"08" листопада 2012 р.Справа № 6/58/5022-744/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Тернопільського району (вул. За Рудкою, 35, м.Тернопіль, 46000) в інтересах держави в особі Великоглибочецької сільської ради, (с.Великий Глибочок,Тернопільський район, Тернопільська область, 47703)
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Держкомзему у Тернопільській області (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46000)
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, (АДРЕСА_1, Тернопільський район, Тернопільська область, 47703)
про зобов'язання виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та стягнення 923,85 грн. шкоди.
За участю представників сторін:
позивача - Сердюк А.Г.
відповідача - ОСОБА_3
третьої особи - не з'явився
прокурор - Легета І.Б.
суть справи:
У вересні 2012 року прокурор Тернопільського району звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Великоглибочецької сільської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Головного управління Держкомзему у Тернопільській області до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та стягнення, з врахуванням зменшення позовних вимог, 923,85 грн. шкоди.
В засіданні, призначеному вперше на 04 жовтня 2012 року, було оголошено перерву до 01 листопада 2012 року, а пізніше до 08 листопада 2012 року.
В розпочатому судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,27,29,81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, думку прокурора, судом встановлено:
На підставі договору дарування від 23 квітня 2010 року, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 29 квітня 2010 року ОСОБА_3 набув у власність ? частину магазину з прибудовами за адресою АДРЕСА_2, Тернопільського району, Тернопільської області.
Відповідно до змісту п.17 договору дарування, набутий об'єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 0,0238 га, кадастровий номер 6125281900:02:001:1953.
Проект землеустрою чи інша технічна документація на земельну ділянку, у т.ч. попереднім власником магазину не виготовлялась.
За заявою ОСОБА_3, 31 березня 2011 року сесією Великоглибочецької сільської ради прийнято рішення №108 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду з правом викупу земельної ділянки площею 0,0238га для обслуговування приміщення магазину по АДРЕСА_2, Тернопільського району, Тернопільської області.
Перевіркою, проведеною державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільському районі виявлено, що в порушення ст.ст. 125,126 ЗК України, ОСОБА_3 без правовстановлюючих документів використовує земельну ділянку площею 0,0238га за рахунок земель не переданих у власність (громадського призначення) в межах населеного пункту села В. Глибочок, для обслуговування приміщення магазину, про що складено акт від 04 травня 2011 року.
Приписом управління Держкомзему у Тернопільському районі від 04 травня 2011 року, ОСОБА_3 зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства та повідомити про виконання припису до 06 червня 2011 року.
При повторній перевірці, у відповідності до Акта, складеного інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Тернопільському районі 14 червня 2011 року, ОСОБА_3 вимоги припису від 04 травня 2011 року не виконав, а порушення вимог земельного законодавства не усунув. Згідно з приписом від 14 червня 2011 року відповідачу встановлено новий термін для усунення порушень земельного законодавства до 13 липня 2011 року.
Постановою б/н від 24 червня 2011 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення, передбачене ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів).
Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження №28036193 від 25 жовтня 2011 року, штраф в сумі 340 грн. накладний на ОСОБА_3 сплачено платіжним дорученням №1825 від 21 жовтня 2011 року.
Перевіркою, втретє проведеною 19 липня 2011 року, управлінням Держакомзему в Тернопільській області встановлено, що порушення земельного законодавства залишається не усунутим, однак, документи необхідні для оформлення права користування земельною ділянкою знаходяться на стадії виготовлення.
Матеріали перевірок і прийняті за їх наслідками приписи та постанова відповідачем не оскаржувалась.
На необхідність оформлення відповідачем відповідної документації на землю, через відсутність якої місцевий бюджет несе збитки, ОСОБА_3 неодноразово зверталась увага органом самоврядування.
Зокрема, рішеннями виконавчого комітету Великоглибочецької сільської ради №171 від 22 березня 2012 року, №487 від 03 вересня 2012 року, №491 від 04 вересня 2012 року, сесії Великоглибочецької сільської ради №355 від 19 червня 2012 року, №198 від 06 жовтня 2011 року, Актом ревізії Великоглибочецького сільського бюджету від 04 травня 2012 року №17-22/120.
Тривале невиконання ОСОБА_3 вимог приписів а також безоплатне, без правовстановлюючих документів користування земельною ділянкою, стало підставою для звернення прокурора до суду із позовом про відновлення порушених прав органу місцевого самоврядування та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Судом також з'ясовано, що 22 червня 2011 року між ОСОБА_3 та Державним підприємством "Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір №01662 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з п. 4.1 договору, строк виконання робіт сторонами визначено до 22 червня 2012 року.
У відповідності до пояснень ОСОБА_3 викладених у запереченнях на позов від 31 жовтня 2012 року, даний проект виготовлено та передано замовнику лише 31 жовтня 2012 року.
Цього ж дня, згідно вхідного №279 від 31 жовтня 2012 року, ОСОБА_3 подав до Великоглибочецької сільської ради заяву про затвердження проекту землеустрою.
Як вбачається з представленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування приміщення магазину) за адресою АДРЕСА_2, Тернопільського району, Тернопільської області, його погоджено контролюючими органами та комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
У відзиві на позов відповідач вказав на вчинення усіх передбачених законом дій щодо оформлення за собою земельної ділянки.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.
Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з Земельним кодексом України, зокрема ст.ст. 80, 84, п. 12 Перехідних положень, своє право на землі державної власності держава реалізує через відповідні органи державної влади, у т.ч. через органи місцевого самоврядування.
При цьому, п. 12 Перехідних положень ЗК України визначає, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Відповідно до ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які в свою чергу приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 50 Закону України , № 858-IV від 22 травня 2003 року "Про землеустрій".
У відповідності до ч.4 ст. 123 ЗК України, п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМ України № 677 від 26 травня 2004 року (далі -Порядок №677), розроблений проект відведення земельної ділянки виконавець подає у випадках, установлених статтями 118 і 123 Земельного кодексу України, на погодження відповідній комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, за місцем розташування земельної ділянки.
Після одержання позитивного висновку державної експертизи, проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок. (п. 11 Порядку №677).
Як зазначалось вище, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі -підприємцю ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування приміщення магазину) за адресою АДРЕСА_2, Тернопільського району, Тернопільської області, у встановленому законом порядку виготовлено, погоджено з відповідною комісією та передано на затвердження органу місцевого самоврядування, уповноваженому розпоряджатись землями в межах населеного пункту.
Проект передано відповідачем на затвердження позивачу після пред'явлення позову та порушення провадження у даній справі, однак до постановлення по ній рішення.
Зазначене свідчить про відсутність предмета спору на час розгляду справи в частині зобов'язання виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (п.4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, відсутність предмета спору є підставою для припинення провадження у справі в зазначеній частині.
На це ж вказали в судовому засіданні 08 листопада 2012 року представник позивача і прокурор.
Щодо стягнення 923,85 грн. шкоди завданої безоплатним користуванням земельною ділянкою, то спір у цій частині підлягає задоволенню з огляду на таке:
Стаття 206 ЗК України встановлює правило, згідно з яким використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Відповідно до Закону України "Про плату за землю" та діючого нині Податкового кодексу України, плата за землю справляється у вигляді земельного податку та орендної плати.
Щодо спірної земельної ділянки, одержувачем плати за землю є Великоглибочецький сільський бюджет.
Частиною 2 ст. 152 ЗК України, визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, у т.ч. шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Згідно з ст. 22 ЦК України, ст.ст.224,225 ГК України, збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
В силу приписів ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В свою чергу, ч.1 ст. 224 ГК України, покладає на учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, обов'язок відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України. (гл.24 ЗК України, п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин")
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування за умови, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1 ст. 1166 ЦК України).
Враховуючи дату виникнення у відповідача права власності на (будівлю) об'єкт нерухомості 29 квітня 2010 року, від-так виникнення обов'язку оформити у встановленому законом порядку право користування земельною ділянкою, беручи до уваги укладення договору на виконання робіт по розробці проекту землеустрою лише після винесення уповноваженим органом другого припису та притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, суд критично оцінює доводи ОСОБА_3 щодо відсутності його вини у фактичному користуванні земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що було обумовлено тривалим виготовленням проекту землеустрою через його складність та порушенням виконавцем передбачених договором строків виконання замовлення.
Протиправна бездіяльність відповідача, що спричинила позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди (неотримання плати за фактичне землекористування) підтверджується матеріалами перевірок, здійснених управлінням Держкомзему протягом травня-липня 2011 року, розрахунком недоотриманих доходів, проведеним Тернопільською об'єднаною державною фінансовою інспекцією, рішеннями органів місцевого самоврядування та іншими доказами у справі.
По суті заявленого позивачем і прокурором обрахунку шкоди за період з травня 2010 року по грудень 2011 року в сумі 923,85 грн. відповідач заперечень не подав.
З огляду на усе вищевикладене, позов в частині відшкодування шкоди, завданої підприємцем ОСОБА_3 внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою слід задовольнити.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, ст.3, п.2 ст. 4, п.3 ст. 6, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п.п.3,11 Інформаційного Листа Вищого господарського суду № 01-06/1175/2011 від 25 серпня 2011 року "Щодо судового збору", враховуючи зміст позовних вимог, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір підлягає нарахуванню за ставками, встановленими для спорів майнового та немайнового характеру, і стягується з відповідача пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, (АДРЕСА_1, Тернопільський район, Тернопільська область, код НОМЕР_1)
- 923,85 грн. на користь Великоглибочецької сільської ради (с. Великий Глибочок, Тернопільський район, Тернопільська область, рахунок №33215812700521, код платежу 13050200, одержувач Великоглибочецький сільський бюджет, МФО 838012, код одержувача 38038156, в ГУ ДКУ в Тернопільській області.
- 1609,50 грн. судового збору в дохід Держбюджету (Одержувач: УДКСУ м. Тернопіль 22030001 Код ЄДРПОУ одержувача: 37977726 Номер рахунку: 31217206783002 Назва банку одержувача: ГУДКСУ у Тернопільській області Код ЄДРПОУ суду: 03500022 МФО банку одержувача: 838012 Код класифікації доходу: 22030001 Призначення платежу: "Судовий збір", Код 03500022, Пункт 1).
Видати накази.
2. Провадження у справі в частині зобов'язання підприємця ОСОБА_3, (АДРЕСА_1, Тернопільський район, Тернопільська область, код НОМЕР_1) виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду припинити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 12 листопада 2012 року
Суддя І.П. Шумський