01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"21" листопада 2012 р. Справа № 14/086-12
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Грінько І. О. (довіреність № 23-01 від 23.10.2012 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Метіз", м. Вишгород
про стягнення 35 670, 18 грн.
ПАТ „ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Торгівельна компанія „Метіз" про стягнення 35 670, 18 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару у встановлений строк згідно договору № ПУ-410 від 05.01.2011 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2012 р. порушено провадження у справі № 14/086-12 за позовом ПАТ „ДТЕК Павлоградвугілля" до ТОВ „Торгівельна компанія „Метіз" про стягнення 35 670, 18 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.10.2012 р.
10.10.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.10.2012 р.
24.10.2012 р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він зазначає, що поставка товару згідно договору № ПУ-410 від 05.01.2011 р. відбулась у встановлені строки.
24.10.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 07.11.2012 р.
07.11.2012 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 21.11.2012 р.
07.11.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 8/13058 від 05.11.2012 р. про зменшення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7 647, 50 грн. штрафу.
Заява № 8/13058 від 05.11.2012 р. позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
20.11.2012 р. до канцелярії суду від позивача надійшла тереграмма, у якій він підтримує змінені позовні вимоги та просить суд розглянути справу без участі його представника.
21.11.2012 р. у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, вважає позовні вимоги обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив, документи, витребувані судом, надав.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
06.01.2011 р. між позивачем (ПАТ „ДТЕК Павлоградвугілля", попереднє найменування - ПАТ „ Павлоградвугілля") та відповідачем було укладено договір № ПУ-410, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію і обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, строки, по ціні і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі і специфікаціях, що є невід'ємною частиною до даного договору.
Згідно п. 1.2. договору покупець зобов'язується прийняти постачаєму продукцію в його власність і своєчасно оплатити вартість у відповідності до умов даного договору.
Відповідно до п. 3.1. договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками, погодженими сторонами в специфікаціях до даного договору.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що датою поставки є дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником, про прийом продукції.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що зобов'язання постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції в розпорядження покупця. Передача продукції здійснюється в узгодженому пункті призначення поставки, узгодженому сторонами у відповідних специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2012 р. включно.
02.04.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано специфікацію до договору № ПУ-410 від 05.01.2011 р., згідно якої постачанню підлягає товар згідно переліку на загальну суму 713 203, 68 грн. у строк до 30.04.2012 р.
На виконання умов договору позивачем у період з квітня по травень 2012 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 713 272, 08 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000844 від 23.04.2012 р. на суму 88 608, 00 грн., видатковою накладною № РН-0000923 від 28.04.2012 р. на суму 243 714, 00 грн., видатковою накладною № РН-0000829 від 19.04.2012 р. на суму 228 00, 00 грн., видатковою накладною № РН-0000927 від 03.05.2012 р. на суму 152 950, 08 грн., наявними у матеріалах справи.
15.06.2012 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 8/6762 від 14.06.2012 р., у якій просив відповідача у продовж 10-ти календарних днів з дати отримання цієї претензії сплатити штраф у розмірі 35 670, 18 грн., нарахований за прострочення виконання обов'язку по поставці продукції. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 8250 від 15.06.2012 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 15.06.2012 р.
Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві, з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути із відповідача на свою користь штраф, передбачений договором № ПУ-410 від 05.01.2011 р., за невиконання відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару у встановлений строк всього на загальну суму 7 647, 50 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором поставки строк і станом на 30.04.2012 р. відповідач обов'язок щодо передачі товару позивачу у повному обсязі не виконав, а саме товару на загальну суму 152 950, 08 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000927 від 03.05.2012 р. на суму 152 950, 08 грн., наявною у матеріалах справи.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку не поставки (недопоставки) продукції в строки, передбачені відповідною специфікацією, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5 % від вартості не поставленої продукції і, крім цього, відшкодовує всі понесені покупцем збитки, завдані затримкою виконання постачальником зобов'язань по даному договору.
Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідачів штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 7 647, 50 грн.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафу за невиконання обов'язку щодо поставки товару у встановлений строк у розмірі 7 647, 50 грн. за договором № ПУ-410 від 05.01.2011 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Метіз" (ідентифікаційний код 36445090) на користь Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Павлоградвугілля" (ідентифікаційний код 00178353) 7 647 (сім тисяч шістсот сорок сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. штрафу та судові витрати 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
26 листопада 2012 р.