"20" листопада 2012 р.Справа № 5024/879/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.,
за участю представників:
від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення №005250 від 22.09.2012р.;
від позивача (Херсонської міської ради) - участі не брали, хоча Херсонська міська рада була належним чином сповіщена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №18935156 від 06.11.2012р. (том ІІ а.с. 28);
від позивача (державної інспекції сільського господарства в Херсонській області) - ОСОБА_2, довіреність №10 від 10.07.2012р.;
від відповідача (фізичної особи - підприємця ОСОБА_3) -участі не брали, хоча ФОП ОСОБА_3 був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01269480 від 07.11.2012р. (том ІІ а.с. 29);
від відповідача (фізичної особи - підприємця ОСОБА_5)- участі не брали, хоча ФОП ОСОБА_5 була належним чином сповіщена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №00729500 від 06.11.2012р. (том ІІ а.с. 30);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
на рішення господарського суду Херсонської області від 31.08.2012 року
у справі №5024/879/2012
за позовом: Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонської міської ради та державної інспекції сільського господарства в Херсонській області
до відповідачів:
- фізичної особи - підприємця ОСОБА_3;
- фізичної особи - підприємця ОСОБА_5;
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 174,68 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.08.2012р. у справі №5024/879/2012 (суддя Нікітенко С.В.) позовні вимоги задоволено повністю: зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,013 га шляхом знесення споруд та приведення земельних ділянок у придатний для використання стан із земель запасу Херсонської міської ради, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Херсонської міської ради Херсонської області шкоду, яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 87,34 грн.; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Херсонської міської ради Херсонської області шкоду, яка заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 87,34 грн. Судове рішення прийнято з підстав доведеності прокурором факту самовільного зайняття відповідачами спірної земельної ділянки з огляду на відсутність у останніх правових підстав для її використання.
Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 31.08.2012 року у справі №5024/879/2012 скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (том ІІ а.с.32-36).
Державна інспекція сільського господарства в Херсонській області висловила заперечення щодо задоволення апеляційної скарги (том ІІ а.с.51-54), інші учасники судового процесу власну позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклали.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача (державної інспекції сільського господарства в Херсонській області), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
14.05.2012р. за результатами проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства посадовою особою державної інспекції сільського господарства в Херсонській області встановлено, що фізичні особи -підприємці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 здійснили самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,013 га із земель запасу Херсонської міської ради. Вказане зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки від 14.05.2012 р., в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.05.2012 р., видано припис №000001 від 14.05.2012 р., яким зобов'язано відповідачів в тридцятиденний термін усунути порушення земельного законодавства, складено протокол про адміністративне правопорушення №000001 від 14.05.2012 р., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000001 від 17.05.2012 р., здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Предметом спору у даній справі є вимога Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонської міської ради та державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про зобов'язання відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель запасу Херсонської міської ради площею 0,013 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення споруд та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, а також стягнення з відповідачів на користь Херсонської міської ради шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 174,68 грн.
Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України, у відповідності до якого надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки -будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відтак, відповідно до наведених вище норм обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.
Відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження наявності відповідного правовстановлюючого документа (договору оренди, державного акту на право власності або право постійного користування), що встановлює право користування або право володіння спірною земельною ділянкою, площею 0, 013 га, яка розташована АДРЕСА_1.
За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині зобов'язання відповідачів звільнити самовільно зайняту ними земельну ділянку, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі, що наявність дозволів від 20.07.2007р. №4769 на розміщення об'єкту торгівлі та від 20.07.2007р. №6363 на експлуатацію об'єкта торгівлі, громадського харчування та сфери послуг не потребує оформлення документів на земельну ділянку є хибним, оскільки зазначені документи лише надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, проте не свідчать про виділення відповідачам земельної ділянки у встановленому законом порядку та про правомірність використання її ними. Саме таку правову позицію викладено в пункті 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 р.
Доводи апелянта, обгрунтовані порушенням посадовими особами інспекції порядку проведення перевірки, не можуть бути підставою для задоволення скарги, так як дослідивши обставини та матеріали справи, апеляційний господарський суд не встановив, що вищенаведений акт складений з порушенням пунктів 3.2, 4.2-4.3, 5.1, 5.3-5.4, 5,6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему від 12.12.2003р. №312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за №1223/8544. Пунктом 3.2 вказаного Порядку передбачена можливість проведення позапланової перевірки без попереднього повідомлення фізичних та юридичних осіб за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів, що мало місце в даному випадку; у відповідності до пунктів 5.4, 5.6 Порядку акт перевірки містить і відомості щодо місця розташування земельної ділянки, її площі, і план-схему місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис). Відсутність в акті перевірки підписів свідків та відомостей стосовно місцезнаходження фізичних осіб, що перевіряються, не спростовують викладених вище висновків щодо самовільного зайняття відповідачами спірної земельної ділянки.
Посилання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на порушення місцевим господарськім судом норм процесуального права також не знайшли свого підтвердження, оскільки господарський суд Херсонської області підставно відхилив клопотання відповідача про витребування доказів, про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі.
Обгрунтовано задоволено місцевим господарським судом і позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів 174, 68 грн. шкоди з огляду на те, що спірні правовідносини відшкодування шкоди виникли внаслідок самовільного зайняття відповідачами земельної ділянки із земель запасу Херсонської міської ради, тобто без належних правовстановлюючих документів на землю (абзац 16 статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"), що, в свою чергу, є підставою для застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963.
За таких обставин, перевіривши у відповідності до статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами та прокурором в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення від 31.08.2012 р. не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.
Судові витрати за апеляційною скаргою у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 31.08.2012 року у справі №5024/879/2012 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2012р.
Головуючий суддя Таран С.В.
Суддя Бойко Л.І.
Суддя Величко Т.А.