"20" листопада 2012 р.№ 20/17-4984-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання договору оренди таким, що втратив чинність, та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення приміщення
Суддя Щавинська Ю.М.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2012 року у справі №20/17-4984-2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса" було задоволено частково, зобов'язано відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні ТОВ „Одеса" торговельним павільйоном, розташованим на промисловому ринку м. Котовськ, Одеської області, Базарний майдан, 3, шляхом звільнення торговельного павільйону загальною площею 31,6 кв.м. Крім того, з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса" стягнуто 470 / чотириста сімдесят/ грн. 50 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012 року у справі №20/17-4984-2011 - без змін.
12.04.2012 року на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року у справі № 20/17-4984-2011 видані відповідні накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2012 року касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року та рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012р. у справі №20/17-4984-2011 без змін.
16.11.2012р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга від ФОП ОСОБА_1, в якій заявник просить суд в порядку ст. 121-2 ГПК України визнати неправомірними дії ВДВС Котовського міськрайонного управління юстиції, вчинені в результаті зловживання та перевищення повноважень, такими, що призвели до порушення прав і свобод ФОП ОСОБА_1 та її сім'ї, на підставі ст. ст. 13, 21, 22, 24, 41, 42, 43, 48, 64, 67 та 68 Конституції України; зобов'язати ВДВС Котовського МРУЮ виконувати судовий наказ лише в межах тексту і суті на підставі правовстановлюючих документів, які мають співпадати з матеріалами справи, визнаними судом; в разі виявлення під час розгляду скарги достатніх обставин, що роблять виконання рішення неможливим, прийняти рішення згідно до ст. 121 ГПК України; зобов'язати ВДВС Котовського МРУЮ при виконанні рішення суду забезпечити збереження обсягу прав і свобод гарантованих Конституцією України.
Розглянувши подану скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, пунктів1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63.
Відповідно до ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, у разі, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога (п.3.). При цьому, суд може визнати неправомірними дії державного виконавця, тільки в контексті прийнятих ним рішень. Разом з тим, скаржником не зазначено, які саме рішення державного виконавця, оформлені відповідними постановами, мають бути визнані недійсними.
Враховуючи, що скаржником не зазначено які саме дії державного виконавця, оформлені відповідним процесуальним актом (постановою), мають бути визнані недійсними, суд зазначає про недотримання скаржником положень законодавства щодо змісту поданої заяви.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, яка підлягає застосуванню згідно до п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», до заяви мають бути додані документи, що підтверджують відправлення державному виконавцю та стягувачу її копії.
Порушення зазначеної норми зумовлює, відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України, повернення вказаної заяви.
З урахуванням викладеного, скарга ФОП ОСОБА_1, подана в порядку ст. 121-2 ГПК України, відповідно до п. 3 та п.6 ст. 63 ГПК України, підлягає поверненню без розгляду, яке не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Крім того, суд звертає увагу на те, що обов'язок органу виконувати судові рішення в межах їх тексту і суті, а також з дотриманням прав і свобод, гарантованих Конституцією України, прямо передбачений як ст. 115 ГПК України, так і Законом України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим окремого вказання не потребує.
Керуючись п.п.3,6 ч.1 ст.63, ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і додані до неї документи повернути без розгляду.
Додаток: Скарга на 1 арк. з додатком документів на 18 арк.
Суддя Щавинська Ю.М.