"20" листопада 2012 р.Справа № 5024/1210/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бойко
суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран
при секретарі -Альошиній Г.А.;
за участю представників сторін:
Від позивача - Малий Є.В.;
Від відповідача - Родрігес Н.А., Касьян М.С.;
Від третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Криворізький юридичний центр"
на рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2012р.
у справі № 5024/1210/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОНОМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Криворізький юридичний центр"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Великоолександрівська районна державна адміністрація
про визнання недійсним договору суборенди земельних ділянок від 07.06.2012р. зареєстрованого за № XC-652090004002451
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОНОМ" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним договір суборенди земельних ділянок від 07.06.2012р. зареєстрований за № ХС-652090004002451, який укладений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Криворізький юридичний центр". Судові витрати по справі позивач просив суд покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя З.В. Клепай) позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним договір суборенди земельних ділянок від 07.06.2012 року, що укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроном", смт. Велика Олександрівка, що зареєстрований у відділі Держкомзему у Великоолександрівського району 07.06.2012р. за №ХС -652090004002451. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький юридичний центр" витрати по сплаті судового збору у сумі 1073 грн.
Не погодившись з даним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю „Криворізький юридичний центр" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Скаржник доводи апеляційної скарги підтримує, рішення суду вважає необґрунтованим, просить його скасувати, у позові відмовити.
Позивач вважає, що рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Своїм процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції третя особа не скористалась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Заслухавши представників сторін обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи і встановлено судом, 28 лютого 2008 року між ТОВ "Агроном" та Великоолександрівською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди земельних ділянок в розмірі 136,30 га., в тому числі ріллі - 126,40 га та пасовищ - 9,90 га. Згідно пункту 15 цього договору "15. Земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", строк оренди - 20 років до 01.08.2027 року.
25 листопада 2008 року додатковою угодою було внесено зміни до вказаного вище договору оренди земельних ділянок шляхом зменшення розміру площі до 131,80 га. в тому числі ріллі - 121,90 га, та пасовищ - 9,90 га.
05 березня 2012 року додатковою угодою було внесено зміни до вказаного вище договору оренди земельних ділянок шляхом зменшення розміру площ - до 115,8011 га. в тому числі ріллі-105,9011 га, та пасовищ -9.90 га. та змінено орендну плату в розмірі: - 60 гривень за кожний гектар пасовищ в рік - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки ріллі в рік.
07 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізький юридичний центр" та позивачем укладений договір суборенди земельних ділянок під реєстраційним №ХС-652090004002451, за яким всі земельні ділянки: 115,8011 га. в тому числі ріллі - 105,9011 га, та пасовищ - 9,90 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано Відповідачу строком на 15 років до 01.08.2027 року.
Позивач, наполягаючи на задоволенні позовних вимог зазначив, що договір суборенди слід визнати недійсним, в зв'язку з тим, що по-перше, на той час директором позивача був Дяченко Г.В. який передаючи по договору суборенди 100% всіх сільськогосподарських земель, діяв всупереч інтересам Позивача, бажав (або свідомо допускав) настання несприятливих наслідків для Позивача, а укладання договору на безоплатній основі свідчить про наявність домовленостей представника -Дяченко Г.В. з іншою стороною -Відповідачем; по-друге, директор здійснював свої повноваження в межах виключно визначених контрактом укладеним з ним товариством. Цей контракт діяв з 19 вересня 2007 року до 19 вересня 2008 року, питання пролонгації контракту з директором Товариства ( Дяченком Г.В.) на 2012 рік на загальних зборах не вирішувалося, а тому під час підписання вказаного вище договору суборенди земельних ділянок 07.06.2012р. директор Дяченко Г.В. діяв без належних повноважень допустивши дію, яка виходить за межі наданих йому прав, оскільки під автоматичну пролонгацію контракт не підпадає. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону;
Господарський суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги з доводами позивача погодився частково та спірний договір визнав недійсним відповідно до п. 5 ст. 241 ЦК України з таких підстав.
Відповідно до п.4.1 контракту - керівник має право: укладати господарські та інші договори відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України. Договори, які можуть призвести до втрати майна товариства укладаються виключно після погодження зборами Учасників Товариства. Умови про те, що ці договори, пов'язані з майном, що є власністю товариства, цей пункт контракту не містить.
Таким чином всі угоди, які можуть призвести до втрати майна, у тому числі і майна, яким позивач користується на умовах оренди, повинні укладатись керівником після погодження з загальними зборами учасників, але керівник позивача Дяченко Г.В., укладаючи спірний договір, діяв за межами своїх повноважень, що призвело до того, що після укладання договору суборенди позивач втратив право користуватися земельною ділянкою.
Судова колегія з висновком суду про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки не погоджується з наступних підстав.
Згідно до ст. 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 62 ЗУ „Про господарські товариства" порядок призначення і діяльності директора має бути визначені в Статуті товариства.
Відповідно до п. 8.14. Статуту який було прийнято та затверджено зборами ТОВ „АГРОНОМ" від 19.09.2007р. (протоколом № 1), виконавчим органом Товариства є Директор, який призначається та відкликається з посади Загальними зборами Учасників та діє виключно в межах визначених контрактом.
Згідно з п. 8.15 Статуту Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції Загальних зборів Учасників. Директор підзвітний Загальним зборам Учасників і організує виконання їх рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для Учасників Товариства.
Відповідно до п.8.17 Статуту Директор здійснює свої повноваження в межах виключно визначених контрактом укладеним з ним товариством.
Відповідно до п. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно листа Державного Департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю від 20.06.2007р. N 013-Ш0721/20-43 Міністерства праці та соціальної політики України частиною третьою статті 21 КЗпП України (322-08) передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому зазначені строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору. Крім підстав визначених контрактом, трудовий договір може бути розірвано з підстав, визначених законодавством.
Таким чином, після закінчення терміну дії контракту він має бути або розірваний, або продовжений. Підстави, для розірвання або продовження контракту мають бути визначено у самому контракті, у т.ч. й за згодою сторін. Останній день роботи за контрактом є днем закінчення його терміну. Відповідно до статті 39-1 КЗпП України (322-08), якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроном" в особі Голови зборів засновників (учасників) Ткаченко Г.І. з одного боку та Дяченко Г.В. було укладено контракт про те, що Дяченко Г.В. призначається на посаду директора ТОВ "АГРОНОМ". Відповідно до п. 7.1 Контракту зазначено, що він діє з 19 вересня 2012р. до 19 вересня 2008р. Згідно до п. 7.7 при виконанні умов цього контракту термін його дії продовжується додатковими угодами на один рік. Загальний строк дії цього контакту не може перевищувати п'яти років. По закінченні цього терміну може укладатися новий контракт.
Матеріалами справи та поясненнями сторін підтверджується, що Дяченко Г.В. працював як керівник після закінчення терміну контракту на протязі подальших років до 2012р. і учасники товариства не вимагали припинення його повноважень, тобто на момент укладання спірного договору директор Дяченко Г.В. як керівник повинен був діяти та діяв в межах повноважень, які йому були надані контрактом, тобто судом правильно не прийнято до уваги посилання позивача на те, що Дяченко Г.В. на той момент вже не працював як керівник та не мав права підписувати спірний договір.
Пунктом 8.4. Статуту ТОВ "АГРОНОМ" визначено перелік питань, які віднесені до компетенції Загальних зборів Учасників, як вищого органу Товариства, зокрема пунктом „з" встановлено „попереднє погодження договорів (угод) відчудження нерухомого майна товариства та договорів, які можуть передбачати можливість відчудження (зокрема договорів іпотеки, застави).
Судова колегія вважає, що положення цього пункту Статуту не підлягає розширеному тлумаченню та стосується тільки майна товариства, а висновок суду, що погодження вимагають також угоди, що стосуються майна, яким позивач користується на умовах оренди, є помилковим.
Щодо посилань позивача на те, що колишній директор позивача Дяченко Г.В. передаючи по договору суборенди 100% всіх сільськогосподарських земель діяв всупереч інтересам Позивача, бажав (або свідомо допускав) настання несприятливих наслідків для Позивача, а укладення договору на безоплатній основі свідчить про наявність домовленостей представника - Дяченка Г.В. з іншою стороною - Відповідачем, то господарський суд правильно зазначив, що для визнання недійсним правочину, вчи неного внаслідок зловмисної домовленості, суд повинен встановити не тільки факт зловмисної домовленості представника з іншою особою, а й наявність збитків та причинний зв'язок між зловмисною домовленістю та завданими збитками (232 ЦК України), однак позивачем доказів в підтвердження вищезазначеного суду не надано.
Виходячи з вищевикладеного, рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Криворізький юридичний центр" задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2012 р. у справі № 5024/1210/2012 скасувати, в позові відмовити.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст підписано 26.11.2012р.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А. Величко
Суддя С.В. Таран