Ухвала від 23.10.2012 по справі 9/39/5022-654/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"23" жовтня 2012 р.Справа № 9/39/5022-654/2012

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

розглянув матеріали справи за позовом:

позивача-1 Тернопільського колективного творчо-виробничого підприємства "Тернопільархпроект", вул. Крушельницької, 1а, м. Тернопіль, 46000;

позивача-2 Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України, вул. Крушельницької, 1а, м. Тернопіль, 46000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція "Тернопіль-Медіа", вул. Крушельницької, 1а, м. Тернопіль, 46000

про встановлення сервітуту безоплатно та безстроково щодо приміщення по вул. Крушельницької,1а в м.Тернополі, позначеного в інвентарній справі під №33 та надання позивачам (їх працівникам та іншим особам, які перебувають в приміщеннях, що використовуються позивачами) права вільного проходу через приміщення №33.

За участю представників сторін:

позивача-1: не з'явився

позивача-2: не з'явився

відповідача: Бочан І.П. -довіреність №021 від 14.02.2008р.

третя особа: Чорненький В.В. -довіреність "2866/01 від 03.06.2011р.

Представнику відповідача та третьої особи роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Позивач-1: Тернопільське колективне творчо-виробниче підприємство "Тернопільархпроект", вул. Крушельницької, 1а, м. Тернопіль, 46000 та позивач-2: Тернопільська обласна організація Національної спілки архітекторів України, вул. Крушельницької, 1а, м. Тернопіль, 46000 звернулись до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція "Тернопіль-Медіа", вул. Крушельницької, 1а, м.Тернопіль, 46000, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль про встановлення сервітуту безоплатно та безстроково щодо приміщення по вул. Крушельницької,1а в м.Тернополі, позначеного в інвентарній справі під №33 та надання позивачам (їх працівникам та іншим особам, які перебувають в приміщеннях, що використовуються позивачами) права вільного проходу через приміщення №33.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.08.2012 р. о 15 год. 00 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 11.09.2012р. на 14 год. 40 хв., на 25.09.2012р. на 14 год. 40 хв. та на 02.10.2012р. на 09 год. 30 хв. також у судовому засіданнях оголошувались перерви до 09.10.2012р. на 15 год. 00 хв., до 11.10.2012р. на 15 год. 30 хв., до 15.10.2012р. на 16 год. 30 хв., до 18.10.2012р. на 15 год. 00 хв., до 22.10.2012р. на 15 год. 00 хв., до 23.10.2012р. на 15 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням представниками сторін витребуваних судом доказів.

Згідно ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів (ч. 3 ст. 69 ГПК України).

Строк вирішення спору у справі № 9/39/5022-654/2012 встановлено до 08.10.2012р.

Представниками позивачів подано суду письмове клопотання від 25.09.2012р., відповідно до якого вони просили суд продовжити строк розгляду спору на п'ятнадцять днів у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України .

Ухвалою господарського суду від 25.09.2012р. строк розгляду справи продовжено до 23.10.2012р. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування та заперечення по справі, а позивачу надати неодноразово витребовувані судом докази, необхідні для повного та об'єктивного розгляду спору по суті, а саме:

- належні докази звернення до відповідача з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту;

- інвентарну справу (оригінал, належним чином завірену копію) щодо нежитлових приміщень по вул. Крушельницької, 1 а, м. Тернопіль.

Позивачі участі уповноваженого представника в судовому засіданні 23.10.2012р. не забезпечили, витребуваних судом доказів не надали, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до ст.ст.64, 77 ГПК України, про що свідчить розписка про ознайомлення позивачів про оголошення перерви.

Представник відповідача в судове засідання прибув, відповідно до відзиву на позовну заяву від 20.08.2012р. №097 та безпосередньо у судовому засіданні вважає, що правові підстави встановлення сервітуту щодо приміщення по вул. Крушельницькій, 1а, м. Тернопіль відсутні, обгрунтовуючи дане твердження, зазначає, що спірне приміщення, відповідно до інвентарної справи ніколи не було коридором, а значиться окремим кабінетом та у договорі купівлі-продажу з-поміж інших приміщень значиться як кабінет, про що свідчить і реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 23.09.2005р.

Відповідач також зазначає, що позивачі можуть задоволити своє право проходу до санвузла іншим способом шляхом проходу через вулицю та центральний вхід до приміщення.

Крім того, наголошує на тому, що пропозиції про укладення договору про встановлення сервітуту від позивача не надходило чим порушено правило визначене ст. 402 ЦК України щодо проведення обов'язкової процедури досудових домовленостей про встановлення сервітуту.

У зв'язку з наведеним та з інших підстав відповідач просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів в судове засідання прибув. Письмових пояснень по суті позовних вимог не надано, проте, у судовому засіданні представником третьої особи ставиться під сумнів факт можливості встановлення сервітуту безоплатно та безстроково щодо приміщення по вул. Крушельницької,1а в м. Тернополі, позначеного в інвентарній справі під №33 та надання позивачам (їх працівникам та іншим особам, які перебувають в приміщеннях, що використовуються позивачами) права вільного проходу через приміщення №33.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представника відповідача, пояснення представника третьої особи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, згідно пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Як зазначають позивачі у позовній заяві 12.09.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція «Тернопіль-Медіа»(далі по тексту - відповідач) та Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради укладено договір купівлі-продажу приміщення площею 384,5 кв. м, яке розташоване в м. Тернополі по вул. Крушельницької, 1а. Даний договір посвідчено Першою Тернопільською держнотконторою за реєстром №2988.

В цій же будівлі розташовані приміщення, що належать позивачам. Так, зокрема, з 1986 року по вул. Крушельницької, 1а в м. Тернополі знаходиться Тернопільська обласна організація Національної Спілки архітекторів України (надалі ТООНСАУ, позивач - 2), яка займає площу 128.8 кв. м. За цією ж адресою розміщене Тернопільське колективне творчо-виробниче підприємство «Тернопільархпроект»(надалі ТК ТВП «Тернопільархпроект», позивач -1) - провідне проектне підприємство області, яке засноване ТООНСАУ і займає 173,4 кв. м на підставі договору купівлі-продажу від 17.04.1998 року.

Водночас, до викуплених відповідачем по справі приміщень, увійшло також приміщення №33 згідно інвентарної справи, площею 41 кв. м, яке сполучало приміщення, що належать на сьогоднішній день ТООНСАУ на підставі договору безоплатного користування приміщеннями і фактично слугувало коридором, що з'єднує приміщення, позначене в інвентарній справі під номером 34 та приміщення №12, 16, 17, яким користується ТООНСАУ.

При цьому позивачі стверджують, що приміщення №33 є єдиним можливим шляхом для потрапляння осіб, що знаходяться в приміщенні №34 та працівників ТК ТВП «Тернопільархпроект»та ТООНСАУ до санвузла, який знаходиться в спільному користуванні власників та користувачів приміщенні по вул. Крушельницької, 1а в м. Тернополі.

На сьогоднішній день власником перекрито доступ до приміщення №33, у зв'язку із чим, працівники ТК ТВП «Тернопільархпроект»та ТООНСАУ можуть потрапити до санвузла тільки через вулицю.

Крім того, запевняють суд, що приміщення, позначене в інвентарній справі під номером 33, завжди спільно використовувалось власниками та користувачами як прохід (коридор).

Таким чином, на думку позивачів, усі зазначені обставини призводять до неможливості функціонування ТК ТВП «Тернопільархпроект», а також, обмеження права користування приміщенням №34 ТООНСАУ.

А тому, з метою встановлення добросусідських відносин та недопущення виникнення будь-яких конфліктів з приводу використання приміщення №33, позивачі посилаючись на ч.1 ст. 402 ЦК України яка гласить, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, звернулися з позовом про встановлення сервітуту безоплатно та безстроково щодо приміщення по вул. Крушельницької,1а в м. Тернополі, позначеного в інвентарній справі під №33 та надання позивачам (їх працівникам та іншим особам, які перебувають в приміщеннях, що використовуються позивачами) права вільного проходу через приміщення №33.

В свою чергу, Відповідачем заперечуються наведені факти позивачами та він зазначає, що спірне приміщення ніколи не було коридором та спільним проходом, а значиться окремим кабінетом. Крім того, вказує на те, що позивачі можуть задоволити своє право проходу до санвузла іншим способом шляхом проходу через вулицю та центральний вхід до приміщення. Вказаний спосіб реалізується ними і в даний час.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені твердження позивача, а також вимоги чинного законодавства та те, що позивачем не подано належних доказів, необхідних для вирішення спору судом неодноразово витребовувались у позивача докази, які б дали змогу повно та об'єктивно розглянути спір по суті.

Зокрема, належні докази звернення до відповідача з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту.

Дані документи витребовувались з метою дослідження наявності факту звернення позивачів до відповідача про встановлення сервітуту і відповідно дотримання ними правила визначеного ст. 402 ЦК України в частині того, що спір про встановлення сервітуту та про його умови може розглядатись судом тільки після недосягнення попередньої домовленості про його встановлення з боку сторін. Отже, вказана стаття передбачає обов'язкову процедуру досудових переговорів про встановлення сервітуту та його умов.

При цьому як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до пояснення (вх. № 16107 (н) 15.10.2012р.) позивачі стверджують, що вчинили всі, залежні від них дії спрямовані на встановлення сервітуту за домовленістю сторін, зокрема, звертались до ТзОВ "Тернопіль-Медіа" із відповідною пропозицією.

Проте, представником відповідача неодноразово в судових засіданнях заперечувався факт отримання пропозиції.

У зв'язку з зазначеним у позивачів витребовувались належні докази, які б підтверджували отримання листа з їх пропозицією про встановлення сервітуту відповідачем.

На вказану вимогу позивачі подали суду конверт цінного листа № 4602503694926 згідно якого надсилалсь пропозиція та довідки пошти, які підтверджують повернення такого листа позивачам.

Оцінивши вказані докази суд не вважає їх належними та такими, що підтверджують факт отримання листа з пропозицією укласти договір сервітуту відповідачем.

Так, зазначений конверт містить прикріплені до нього довідки поштового відділення Укрпошти форми Ф20 та Ф19, які не містять відмітки про те, що лист вручено чи повернуто позивачем за відмовою адресата від його одержання. Одночасно, номер цінного листа 03694926 на довідці форми Ф.20 не відповідає номеру цінного листа 4602503694926, яким як стверджують позивачі надсилалась пропозиція про укладення договору сервітуту.

Крім того, на вказаному конверті розділ адресата -відповідача перекреслено працівниками Укрпошти як помилковий.

Також, критично судом оцінюється і довідка Тернопільської дирекції "Укрпошти" від 15.10.2012р. № 2012-26-899 так як містячи відомості про те, що поштою відповідачу доставлялись повідомлення про надходження цінного листа № 4602503694926 належних доказів такого суду не надано.

А тому, суд вважає, що позивачами не надано належних та допустимих доказів звернення до відповідача з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту.

Також, з метою підтвердження чи заперечення тверджень позивачів щодо того, що приміщення щодо якого позивачі просять встановити сервітут є приміщенням, яке використовувалось постійно для спільного проходу та на даний час інших способів реалізації права на прохід у позивачів не має суд витребовував у позивачів належні документи (інвентарну справу, затверджену проектно-кошторисну документацію, тощо), які б могли вказати на розміщення приміщень у будинку в м. Тернополі по вул. Крушельницької, 1а. та містили відмітки про їх статус.

З цією метою, суд, також ухвалою від 18.10.2012р. уповноважував представників позивачів на одержання у Тернопільському бюро технічної інвентаризації (вул. Шевченка, 1, м. Тернопіль) інвентаризаційної справи (оригіналу, належним чином завіреної копії) щодо нежитлових приміщень по вул. Крушельницької,1а, м. Тернопіль.

Проте, позивачами подано суду виключно виготовлені технічно неякісно ксерокопії проектів розміщення приміщень будинку. При цьому без відміток про дати їх виготовлення та про те ким і у яких випадках вони затверджувались. Окремі з поданих документів взагалі є лише частиною повного зображення документа. Одночасно, інвентаризаційної справи (оригіналу, належним чином завіреної копії) щодо нежитлових приміщень по вул. Крушельницької,1а, м. Тернопіль, яка витребовувалась позивачами взагалі суду не надано.

Неподання позивачем вказаних документів позбавляє суд можливості чітко визначити статус спірного приміщення, а також дослідження можливих способів реалізації чи відсутність таких у позивачів на прохід до інших приміщень, що знаходяться у спільному користуванні, без використання спірного приміщення.

Враховуючи зазначене, при вирішенні даного спору, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України заходами та засобами доказування, господарський суд не має можливості з'ясувати всі фактичні обставини по даному спору, а відповідно і винести об'єктивне судове рішення у справі.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Вказаним приписом п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду, а саме неподання позивачем документів, які витребовувались судом та неявка представника позивача у судове засідання.

При цьому станом на момент слухання справи у судовому засіданні 23.10.2012р. позивачі витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору не подали, а їх представники у судове засідання не з'явилися.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, згідно п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011р. сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням.

При цьому з протоколів судових засідань у справі вбачається, що представники позивачів брали участь в усіх судових засіданнях за виключенням останнього.

А тому, судовий збір сплачений позивачем підлягає поверненню на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 42 -47, 22, 33, 43, 44, 49, п. 5 ч.1 ст. 81, 86 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

Ухвалив:

1.Позов залишити без розгляду.

2.У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в сумі 1073,00 грн., сплачений ТКТВП "Тернопільархпроект", вул. Крушельницької, 1а, м. Тернопіль, ідент. код 05530369 до Державного бюджету України на рахунок 31217206783002 УДКСУ м. Тернополя, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО банку -838012, код -37977726, згідно платіжного доручення №180 від 20.07.2012р., підлягає поверненню з Державного бюджету України Тернопільському колективному творчо-виробничому підприємству "Тернопільархпроект", вул. Крушельницької, 1а, м. Тернопіль, ідент. код 05530369.

Суддя В.Л. Гевко

Попередній документ
27668857
Наступний документ
27668859
Інформація про рішення:
№ рішення: 27668858
№ справи: 9/39/5022-654/2012
Дата рішення: 23.10.2012
Дата публікації: 28.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори