33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"27" листопада 2012 р. Справа № 5019/1752/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго"
до відповідача фізичної особи - підприємця Крашеніннікова Михайла Петровича
про стягнення в сумі 4 413 грн. 72 коп.
Суддя Андрійчук О.В.
В засіданні приймали участь:
від позивача : Сократова А.О., дов. № 04 від 15.04.2011 року
від відповідача : не з'явився
Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.
У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" (яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго") (надалі-позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця Крашеніннікова Михайла Петровича(надалі-відповідач) про стягнення 4 413,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що:
22.04.2005 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 2342 про постачання та користування електричною енергією (надалі-договір), за яким постачальник протягом усього терміну дії договору поставляє договірний обсяг електроенергії, що купує в енергоринку, з врахуванням коригувань, які здійснюються згідно з положеннями розділу 4 договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами. Споживач, у свою чергу, приймає через приєднану систему всю відпущену електроенергію і вчасно проводить розрахунки (оплату) за її споживання протягом усього терміну дії договору, відповідно до умов, визначених договором.
Відповідно до підп. 5.5.2. п. 5.5. договору споживач зобов'язався для визначення фактичного обсягу спожитої електроенергії надавати за встановленою електропостачальною організацією формою показники приладів комерційного обліку споживача і його субабонентів 10 числа поточного розрахункового періоду.
Згідно з п. 6.2. договору споживач зобов'язався проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями до 15 числа фактично спожитого обсягу.
Усупереч наведеному відповідач свої зобов'язання з надання показників приладів комерційного обліку у строк, визначений підп. 5.5.2. п. 5.5. договору, не виконав, так само як і оплати вартості спожитої електричної енергії не провів.
Позивачем знято контрольні показники приладу обліку, згідно з якими вартість спожитої відповідачем електричної енергії склала 4 413,72 грн.
В матеріально-правове обґрунтування позивач посилається на ст.ст. 11, 22, 526, 527, 530, 714 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 222, 275, 276 ГК України, п.п. 6.1.-6.4. Правил користування електричною енергією, ст. 5 Закону України «Про електроенергетику»тощо.
Ухвалою суду від 12.11.2012 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 20.11.2012 року.
Ухвалою суду від 20.11.2012 року розгляд справи відкладено на 27.11.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, вимог не заперечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.04.2005 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 2342 про постачання та користування електричною енергією (надалі-договір), за яким постачальник протягом усього терміну дії договору поставляє договірний обсяг електроенергії, що купує в енергоринку, з врахуванням коригувань, які здійснюються згідно з положеннями розділу 4 договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами. Споживач, у свою чергу, приймає через приєднану систему всю відпущену електроенергію і вчасно проводить розрахунки (оплату) за її споживання протягом усього терміну дії договору, відповідно до умов, визначених договором (п.п. 2.1., 2.2. договору).
За п.п. 13.1., 13.2. договору цей договір вступає в силу з дня його підписання двома сторонами і діє до 24.00 години 31.12.2005 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів того, що одна із сторін заявила про припинення договору, відтак останній вважається продовженим.
Договір підписано уповноваженим представником позивача та відповідачем.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором енергопостачання.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.
Відповідно до підп. 5.5.2. п. 5.5. договору споживач зобов'язався для визначення фактичного обсягу спожитої електроенергії надавати за встановленою електропостачальною організацією формою показники приладів комерційного обліку споживача і його субабонентів 10 числа поточного розрахункового періоду.
За п. 6.6. договору зняття показань приладів комерційного обліку проводиться шляхом надання споживачем інформації відповідно до підп. 5.5.2. п. 5.5. договору або за вимогою електропостачальної організації шляхом складання уповноваженими особами сторін акта зняття показників. У випадку відмови уповноваженої особи споживача від підпису акта зняття показників, такий акт вважається дійним і обґрунтованим доказом показань фактичного обсягу у випадку, якщо він підписаний не менше як трьома особами, включаючи уповноважених осіб постачальника і/чи третіх осіб. У випадку ненадання даних про спожиту електроенергію у вказаний термін, визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання попереднього періоду. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електроенергії вважається -один місяць, після якого розрахунок проводиться за встановленою потужністю струмоприймачів та числом їх використання до передачі показань розрахункових приладів обліку без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими приладами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються показання приладів обліку.
Оскільки відповідачем зобов'язання з надання показників приладів комерційного обліку у строк, визначений підп. 5.5.2. п. 5.5. договору, не виконано, позивачем знято контрольні показники приладу обліку, що узгоджується з вимогами підп. 4 п. 8 Правил користування електричною енергією, згідно з якими вартість спожитої відповідачем електричної енергії склала 4 413,72 грн.
Підпунктом 5.5.1. п. 5.5. договору передбачено, що споживач зобов'язався в терміни, встановлені договором, сплачувати вартість фактичного обсягу спожитої електроенергії, а також вносити інші платежі за розрахунковий період відповідно до договору.
Згідно з п. 6.2. договору споживач зобов'язався проводити оплату за електроенергію від фактично заявленого обсягу шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями до 15 числа фактично спожитого обсягу.
Остаточний розрахунок, з врахуванням усіх нарахувань, визначених нормативними актами НКРЕ, проводиться споживачем на підставі документів для платежів у терміни, передбачені п. 6.2. договору (п. 6.3. договору).
Відповідно до підп. 6.11. п. 6 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Рахунки на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника електричної енергії, поштовим зв'язком, кур'єром, факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії.
Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.
З метою погашення заборгованості зі спожитої електроенергії позивачем виставлено відповідачу рахунок за спожиту активну електроенергію № 9226468669 від 19.05.2010 року, а також направлено претензію № 02-08/492 від 26.07.2012 року, що стверджується реєстром відправлення кореспонденції Рівненської комерційної дільниці ПАТ «АЕС «Рівнеобленерго».
Однак станом на день звернення до господарського суду відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованості в розмірі 4 413,72 грн. не погасив.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 275 ГК України).
Згідно з підп. 8.1. п. 8 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України.
Відповідно до п. 10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів внесення оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк та у повному обсязі за вказаний позивачем період, не надав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Крашеніннікова Михайла Петровича (вул. Соборна,19/21, кв. 14, м. Рівне, Рівненська область, 33000, ідентифікаційний номер 2630509396) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго»(вул. Кн. Володимира,71, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 05424874) 4 413,72 грн. (чотири тисячі чотириста тринадцять грн. 72 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.11.2012 року.
Суддя Андрійчук О.В.