"20" листопада 2012 р. Справа № 5023/3166/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників:
позивача - Яковенка П.А. (дов. №110/10 від 26.12.2011 року)
відповідача - Ващенко Т.Д. (дов. № 38-4055/391 від 27.10.2010 року), Фоміна В.В. (дов. №38-4731 від 15.11.2012 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(вх. №3226 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року у справі №5023/3166/12
за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків
про стягнення коштів у сумі 103907733,70 грн.
Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»основний борг за поставлений природний газ в сумі 89436410,38 грн., пеню в розмірі 6766401,06 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 3896905,92 грн., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 3808016, 34 грн., судові витрати в розмірі 64380,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року у справі №5023/3166/12 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - 89436410,38 грн. основного боргу, 3896905,92 грн. інфляційних витрат, 3808016,34 грн. 3% річних, 940529,75 грн. пені, 64380,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року у справі №5023/3166/12 в частині зменшення пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, на те що рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та її зменшення прийнято з порушенням норм матеріального (ст. 233ГК, ст. ст. 549-552 ЦК України) та процесуального права (ст. ст. 4-2, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України), без дослідження усіх істотних обставин справи.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року прийнято вказану апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 30.10.2012 року.
30.10.2012 року до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року по справі №5023/3166/12 залишити в силі, в задоволенні апеляційної скарги відмовити (вх. № 8425).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року відкладено розгляд справи на 20.11.2012 року.
16.11.2012 року до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (вх. № 8988).
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року у справі №5023/3166/12 в частині зменшення пені та прийняти нове рішення, яким вимоги позивача в цій частині задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року у справі №5023/3166/12 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
20.12.2010р. між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальником) та Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі»(покупцем) укладений договір № 06/10-2245БО-32 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі-договір), п.1.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.
Відповідно до п.1.2. договору постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року включно природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 140724,00 тис. куб.м.
Відповідно до п. 3.1. договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 2187,20 грн. без урахування ПДВ. Крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами становить - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -2464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2957,93 грн. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 346876216,56 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ -416251459,87 грн.
Пунктом 4.1 сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця поставки, подальші оплати проводяться плановим платежем по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Додатковою угодою №5 від 30.08.2011р. до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/10-2245 БО-32 від 20.12.2010 р. внесено зміни до п.1.2, відповідно до яких постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року включно природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 149270,421 тис.куб.м.
03.10.2011 року додатковою угодою №6 до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/10-2245 БО-32 від 20.12.2010 р. сторони домовились вважати зазначений договір припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 20.12.2010 року №06/10-2245 БО -32 позивачем здійснено протягом січня - серпня 2011 року постачання природного газу на загальну суму 275534064,67 грн., що підтверджується відповідними актами передачі-приймання природного газу (а.с.17-24) та не заперечується відповідачем. Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, розрахувався за поставлений природний газ на загальну суму 186097654,29 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 89436410,38 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, місцевим господарським судом правомірно було стягнуто з відповідача на користь Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України» суму основного боргу у розмірі 89436410,38 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.
За неналежне виконання зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 3808016,34 грн. та інфляційні втрати в сумі 3896905,92 грн.
За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 3896905,92 грн. та 3% річних в сумі 3808016,34 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції пунктом 7.3.1 договору №06/10-2245 БО-32 від 20.12.2010 р. сторони визначили, що у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
У відповідності до п. 9.3 договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за період з 09.01.2012 р. по 09.07.2012 р. у розмірі 6766401,06 грн.
Відповідач звернувся з клопотанням про зменшення розміру пені на 86,1%. Свої вимоги щодо зменшення розміру пені відповідач обґрунтував тим, що у складі споживачів теплової енергії відповідача населення складає 86,1%. На заборгованість населення згідно Закону України від 13.11.1996 року N 486/96-ВР «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги»заборонено було нараховувати пеню. З 01.01.2011р. дія цього Закону скасована, але стягнення пені з населення не врегульовано нормативними актами.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Харківський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені враховуючи наступне.
Так, згідно довідки відповідача, станом на 19.09.2012р. заборгованість перед ним за спожиту теплову енергію складає 849,3 млн. грн., з яких заборгованість населення -562,5 млн. грн., юридичних осіб -269,3 млн. грн., в тому числі бюджетних організацій -194,8 млн. грн., заборгованість з бюджету по компенсації пільг -17,5 млн. грн. Середня частка кількості теплової енергії, відпущеної населенню за 2011 рік, складає 86,1%.
Крім того, відповідно до Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»від 20.02.2003 р. передбачено право реструктуризації заборгованості за комунальні послуги строком до 5 років. Згідно довідки відповідача станом на 01.08.2012 сума, на яку укладено договори про реструктуризацію вказаної заборгованості, складає понад 77 млн. грн.
Окрім того, ступінь виконання зобов'язань відповідачем по договору дорівнює 67,5%. Сума всіх штрафних санкцій по позову є надмірно великою, а стягнуті судом суми 3 % річних та інфляційних мають компенсувати всі негативні наслідки при зменшенні розміру пені.
Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.
Враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому стані, використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 86,1%, стягнення з нього на користь позивача пені в сумі 940529,75 грн. та відмови в решті частини позовних вимог щодо пені.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року у справі №5023/3166/12 -без змін.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2012 року у справі №5023/3166/12 залишити без змін.
Повний текст постанови підписаний 21.11.2012р.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Крестьянінов О.О.