ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
26.11.12 Справа № 8/5014/2864/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Електрик", м. Дніпропетровськ,
до Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, -
про стягнення 9 307 грн. 42 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -представник не з'явися;
від відповідача -Поліщук С.В. -юрисконсульт, - довіреність №03/5-557 від 30.12.11 року, -
розглянувши матеріали справи, -
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за електротехнічну продукцію у сумі 9307,42 грн., з посиланням на неналежне виконання умов договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами 05.03.10 року.
До початку судового засідання 26.11.12 року відповідач звернувся до суду з клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.
Позивач до судового засідання не з'явився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1).
Відповідач позов визнав у повному обсязі (вих. №03/01-978 від 23.11.12 року) та не заперечив проти розгляду справи за відсутності позивача.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, суд перейшов до розгляду спору по суті та, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43 та 75 ГПК України, вважає за можливе вирішити його у цьому судовому засіданні за відсутності позивача, - на підставі наявних у справі доказів.
І.Заслухавши відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
05.03.10 року між позивачем (продавець) та Державним підприємством "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Перевальський ремонтно-механічний завод" (покупець) у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець -прийняти та оплатити товар згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1), найменування та ціна товару зазначені у специфікації (п.1.2).
На підставі рахунку продавця покупець здійснює оплату вартості товару за фактом його поставки, безготівковим шляхом (п.6.1).
За прострочення виконання зобов'язання за договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони відповідно до ст. 231 ГК України пеню у розмірі 0,1 % вартості товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% згаданої вартості (п.7.2).
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.10 року (п.9.1) (а.с.10).
На підтвердження факту виконання умов договору зі свого боку позивач надав до справи наступні документальні докази факту відпуску електротехнічної продукції (товарів) на користь відповідача:
1)видаткові накладні:
№РН-0000161 від 08.04.10 року -на суму 10452,62 грн.; №РН-0000288 від 20.05.12 року - на суму 352,80 грн.; №РН-0000440 від 06.07.10 року - на суму 2352,00 грн.(а.с.11;15;18), - а разом на суму 13157,42 грн., - кожна з яких містить підпис уповноваженої особи відповідача про отримання товару;
2)рахунки-фактури:
№СФ-0000191 від 08.04.10 року на суму 10452,62 грн.; №СФ-0000332 від 20.02.10 року на суму 352,80 грн.; №СФ-0000486 від 05.07.10 року на суму 2352,00 грн. (а.с.12;14;17);
3)довіреності на право отримання уповноваженою особою покупця товару:
№251 від 08.04.10 року на ім'я Пановой О.В.; №354 від 20.05.10 року на ім'я Толочиної Л.Є.; №533 від 01.07.10 року на ім'я Толочиної Л.Є. (а.с.13;16;19).
Позивач стверджує, що відповідач частково -у сумі 3850,00 грн. -сплатив вартість отриманого товару, - у зв'язку з чим утворився борг у сумі 9307,42 грн. (13157,42 грн. -3850,00 грн.).
З метою спонукання відповідача до його погашення 28.09.12 року за вих. №37 позивач спрямував на його адресу претензію на зазначену суму (а.с.8), яку, як вбачається з наявних у справі доказів, відповідач отримав, але заходів до погашення боргу не вжив, пояснивши це тим, що у нього відсутні кошти (відповідь на претензію від 26.10.12 року за вих. №03/5-565) (а.с.9).
Зазначена обставина стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Відповідач позов визнав у повному обсязі.
ІІ.Заслухавши відповідача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).
За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.
Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).
Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).
Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Уклавши основний договір, сторони набули низку прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 598 УЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а в силу ст. 599 названого Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.
Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.
Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на повернення постачальнику зворотної тари, у яку був упакований товар, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.
Отже, відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору (порушення зобов'язань).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).
Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).
Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).
Позивач висунув вимогу про стягнення лише основного боргу, що є його правом.
Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.
На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,530,560,610-612,614,623, 627,655,662-664, 692 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 43,22,32-34,36,43,44,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля", ідентифікаційний код 32473323, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Електрик", ідентифікаційний код 36493783, яке знаходиться за адресою: юридична: місто Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 13-а/220; фактична: місто Дніпропетровськ, вул. Мічуріна,4, - основний борг за поставлену електротехнічну продукцію у сумі 9307 (дев'ять тисяч триста сім) грн. 42 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 26.11.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано -27 листопада 2012 року.
Суддя А.П.Середа