19.11.2012 року Справа № 30/5005/1403/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)
суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, дов.б/н від 20.03.2010р.
ОСОБА_2, представник, дов. № б/н від 20.03.2010р.
від відповідача: Торубаров А.В., представник, дов. № 332 від 07.11.2012р.
від третьої особи-2: ОСОБА_4, представник, дов. № б/н від 06.11.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ігрек", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровськоїобласті від 25.09.2012 року у справі № 30/5005/1403/2012
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ігрек", м. Дніпропетровськ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_6, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
про: стягнення 63 445,94 грн.,
Розпорядженням секретаря судової палати від 16.11.2012р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Чоха Л.В., Чимбар Л.О.
Ухвалою від 19.11.2012р. даною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ ВКФ «Ігрек»прийнято до провадження.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2012р. ( суддя -Євстигнеєва Н.М..) позов задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ігрек" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 збитки в розмірі 61 653,53грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 564,03грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення мотивоване доведеністю вимог позивача матеріалами справи .
Не погодившись з рішенням, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить винести рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.
Скаржник посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася 25.07.2009р. о 1годині 30 хвилин, тобто після закінчення строку виконання ОСОБА_8 своїх трудових обов'язків. ОСОБА_6 було заборонено після 12:41години керувати транспортним засобом - автомобілем "Фольсваген" державний номер НОМЕР_5, оскільки час виконання його трудових обов'язків закінчився о 12:41 годині. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 без дозволу скористався автомобілем в особистих інтересах, таке діяння має вважатись неправомірним заволодінням майна, а тому обов'язок відшкодувати шкоду має покладатися саме на нього.
Крім того, як зазначає скаржник, судом не з'ясовано чи отримував страхове відшкодування позивач за заподіянні збитки.
Товарознавчу експертизу №1940-12 від 20.08.2012р. вважає не достатнім доказом матеріальних збитків по данні й справі.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи наведені в апеляційній скарзі та зазначили, що ДТП сталося поза межами маршруту на якому працював ОСОБА_8, що підтверджує користування автомобілем без дозволу. На час скоєння ДТП на автомобіль Фольксваген не був оформлений договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів..
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим. Судом повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Відповідачем не було надано доказів щодо відсутності його вини у скоєнні ДТП та доказів вини водія ОСОБА_8 На день скоєння ДТП транспортний засіб Фольксваген знаходився в оренді відповідача. Згідно зведеного розкладу руху, що є невід'ємною частиною Паспорту міського автобусного маршруту загального користування № 124-б, час заїзду транспортного засобу на територію АТП о 01:38 год. ДТП було скоєно о 01:30 год., в період робочого часу ОСОБА_8 Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники позивача в судовому засіданні в доповнення до відзиву зазначили, що автомобіль МАН 18-224 не був застрахований, був отриманий лише Страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що неп дає право на отримання відшкодування шкоди завданої транспортному засобу внаслідок ДТП.
Третя особа 2 в письмових поясненнях зазначив, що дана справа не повинна розглядатись в порядку господарського судочинства, оскільки в ст..12 ГПК України справи такої категорії відсутні. Тому провадження по справі повинно бути закрите на підстав п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Крім того судом не застосовано норму ст..1172 ЦК України, яка передбачає, що юридична чи фізична особа відшкодовують шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. ОСОБА_8 під час скоєння ДТП не виконував своїх трудових обов'язків, тому відповідач не повинен відшкодовувати шкоду. Вважає, що висновок експерта не є належним доказом суми збитків.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.
25.07.2009 року о 01 год. 30 хв. ОСОБА_6., керуючи автомобілем мікроавтобусом "Фольсваген" державний номер НОМЕР_5 виїхав на перехрестя вул. Ак. Образцова та вул. Байкальської у м. Дніпропетровську, не уступив дороги автомобілю МАН держ. номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_11 внаслідок чого сталося зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби пошкоджено, пасажир ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження.
Власником автомобіля МАН держ.¹ НОМЕР_3 є фізична особа - підприємець ОСОБА_5
Власником автомобіля «Фольксваген»держ. № НОМЕР_5 є ОСОБА_13 На час скоєння ДТП даний автомобіль на підставі договору оренди знаходився в користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ігрек", а ОСОБА_6 знаходився з останнім в трудових відносинах.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 29.12.2009 року ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у зв'язку із закінченням строку розгляду справи.
Згідно довідки Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області про дорожньо-транспортну пригоду, в наслідок ДТП на автомобілі МАН держ. № НОМЕР_3 деформовано передній бампер зліва, передня панель зліва, розбито лобове скло, ліва передня фара.
Висновком судового експерта ОСОБА_14 №ZU040909/1 від 25.09.2009 року, зробленого на замовлення ФОП ОСОБА_5, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля МАН 18-224, державний номер НОМЕР_3 складає 62 695,95 грн.
Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (замовник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_15 (виконавець) 09.11.2009 року укладено договір про надання послуг по ремонту автомобіля МАН 18-224, державний номер НОМЕР_3 після дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням запчастин на суму 62 695,95 грн. (т.2 а.с.22).
Згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.12.2009р., вартість робіт по ремонту автомобіля МАН склала 62 695,95 грн.
ФОП ОСОБА_5 дана сума сплачена виконавцю повністю, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 09.11.2009р. та 15.12.2009р. (т.2 а.с.24).
Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення в ТОВ ВКФ «Ігрек»63 445,95 грн., що складаються з витрат на ремонт автомобіля (62 695,95 грн.) та витрат на оплату роботи експерта (750 грн.).
Господарським судом, за клопотанням відповідача для встановлення суми матеріальних збитків, спричинених позивачу, з урахуванням пошкоджень зафіксованих в протоколі огляду та фотознімках від 04.09.2009р. спеціалістом Мазурек А.А. і з урахуванням пробігу даного автомобіля була призначена автотоварознавча експертиза.
Згідно висновку № 1940-12 судового експерта автотоварознавця по визначенню збитку завданого власнику транспортного засобу від 20.08.2012 року розмір матеріальних збитків, завданих фізичні особі - підприємцю ОСОБА_5, власнику автомобіля МАН 18-224, державний номерний знак НОМЕР_3 причинений внаслідок ДТП 25.07.2009 року з урахуванням пошкоджень зафіксованих в протоколі огляду та на фотознімках від 04.09.2009 року спеціалістом Мазурек А.А. та висновку №ZU040909/1 експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, складеного судовим експертом Мазурек А.А. 25.09.2009 року, складає 61 653,53 грн.
Вартість ремонтно-відновлювальних робіт на дату проведення експертизи пошкодженого автомобіля МАН 18-224, державний номерний знак НОМЕР_3 з урахуванням висновку №ZU040909/1 експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, складеного судовим експертом Мазурек А.А. 25.09.2009 року складає 15 760,50 грн. Обсяг робіт з відновлення автомобіля МАН 18-224, державний номерний знак НОМЕР_3 складає 82,95 нормогодин.
Відповідно до ч.ч.2, 5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки матеріалами справи встановлено, що на час скоєння ДТП відповідач на підставі договору оренди володів транспортним засобом «Фольскваген»дер. № НОМЕР_5, доказів того, що шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого відповідачем не надано та не надано доказів відшкодування шкоди, страхове відшкодування позивачем не отримувалось, то господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги, стягнувши з відповідача, з урахуванням висновку експертизи, 61 653,53 грн.
Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Підстави для його скасування відсутні. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним та наступним.
Згідно ч.3 ст. 1187 ЦК України, особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Відповідно до ч.3 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т. п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.
Таким чином, відповідальність володільця транспортного засобу виключається лише у разі, якщо транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 керував транспортним засобом відповідача на підставі трудової угоди, укладеної з відповідачем та на його було видано шляховий лист.
Керування транспортним засобом поза межами маршруту не є вибуттям транспортного засобу із володіння відповідача.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що ОСОБА_6 повинен був заїхати на АТП о 12:41 год., у зв'язку з закінченням його зміни, оскільки, як вбачається з оригіналу шляхового листа, в ньому не зазначено час виїзду з АТП та час заїзду по графіку, а зазначені лише дати виїзду (т.2 а.с.39). Згідно зведеного розкладу руху, що є невід'ємною частиною Паспорту міського автобусного маршруту загального користування № 124-б, останній час заїзду транспортного засобу на територію АТП о 01:38 год.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 -103, 105 ГПК України, суд-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ігрек", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровсько їобласті від 25.09.2012 року у справі № 30/5005/1403/2012 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 26.11.2012р.
Головуючий: __________________ С.Г. Антонік
Судді: __________________ Л.О.Чимбар
__________________ Л.В.Чоха