"21" листопада 2012 р.Справа № 20/17-4984-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання договору оренди таким, що втратив чинність, та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення приміщення
Суддя Щавинська Ю.М.
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.02.2012 року у справі №20/17-4984-2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса" було задоволено частково, зобов'язано відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні ТОВ „Одеса" торговельним павільйоном, розташованим на промисловому ринку м. Котовськ, Одеської області, Базарний майдан, 3, шляхом звільнення торговельного павільйону загальною площею 31,6 кв.м. Стягувачем за наказом є Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеса". Крім того, з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса" стягнуто 470 / чотириста сімдесят/ грн. 50 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012 року у справі №20/17-4984-2011 - без змін.
12.04.2012 року на примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року у справі № 20/17-4984-2011 видані відповідні накази.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2012 року касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року та рішення господарського суду Одеської області від 22.02.2012р. у справі №20/17-4984-2011 без змін.
15.11.2012р. до господарського суду Одеської області надійшла заява-скарга від ФОП ОСОБА_1 в якій заявник просить суд в порядку ст. 383 та ст. 384 ЦПК України розглянути викладені у заяві-скарги обставини і зобов'язати ВДВС Котовського МРУЮ виконувати судове рішення від 22.02.2012р. лише у відповідності до тексту рішення і матеріалів справи, які судом визнані станом на 22.02.2012р.
Розглянувши подану заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 383-384 ЦПК України передбачено право звернення сторін виконавчого провадження до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи, а також передбачено порядок подання такої скарги до суду.
Відповідно до чинного законодавства, господарські суди керуються при розгляді господарських справ не Цивільним процесуальним кодексом України, а Господарським процесуальним кодексом України.
Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби передбачений ст. 121-2 ГПК України.
Відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на зміст заяви-скарги ФОП ОСОБА_1 від 15.11.2012р. у суду відсутні підстави для прийняття її до розгляду в якості скарги по ст. 121-2 ГПК України.
Також, вказана заява-скарга містить клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, при цьому така можливість була надана представнику відповідача ОСОБА_2 15.11.2012р. про що свідчить його особистий підпис на обкладинці 2 тому справи №20/17-4984-2011.
Крім того, обов'язок виконувати судові рішення прямо передбачений ст. 115 ГПК України, а разі незгоди з діями або рішеннями органу ДВС сторона виконавчого провадження не позбавлена права звернутися до суду з відповідною заявою в порядку ст.121-2 ГПК України.
За таких обставин, у задоволенні заяви-скарги в частині розгляду її в порядку ст. 383 та ст. 384 ЦПК України і зобов'язання ВДВС Котовського МРУЮ виконувати судове рішення від 22.02.2012р. лише у відповідності до тексту рішення і матеріалів справи, які судом визнані станом на 22.02.2012р., слід відмовити.
Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви-скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині розгляду її в порядку ст. 383 та ст. 384 ЦПК України і зобов'язання ВДВС Котовського МРУЮ виконувати судове рішення від 22.02.2012р. лише у відповідності до тексту рішення і матеріалів справи, які судом визнані станом на 22.02.2012р., відмовити.
Суддя Щавинська Ю.М.