"19" листопада 2012 р.Справа № 5017/1909/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТЕК"
до відповідача Державного підприємства „Одеська залізниця"
про стягнення 25368,68 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача: Слюсар М.М. за довіреністю від 03.01.2012р. №21
Суть спору: ТОВ „ІСТЕК" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця" збитків в сумі 25368,68 грн. у вигляді вартості недостачі вантажу.
Під час розгляду справи позивач надав до суду заяву про уточнення та зменшення позовних вимог від 18.07.2012р. за вх.№22191/2012, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 24367,65 грн.
Відповідач надав до суду відзив на позов від 15.08.2012р. за вх.№25546/2012, згідно з яким просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що відповідно до залізничної накладної № 51834216 завантаження вагону № 66710641 проводилося на підприємстві вантажовідправника, його силами та засобами і ним же самостійно визначено придатність даного вагону у комерційному відношенні для даного вантажу та масу вантажу перед відправленням вагонів. У комерційному акті АА №057438/182/413 від 15.12.2011р. та акті про технічний стан вагону № 118 від 15.12.2011р. встановлено, що вагон № 66710641 у технічному стані справний, але ліворуч по ходу потягу наявний зазор між кришкою 4 вивантажувального люка і поперечною балкою шириною 60 мм по всій довжині люка, праворуч по ходу поїзда наявний зазор між кришкою 6 вивантажувального люка і поперечною балкою шириною 80 мм по всій довжині люка, між кришкою 5 вивантажувального люка і шкворневою балкою зазор шириною 25 мм по всій довжині люка. Висновок втрата вантажу в процесі перевезення вантажу можлива у зв'язку з неякісним закриттям щілин у вагоні вантажовідправником. Окрім того, відповідач посилається на те, що контракт №171/2011 від 08.11.2011р. та специфікація №1 не мають відношення до даної справи, а також на те, що відповідно до Роз'яснень президії ВГСУ від 29.09.2008р. № 04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до статей 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.
Ухвалою від 15.08.2012р. строк вирішення спору продовжений господарським судом на 15 днів до 12.09.2012р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.
На підставі розпорядження в.о. голови суду від 10.09.2012р. справу передано на розгляд судді Гут С.Ф. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному.
На підставі розпорядження голови суду від 24.09.2012р. справу прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є., про що 25.09.2012р. винесено відповідну ухвалу.
В уточненнях та поясненнях до позову від 10.09.2012р. за вх.№27650/2012 позивач просить суд задовольнити позов про стягнення збитків в сумі 8391,72 грн. в повному обсязі.
У заяві від 30.10.2012р. за вх.№32827/2012 позивач посилається на те, що у заяві від 31.08.2012р. №01-1248 позивачем допущено описку у стягненні з відповідача 8391,72 грн. та просить суд вважати кінцевою сумою збитків що підлягають стягненню з відповідача 24 367,65 грн.
На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.11.2012р. про що сторони у справі повідомлені належним чином.
На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
07.12.2011р. зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці ТОВ „ІСТЕК" (відправник) відправлений на адресу ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" (одержувач) вантаж -горішок коксовий (клас добірності 10-25 мм) в т.ч. у вагоні № 66710641 у кількості 47600 кг, що підтверджується залізничною накладною № 51834216.
Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що горішок коксовий навантажений у вагон засобами вантажовідправника навалом, у вологому стані, вантаж змерзається. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 1-3,5,6,8 р. 2 прил. 14 СМГС гл.1 п. 4.1., 4.3,4.11, 7.1, 7.3,8.2. Маркування вантажу здійснено по всій площі вагону.
Також господарським судом встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Тимково Одеської залізниці складений акт загальної форми №2993 від 15.12.2011р., згідно з яким при контрольному переваженні вагону № 66710641 на тензометричних вагах встановлено нетто по документу 47600 кг, тара 21500 кг, брутто по протоколу 59000 кг. При огляді з оглядової вишки виявлено вантаж завантажений у вагон навалом, на поверхні вантажу наявні поглиблення до підлоги вагону, маркування наявне, в місцях поглиблення маркування відсутнє. По документу маркування значиться - промарковане вапном по всій площі вагону. При огляді у парці станції виявлено праворуч по ходу потягу між 6-м вивантажувальним люком та поперечною балкою зазор шириною 80 мм, по всій довжині люка. Між 5 вивантажувальним люком та шкворневою балкою наявний зазор шириною 25 мм по всій довжині люка. Ліворуч по ходу потягу наявний зазор між 4-м вивантажувальним люком та поперечною балкою по всій довжині люка. Зазори були раніше закладені папером, що намок та розірвався. Двері щільно заварені, інші люки закриті, на момент огляду вагону теча вантажу відсутня. Зазори закриті паклею та дошкою ззовні вагону по ст. Тимково. Вагон простоює в очікуванні маневрового локомотиву для подачі на знеструмлену колію та переваження на статистичних вагах.
При подачі вагону № 66710641 на знеструмлену колію виявлено, що вантаж завантажений у вагон вище бортів на 600 мм. Ліворуч по ходу потягу над 4-5-6 вивантажувальними люками наявні поглиблення довжиною 5600 мм, глибиною 1260 мм, шириною -по всій ширині вагону. Праворуч по ходу потягу над 5-6 вивантажувальними люками наявний зазор довжиною 5200 мм, глибиною 2100 мм, шириною 2750 мм. Зазори додатково перекриті зсередини вагону дошками та паклею по ст. Тимково. Поглиблення промарковані вапном по ст. Тимково. Вагон відчеплений по ст. Тимково для складання комерційного акту. Про виявлені обставини на станції Тимково Одеської залізниці складений акт загальної форми №2994 від 15.12.2011р.
Також на станції Тимково Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону № 118 від 15.12.2011р. в якому встановлено, що вагон № 66710641 технічно справний, а також зроблений висновок про можливість втрати, псування вантажу внаслідок наявних зазорів: ліворуч по ходу потягу наявний зазор між кришкою 4-го вивантажувального люка та поперечною балкою шириною 60 мм та по всій довжині кришки люка, праворуч по ходу потягу наявний зазор між кришкою 6-го вивантажувального люка та поперечною балкою шириною 80 мм та по всій довжині кришки люка, між кришкою 5-го вивантажувального люка та шкворневою балкою наявний зазор шириною 25 мм та по всій довжині кришки люка. Вантажовідправник перед завантаженням наявні зазори міг бачити, але заходів по усуненню не вжив.
У комерційному акті АА №057438/182/413, який складений на станції Тимково Одеської залізниці 15.12.2011р., встановлено недостачу вантажу у кількості 10560 кг, наявність поглиблень ліворуч по ходу потягу над 4,5,6 -ими вивантажувальними люками довжиною 5600 мм, шириною - по всій ширині вагону, глибиною 1260 мм, праворуч по ходу потягу над 5,6 -ими вивантажувальними люками довжиною 5200 мм, шириною 2750 мм, глибиною 2100 мм; відсутність маркування у поглибленнях; наявність зазору між кришкою 4-го вивантажувального люка та поперечною балкою шириною 60 мм та по всій довжині кришки люка, праворуч між кришкою 6-го вивантажувального люка та поперечною балкою шириною 80 мм та по всій довжині кришки люка, між кришкою 5-го вивантажувального люка та шкворневою балкою шириною 25 мм та по всій довжині кришки люка, які раніше були закладені картонним папером, який намок і розірвався.
При надходженні вантажу у вагоні № 66710641 на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці, різниці між комерційним актом, складеним на станції Тимково Одеської залізниці не виявлено, про що свідчить відповідний запис у комерційному акті, та вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України. Вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу з перевізника.
Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем у заяві про уточнення та зменшення позовних вимог від 18.07.2012р. за вх.№22191/2012, маса відповідальної недостачі, із врахування норми недостачі 2% маси нетто вантажу, а також із врахуванням вологості вантажу 7,5%, становить 8887,40 кг, а її вартість 24367,65 грн., виходячи із вартості вантажу 2284,85 грн., яка встановлена у довідці ТОВ „Істек" від 16.07.2012р. №01-1014.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.
Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон № 66710641 здійснювалося відправником (позивач), а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. В силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У ст.32 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
У п. 5, п.6. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, які затверджені Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстровані в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987 встановлено, що поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється та з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно з відмітками відправника у залізничній накладній, вантаж у вагоні №66710641 розміщений й закріплений згідно з 1-3,5,6,8 р. 2 прил. 14 СМГС гл.1 п. 4.1., 4.3,4.11, 7.1, 7.3,8.2.
У Додатку 14 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення містяться правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах з вимогами до розміщення і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі, в т.ч. вимоги щодо підготовки вагону до завантаження, вимоги щодо забезпечення схоронності вагонів при завантаженні і вивантаженні вантажів, вимоги щодо засобів кріплення вантажів у ваганах.
Також відправником вжиті такі заходи щодо схоронності вантажу, як нанесення захисного маркування і вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення шляхом візуального огляду без жодних зауважень щодо його завантаження.
Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим, у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Між тим, обставини, які встановлені в актах загальної форми та у комерційному акті про наявність поглиблень вантажу та відсутність маркування у цих поглибленнях, свідчать про наявність підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника.
При цьому господарський суд не приймає до уваги в якості підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника обставини щодо наявності зазорів у вагоні №66710641, з наступних мотивів.
У ст.31 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придані для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезинфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів -відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
У п.3.9. Роз'яснень ВГСУ від 29.09.2008 N 04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" встановлено, що оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).
Тобто, про непридатність вагонів у комерційному призначенні йдеться у випадку псування або пошкодження вантажу, а не його втрати, і тому наявність зазорів у вагоні не може бути підставою для відповідальності вантажовідправника.
Посилання відповідача на те, що позивач не надав до суду контракт №171/2011 від 08.11.2011р. та специфікацію №1, господарський суд до уваги не приймає, оскільки вказаний контракт та специфікація не мають відношення для вирішення даного спору по суті, підставою якого є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором перевезення вантажу. Більш того, про наявність контракту та специфікації зазначено у п.15 залізничної накладної „Відмітки не обов'язкові для залізниці". Окрім того, вказаний контракт №171/2011 від 08.11.2011р. та специфікація №1 надані до суду позивачем і наявні у справі (а.с.105-112).
Згідно з розрахунком позивача, який здійснений у заяві про уточнення та зменшення позовних вимог від 18.07.2012р. за вх.№22191/2012, вартість відповідальної недостачі вантажу у вагоні №66710641 становить 24367,65 грн. Вартість відповідальної недостачі вантажу визначена на підставі довідки вантажовідправника, що відповідає вимогам ст.115 Статуту залізниць України, згідно з якою вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення в повному обсязі.
На підставі ст.44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі, із врахуванням заяви позивача про уточнення та зменшення позовних вимог від 18.07.2012р. за вх.№22191/2012.
Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТЕК" задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТЕК" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349) вартість недостачі вантажу в сумі 24367 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят сім) грн. 65 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1545 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) 12 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Повне рішення складено 23 листопада 2012 року.
Суддя Смелянець Г.Є.