33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"23" листопада 2012 р. Справа № 5019/1599/12
Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі -Товариство) в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" (далі -Філія) до фізичної особи-підприємця Мельникової Марини Володимирівни (далі -Підприємець) про стягнення заборгованості в сумі 25 218 грн. 14 коп.,
за участю представників:
позивача: Лук'янчук Н.І. за дов. від 15 червня 2012 року № 1472,
відповідача: не з'явився,
У жовтні 2012 року Товариство в особі Філії звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 1 червня 2010 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", правонаступником якого є позивач, та Підприємцем був укладений договір оренди нерухомого майна товариства № 525/26, за умовами якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування частину нежитлових приміщень загальною площею 83,8 кв.м., що розташовані за адресою: Рівненська область, місто Кузнецовськ, майдан Незалежності, будинок 4. Оскільки Підприємець взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті орендних платежів виконав лише частково, заборгувавши Товариству 24 383 грн. 92 коп., позивач, посилаючись на статті 525, 526, 611, 625, 901 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 650 грн. 16 коп. пені та три проценти річних у розмірі 184 грн. 06 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою господарського суду Рівненької області від 15 жовтня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/1599/12, розгляд якої було призначено на 1 листопада 2012 року.
Ухвалою суду від 1 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 14 листопада 2012 року.
Ухвалою суду від 14 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 23 листопада 2012 року.
15 листопада 2012 року на адресу суду надійшла заява позивача від 14 листопада 2012 року № 40/20 про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просив суд стягнути з відповідача 24 383 грн. 92 коп. основного боргу, а також 650 грн. 16 коп. пені та три проценти річних у розмірі 166 грн. 84 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків. Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 23 листопада 2012 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 14 листопада 2012 року № 40/20), та наполягав на їх задоволенні.
У призначені судові засідання відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 15 жовтня 2012 була надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: Рівненська область, місто Кузнецовськ, майдан Незалежності, будинок 4. Проте вказане поштове відправлення було повернуто підприємством поштового зв'язку з посиланням на закінчення терміну його зберігання (а.с. 45-46).
З метою встановлення дійсної адреси відповідача судом було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с. 41-42), з якого вбачається, що місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Мельникової Марини Володимирівни є: 34400, Рівненська область, місто Кузнецовськ, в/ч 3045. У зв'язку з цим ухвали суду про відкладення розгляду справи від 1 листопада 2012 року та від 14 листопада 2012 року додатково були направлені Підприємцю і за цією адресою, однак дані поштові повідомлення повернуто підприємством поштового зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 70-73).
Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
1 червня 2010 року між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", правонаступником якого є позивач, та Підприємцем був укладений договір оренди нерухомого майна товариства № 525/26 (з відповідними додатками до нього № 1 - № 4), за умовами якого останньому у строкове платне користування було передано частину нежитлових приміщень загальною площею 83,8 кв.м., що розташовані за адресою: Рівненська область, місто Кузнецовськ, майдан Незалежності, будинок 4 (а.с. 6-10).
Вказаний договір підписаний уповноваженим представником відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" і Підприємцем та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
У пунктах 3.1-3.2.1 договору сторони погодили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 30 числа поточного місяця згідно з рахунками, які виставляються останнім не пізніше 20 числа поточного місяця. Датою початку оплати вважається дата приймання -передачі вищезазначеного об'єкта оренди. Орендна плата за перший (базовий місяць) оренди становить 41 грн. 78 коп. (з ПДВ) за 1 кв.м. Всього орендна плата за перший місяць оренди за 83,8 кв.м. всієї орендованої площі становить 3 501 грн. 45 коп.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
Судом встановлено, що 1 червня 2010 року сторони підписали акт прийому-передачі, за яким вказане орендоване майно було передано відповідачу (а.с. 9).
Пунктом 12.1 договору передбачено, що строк договору оренди встановлюється з 1 червня 2010 року по 1 травня 2013 року.
Відповідно до пункту 3.2.3 даної угоди витрати, понесені орендодавцем на проведення незалежної оцінки, розподіляються на весь термін дії договору і включаються до зведеного розрахунку витрат (додаток № 4 до даного договору).
Пунктами 3.4 - 3.5 договору встановлено, що додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання орендованого майна та згідно з рахунками орендодавця окремо вносить оплату за комунальні послуги пропорційно орендованій площі в строк, передбачений у пункті 3.1 даної угоди. Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у пункті 3.1 даного договору.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 1 червня 2010 року № 525/26 свідчить відсутність з боку Підприємця претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов даної угоди.
Судом встановлено, що всупереч положень даного договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті орендних платежів виконав лише частково, заборгувавши таким чином Товариству 24 384 грн. 05 коп. Даний факт підтверджується наданими позивачем рахунками, що виставлялись відповідачу, розрахунком суми основного боргу, здійсненим заступником головного бухгалтера Філії та скріплений її печаткою, а також підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 14-25, 49).
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу за вищезазначеним договором, яка складає 24 383 грн. 92 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з Підприємця вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної сплати орендних платежів, позивач також просив суд стягнути з Підприємця 650 грн. 16 коп. пені, нарахованої на суму основного боргу за період з 21 квітня 2012 року по 18 вересня 2012 року.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої Товариством, відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 650 грн. 16 коп. пені також підлягає задоволенню.
Також на підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 166 грн. 84 коп., з яких: 56 грн. 76 коп. -три проценти річних, нараховані з 11 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року (за 173 дні прострочення) на суму основного боргу в розмірі 3 991 грн. 97 коп.; 47 грн. 06 коп. -три проценти річних, нараховані з 11 травня 2012 року по 30 вересня 2012 року (за 142 дні прострочення) на суму основного боргу в розмірі 4 003 грн. 94 коп.; 36 грн. 86 коп. -три проценти річних, нараховані з 11 червня 2012 року по 30 вересня 2012 року (за 112 днів прострочення) на суму основного боргу в розмірі 4 003 грн. 94 коп.; 18 грн. 79 коп. -три проценти річних, нараховані з 11 серпня 2012 року по 30 вересня 2012 року (за 51 день прострочення) на суму основного боргу в розмірі 4 481 грн. 73 коп.; 7 грн. 37 коп. -три проценти річних, нараховані з 11 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року (за 20 днів прострочення) на суму основного боргу в розмірі 4 481 грн. 73 коп.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.
За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Мельникової Марини Володимирівни (34400, Рівненська область, місто Кузнецовськ, в/ч 3045, ідентифікаційний код: 2459913066) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код: 21560766) в особі його відокремленого підрозділу -Рівненської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (33028, місто Рівне, вулиця В'ячеслава Чорновола, будинок 1, ідентифікаційний код: 01187526) 24 383 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 92 коп. основного боргу, 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 16 коп. пені, три проценти річних у розмірі 166 (сто шістдесят шість) грн. 84 коп., а також 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26 листопада 2012 року
Суддя Є.В. Павленко