29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" жовтня 2012 р.Справа № 19/5025/1102/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Розізнана І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтер 7К" м. Хмельницький
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький
про стягнення 450 000грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Сарбей В.В. за довіреністю
від відповідача -ОСОБА_3 за довіреністю
з перервою в судовому засіданні 16.10.2012 року.
Суть спору: Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 450 000 грн. Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що відповідно до договору поруки № П-648, укладеного між сторонами 13 листопада 2006 року (на забезпечення кредитного договору, укладеного між відповідачем та "Комерційним банком "Дельта"), позивач, у повному обсязі, солідарно зобов'язаний відповідати перед банком за виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Оскільки зобов'язання за кредитним договором виконувались відповідачем неналежним чином, заборгованість за кредитом у розмірі 450 000 грн. сплачені поручителем-позивачем. Керуючись ст. ст. 526, 530, 556 ЦК України позивач, до якого перейшло право вимоги (кредитора) за кредитним договором звернувся з цим позовом до відповідача, як поручитель, який виконав зобов'язання за договором поруки.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні та подав заяву про поновлення строку позовної давності. Заява мотивована тим, що позовна давність пропущена через те, що відповідач визнав борг, висловлював готовність до його погашення за наявності грошей. Проте, вказаних зобов'язань відповідач не виконав, що і спричинило пропуск строку позовної давності.
Представник відповідача в судовому засіданні про наявність договірних зобов'язань (поруки) не заперечує, однак, вказує на пропуск строку позовної давності на звернення з даним позовом, в зв'язку з чим і подає заяву про застосування строків позовної давності.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
13 листопада 2006 року між ТзОВ "КБ "Дельта" та відповідачем укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-648, за яким кредитор (банк) зобов'язується надавати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання -кредит. Надання коштів буде здійснюватись окремими частинами на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 450 000 грн., кожна частина окремо -транш, зі сплатою 18 % річних з кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 13.11.2009 року на умовах визначених договором та додатковими угодами. Згідно п. 1.1.2. позичальник зобов'язаний не пізніше останнього робочого дня кожного року дії цього договору повернути кредит у повному обсязі заборгованість за всіма траншами, наданими кредитором в межах максимального ліміту заборгованості за кредитом впродовж року. Згідно п. 3.3.6. позичальник зобов'язаний повертати кредиторові у повному обсязі транші кредиту зі сплатою винагороди кредитора та можливих штрафних санкцій, у терміни визначені договором. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Договір підписаний обома сторонами та скріплений печаткою банку.
Надання кредиту у розмірі 450 000 грн. не заперечується сторонами.
Також 13 листопада 2006 року між позивачем, відповідачем та ТзОВ „КБ Дельта" укладено договір поруки № П-648 за яким поручитель (позивач) зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником (відповідачем) зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі в строки та у випадках, передбачених договором кредитної лінії № ВКЛ-648 від 13 листопада 2006 року.
Згідно з п. 1.3. поручитель доручає кредитору здійснювати договірне списання з рахунків поручителя сум, що підлягають сплаті за договором кредиту, меморіальними ордерами на підставі наданого поручителем розпорядження на списання коштів.
За п. 1.4. у разі невиконання позичальником забезпечених порукою зобов'язань протягом трьох робочих днів від дати повернення кредиту, передбаченого договором кредиту, поручитель надає згоду кредитору на списання з рахунків поручителя суми несплаченого боргу на підставі виданого кредитором наказу.
Змістом забезпеченого порукою зобов'язання є повернення кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 450 000 грн. (п. 2.1).
За п. 3.1. поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту на рахунок кредитора № НОМЕР_1 в гривні, непогашеної суми процентів на рахунок кредитора № НОМЕР_2. Пунктом 3.1.2. передбачено, що у разі невиконання позичальником та поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, поручитель зобов'язаний відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством, може бути звернено стягнення.
Відповідно до п. 3.2.2. поручитель має право зворотної вимоги до позичальника в межах суми виконаного ним зобов'язання, як кредитор, що набув всіх прав за цим зобов'язанням.
Договір набирає чинності з дати його укладення (п. 6.2.).
Договір підписаний трьома сторонами та скріплений печаткою банку.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, банк 18.08.2008р. направив на його адресу лист (№ 2/01-17/2787), з вимогою, в термін до 29 серпня 2008 року погасити заборгованість. Зазначена вимога відповідачем не виконана.
3 вересня 2008 року, позивач, враховуючи проведену ним оплату заборгованості боржника за кредитом (відповідача), направив відповідачу вимогу про сплату 450 000 грн. Про отримання відповідачем зазначеної вимоги свідчить підпис на ній про її отримання відповідачем.
Доказом оплати позивачем заборгованості за кредитом є виписки по рахунках від 2 вересня 2008 року (оплата позивачем 450 000 грн., призначення платежу -повернення кредитної лінії згідно договору поруки № П-648).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли відносини поруки згідно договору. Договір поруки укладено на забезпечення кредитного договору, за яким у позичальника виникла заборгованість у розмірі 450 000 грн. Вказана заборгованість погашена позивачем, як поручителем, в зв'язку з чим останній і звернувся з даним позовом.
Беручи до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності, судом враховується таке.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За вимогами ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Отже, сплативши заборгованість позичальника перед банком, позивач набув права вимоги до відповідача.
В п. 3.2.2. договору поруки встановлено право поручителя, як кредитора зворотної вимоги до позичальника в межах суми виконаного ним зобов'язання, проте, термін виконання боржником обов'язку перед поручителем (кредитором) у договорі не встановлено.
В силу ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вимога про оплату боргу отримана відповідачем 3 вересня 2008 року. Отже, з врахуванням ст. 530 ЦК України обов'язок відповідача сплатити заборгованість позивачу, як кредитору виникає через 7 днів з моменту пред'явлення вимоги -11 вересня 2008 року.
Стаття 256 ЦК України встановлює, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Аналіз ст. 258 ЦК України дає підстави для застосування, у даному випадку загального строку позовної давності три роки.
За п. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Отже, враховуючи, що строк виконання обов'язку боржника у договорі поруки не вказаний, перебіг строку позовної давності за вимогою поручителя (кредитора) до боржника (відповідача) починається від дня, коли у позивача виникає право пред'явити вимогу, тобто з моменту переходу до позивача прав кредитора -момент оплати заборгованості 2 вересня 2008 року.
За таких обставин, строк позовної давності за даним позовом закінчується 2 вересня 2011 року. При цьому встановлений у вимозі 7 денний термін виконання обов'язку не є пільговим строком для виконання вимоги, оскільки цей строк встановлений законом (ст. 530 ЦК України).
В силу ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, враховуючи пропуск строку позовної давності (строк сплив 2 вересня 2011 року, звернення з позовом 26 вересня 2012 року) та заяву відповідача про застосування строків позовної давності в задоволенні позову необхідно відмовити.
При цьому, судом відмічається, що заява позивача про відновлення пропущеного строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не наведенні поважні причини пропуску строку позовної давності.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелтер 7К" м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький про стягнення 450000 грн. відмовити.
Суддя І.В. Розізнана
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу(м.Хмельницький, вул.Чорновола,88);
3 - відповідачу(АДРЕСА_1).