"19" листопада 2012 р.Справа № 5017/1908/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТЕК"
до відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця"
про стягнення 22026,22 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: Слюсар М.М. за довіреністю від 03.01.2012р. №21
Суть спору: ТОВ „ІСТЕК" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця" збитків в сумі 22026,22 грн. у вигляді вартості недостачі вантажу.
Відповідач надав до суду відзив на позов від 15.08.2012р. за вх.№25545/2012, згідно з яким просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що відповідно до залізничної накладної №51945319 завантаження вагону №65941031 проводилося на підприємстві вантажовідправника, його силами та засобами і ним же самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Між тим, вагон №65941031, в якому перевозився вантаж, технічно несправний, що підтверджується актом про технічний стан вагону №29 від 15.12.2011р., згідно з яким виявлено відсутність листів перекриття між 2,3,4,5 люками з лівої сторони, зазори 130 мм на всю довжину люків старого походження, а також зазначено про те, що втрата вантажу в процесі перевезення можлива. Таким чином відправник повинен був бачити несправність даного вагону та зобов'язаний був прийняти необхідні міри реагування з метою недопущення втрати вантажу в процесі перевезення, але всупереч вимог ст. ст. 31,32 Статуту залізниці України цього не зробив, що і призвело до часткової втрати вантажу. Відповідно до п. 3.9. Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до Роз'яснення Президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов'язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на відправника. Окрім того, відповідач посилається на те, що контракт №171/2011 від 08.11.2011р. та специфікація №1 не мають відношення до даної справи та на те, що відповідно до Роз'яснень президії ВГСУ від 29.09.2008р. № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії ВГСУ від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
Ухвалою від 15.08.2012р. строк вирішення спору продовжений господарським судом на 15 днів до 12.09.2012р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.
В уточненнях та поясненнях до позову від 10.09.2012р. за вх.№27651/2012 позивач посилається на те, що технічна несправність вагону виникла під час перевезення вантажу залізницею.
На підставі розпорядження в.о. голови суду від 10.09.2012р. справу передано на розгляд судді Гут С.Ф. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному.
На підставі розпорядження голови суду від 24.09.2012р. справу прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є., про що 25.09.2012р. винесено відповідну ухвалу.
На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.11.2012р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
10.12.2011р. зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці ТОВ „ІСТЕК" (відправник) відправлений на адресу ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" (одержувач) вантаж -горішок коксовий (клас добірності 10-25 мм) в т.ч. у вагоні № 65941031 у кількості 50400 кг, що підтверджується залізничною накладною № 51945319.
Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що горішок коксовий навантажений у вагон засобами вантажовідправника навалом, у вологому стані, вантаж змерзається. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 1-3,5,6,8 р. 2 прил. 14 СМГС гл.1 п. 4.1., 4.3,4.11, 7.1, 7.3,8.2. Маркування вантажу здійснено по всій площі вагону.
Також господарським судом встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Арциз виявлено, що вантаж у вагоні № 65941031 завантажений рівномірно, промаркований вапном, над 6-м люком праворуч по ходу поїзду наявне воронкоподібне поглиблення розміром 2 м х 1,5 м до підлоги вагону, наявні сліди старої течі, на стику люка наявна щілина розміром 10 см х 80 см над 6-м люком. Проглядається остаточна закладка мокрим картоном. Брак усунений. Про встановлені обставини на станції Арциз складений акт загальної форми №305 від 15.12.2012р.
В подальшому під час надходження цього вантажу на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці складений акт загальної форми № 651 від 15.12.2011р., згідно з яким по прибуттю поїзду у вагоні № 65941031 виявлено поглиблення над 4,5,6,7 люками довжиною 5000 мм по всій ширині вагону до підлоги вагону, наявні старі сліди течі вантажу між хребтовою та поперечною балками. На момент огляду теча вантажу відсутня.
Також на станції Ізмаїл Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону № 29 від 15.12.2011р., згідно з яким у вагоні № 65941031 виявлено відсутність листів перекриття між 2-3, 3-4, 4-5 люками ліворуч по ходу поїзду, та наявність зазорів 130 мм на всю довжину люків. Пошкодження старого походження, яке виникло в процесі експлуатації вагону. Втрата вантажу в процесі перевезення можлива.
У комерційному акті БО № 706618/404, який складений на станції Ізмаїл Одеської залізниці 15.12.2011р., встановлені обставини щодо недостачі вантажу у вагоні № 65941031 у кількості 9500 кг внаслідок технічної несправності вагону, обставини щодо наявності воронкоподібного поглиблення над 4,5,6,7 люками довжиною 5000 мм на всю ширину вагону, глибиною до підлоги вагону, обставини щодо відсутності листів перекриття між 2-3, 3-4, 4-5 люками ліворуч по ходу поїзду та наявність зазорів 130 мм на всю довжину люків. Також у комерційному акті встановлено, що на момент огляду теча вантажу відсутня, наявні залишки мокрого картону, що вантаж звантажений у вагон шапкою, поверхня промаркована вапном, але в місцях поглиблення маркування відсутнє.
Після видачі вантажу одержувачу, останній передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, а вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу з перевізника.
Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, із врахування норми недостачі 2% маси нетто вантажу а також із врахуванням вологості вантажу 5,4%, становить 8033,43 кг, а її вартість 22026,22 грн., виходячи із вартості вантажу 2284,85 грн. за 1 тону без ПДВ, яка вставлена у довідці ТОВ „Істек" від 16.07.2012р. №01-1014.
Відповідачем також на виконання вимог суду здійснений розрахунок вартості недостачі вантажу у вагоні № 65941031, який аналогічний розрахунку, здійсненому позивачем.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.
Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон № 65941031 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України, п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.
При цьому, однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону, а в силу вимог ст.31 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери зобов'язана залізниця.
Разом з тим, господарський суд вважає, що у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від його використання. Аналогічна позиція міститься і у п.3.9. Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснень президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної вбачається, що розміщення і закріплення вантажу здійснено вантажовідправником відповідно до умов п. 1-3,5,6,8 р. 2 прил. 14 СМГС гл.1 п. 4.1., 4.3,4.11, 7.1, 7.3,8.2. та вантаж промаркований вантажовідправником, але під час перевезення цього вантажу, виявлено технічну несправність вагону, зокрема, відсутність у вагоні № 65941031 листів перекриття між 2-3, 3-4, 4-5 люками ліворуч по ходу поїзду, зазори 130 мм на всю довжину люків, про що складений акт про технічний стан вагону № 29 від 15.12.2011р., в якому також встановлено, що вказане пошкодження старого походження, яке виникло в процесі експлуатації вагону та те, що втрата вантажу в процесі перевезення можлива.
Разом з тим, матеріалами справи встановлені також обставини щодо недостачі вантажу у вагоні у кількості 9500 кг та обставини щодо наявності ознак втрати вантажу під час його перевезення, а саме, наявність воронкоподібного поглиблення над 4,5,6,7 люками довжиною 5000 мм на всю ширину вагону, глибиною до підлоги вагону. Про такі обставини свідчать відповідні акти загальної форми та комерційний акт.
З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд вважає, що недостача вантажу у вагоні виникла саме внаслідок його технічної несправності, а тому й відповідальність за цю недостачу слід покласти як на перевізника -за подачу під завантаження вантажу технічно несправного вагону, так і на вантажовідправника -за відсутність відмови від використання технічно несправного вагону у рівних частинах по 50% від загальної вартості недостачі вантажу з кожного.
Отже, виходячи із розрахунку вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, та згідно з яким вартість відповідальної недостачі вантажу становить 22026,22 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11013,11 грн.
За таких обставин позов ТОВ „ІСТЕК" задовольняється господарським частково в сумі 11013,11 грн.
Посилання відповідача на відсутність вини залізниці у недостачі вантажу у вагоні №65941031 не приймаються до уваги господарським судом, оскільки матеріалами справи встановлені обставини, які в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України не можуть бути підставою для звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, а саме, обставини щодо подачі під завантаження вагону у технічно несправному стані, щодо наявності ознак втрати вантажу при його перевезенні.
Посилання позивача на те, що факт заглиблень вантажу і порушеного маркування був встановлений тільки на станції Ізмаїл і протягом шістьох діб не було зафіксовано просипання вантажу, господарський суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання позивача не спростовують обставини, які встановлені в акті №29 від 15.12.2011р. щодо технічної несправності вагону у вигляді відсутності листів перекриття між люками старого походження.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТЕК" задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТЕК" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349) вартість недостачі вантажу в сумі 11013 (одинадцять тисяч тринадцять) грн.11 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп.
3.В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 23 листопада 2012 року.
Суддя Смелянець Г.Є.