні власниками житлового будинку, ні наймачами, а тому не мають жодних законних підстав для проживання в будинку.
Посилання представника третьої особи на відсутність підстав для виселення не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст.9 ЖК України законом охороняються житлові права, крім випадків, коли вони здійснюються з порушенням прав інших осіб, а судом встановлено, що відповідачі проживають в будинку без укладення договору житлового найму з власником- ОСОБА_1., тобто законних прав на проживання в спірному будинку не набули.
Тому в даному випадку суд при вирішенні спору застосовує норми, що регулюють захист права власності, передбачені ЦК України, а не норми ЖК України.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що відповідачі не мають самостійного права на житло у спірному будинку з підстав, передбачених законом, а тому вимоги позивачки про виселення їх із будинку, який належить ій на праві приватної власності є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України. В даному спорі до судових витрат, понесених позивачем, відносяться: витрати на правову допомогу згідно пред'явленої квитанції на суму 200грн. та на сплату судового збору в сумі 107грн. 30коп., всього 307грн.30коп.
На підставі наведеного, ст.ст. 317, 319,321, 383, 391 ЦК України ст. ст. 60, 88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 214, 216 ЦПК України, суд, -
Позов задовільнити.
Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 з житлового будинку в АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 307 (триста сім) грн. 30 коп. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд.
Якщо особи, які брали участь в справі , не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, то вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ ГОЛОВЕНКО О.С.