ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
19 листопада 2012 р. Справа № 5010/924/2012-5/81-28/85
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.
При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Метал"
вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, 46020
до відповідача:Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
с.Великий Рожин, Косівського району, Івано-Франківської області, 78654
АДРЕСА_1
про стягнення 116527 грн. 18 коп., з яких:
94978 грн. 70 коп. - основний борг за поставлений товар,
7340 грн. 70 коп. - пеня, 14207 грн. 78 коп. - 30% річних.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися
Приватне підприємство "Метал" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 119 452 грн. 75 коп., з яких: 94978 грн. 70 коп. - основний борг за поставлений товар, 14269 грн. 69 коп. - 30% річних, 10204 грн. 36 коп. - пеня.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 72 від 14.09.10 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 94978 грн. 70 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 10204 грн. 36 коп. пені та 30 % річних в сумі 14269 грн. 69 коп.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.09.12.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.12 справу №5010/924/2012-5/81 автоматично розподілено судді Кавлак І.П.; справі присвоєно номер №5010/924/2012-5/81-28/85.
Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.12 та 09.10.12 розгляд справи відкладався, у зв'язку з нез'явленням в засідання представника відповідача.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.11.12, в зв»язку з неявкою представників сторін в судове засідання, розгляд справи відкладено на 19.11.12.
19.11.12 представники сторін в судове засідання не з»явилися. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності сторін в судовому засіданні не надходило.
19.11.12 позивач через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області направив заяву (вих. № 148 від 14.11.12; вх.№ 7626/2012-свх від 19.11.12; а.с. 63-64), відповідно до якої зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 116527 грн. 18 коп., з яких: 94978 грн. 70 коп. - основний борг за поставлений товар, 7340 грн. 70 коп. - пеня, 14207 грн. 78 коп. - 30% річних.
Виходячи з положень ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вих. № 148 від 14.11.12; вх.№ 7626/2012-свх від 19.11.12) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшення розміру позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з»явився, відзиву на позов не надіслав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 01.08.12, від 18.09.12, від 09.10.12 та від 01.11.12, отримання вищезазначених ухвал підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 01.08.12 надіслана відповідачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві: с.Великий Рожин, Косівського району, Івано-Франківської області, 78654.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі та про те, що відповідачеві відомо про порушення провадження у даній справі.
Отже, відповідач мав можливість скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, що ним зроблено не було. Вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника в судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.
Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.
За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що сторін не позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14.09.10 між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір поставки № 72 (надалі - Договір; а.с.14-16).
Пунктом 1.1 Договору, продавець зобов»язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов»язався прийняти та оплатити товар, на умовах цього договору.
У відповідності до умов Договору, покупець отримав товар на загальну суму 237766 грн. 68 коп. Факт отримання товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи документами , а саме:
видатковою накладною № М-00009620 від 1 листопада 2010 року
на суму 111278 грн. 70 коп. (а.с. 21);
видатковою накладною № М-00008029 від 14 вересня 2010 року
на суму 126487 грн. 98 коп. (а.с. 23).
Товар отриманий уповноваженою особою -ОСОБА_1 на підставі довіреностей №5 від 28 жовтня 2010 р. та № 2 від 14 вересня 2010 р. (а.с.22, 24).
Ціна та кількість товару визначені в розділі 2 Договору.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна за одиницю товару та кількість товару вказується у відповідних специфікаціях до даного договору.
Відповідно до специфікації №1 (а.с. 17), позивач зобов»язався поставити прокат чорних металів на суму 126487 грн. 98 коп., а відповідач зобов»язався оплатити одержаний товар протягом 10 банківських днів.
Відповідно до специфікації №2 (а.с. 18), позивач зобов»язався поставити прокат чорних металів на суму 111278 грн. 70 коп. , а відповідач зобов»язався оплатити одержаний товар протягом 10 банківських днів.
В порушення умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав, суму заборгованості проплатив частково в розмірі 142787 грн. 98 коп.; оплату залишку вартості товару в сумі 94978 грн. 70 коп. відповідачем не здійснено.
18 лютого 2011 року відповідачем підписаний акт взаєморозрахунків на вищезазначену суму (а.с. 25).
17 травня 2011 року між ПП «Метал»та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 підписана додаткова угода №2 до договору поставки № 72 від 14.09.10 (а.с. 20), яка є його невід»ємною частиною.
В зазначеній вище угоді, сторони погодили надання відповідачу розстрочки оплати за отриманий товар терміном шість місяців зі поквартальною оплатою боргу за наступним графіком:
до 17.08.11 відповідач сплачує суму боргу у розмірі 47489 грн. 36 коп.;
до 17.11.11 відповідач сплачує суму боргу у розмірі 47489 грн. 34 коп.
Також сторони доповнили договір п. 10.3., в якому зазначили, що у разі недотримання покупцем графіку погашення боргу, продавець має право достроково стягнути всю суму боргу в судовому порядку.
Всупереч умов додаткової угоди, відповідач свої договірні зобов»язання щодо сплати заборгованості не виконав.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу (вих. № 128/31.08.2011р.; а.с. 10) про негайну сплату заборгованості в розмірі 94978 грн. 70 коп.. Факт направлення претензії підтверджується фіскальним чеком № 5372 від 31.08.11 (а.с. 11). Проте, вимога щодо сплати зазначеної вище заборгованості залишена без відповіді та задоволення.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.
Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.
Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 94978 грн. 70 коп. за отриманий на підставі видаткових накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, будь-яких інших доказів, які б свідчили про оплату одержаного товару у строк встановлений договором відповідачем суду не подано, отже вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 94978 грн. 70 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.
Факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором поставки № 72 від 14.09.10 підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 6.3. договору поставки № 72 від 14.09.10 сторони погодили, що за порушення строку оплати партії товару, зазначеного у специфікації до цього договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний прострочений день, а також сплачує продавцю плату за користування чужими коштами у розмірі 30% річних за кожний день такого користування.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вказаного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).
Суд, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевірив нарахування позивачем пені в сумі 7340 грн. 70 коп. та 30 % річних в сумі 14207 грн. 78 коп. і дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним (а.с. 67-69 ). Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором поставки № 72 від 14.09.10 підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 7340 грн. 70 коп. та 30 % річних в сумі 14207 грн. 78 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 55, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного підприємства "Метал" до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 116527 грн. 18 коп., з яких: 94978 грн. 70 коп. - основний борг за поставлений товар, 7340 грн. 70 коп. - пеня, 14207 грн. 78 коп. - 30% річних задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (с. Великий Рожин, Косівського району, Івано-Франківської області, 78654; код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Метал" ( вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, 46020; код 25348483 ) -94978 (дев»яносто чотири тисячі дев»ятсот сімдесят вісім)грн. 70 коп. основного боргу за поставлений товар, 7340(сім тисяч триста сорок) грн. 70 коп. пені, 14207(чотирнадцять тисяч двісті сім) грн. 78 коп. 30% річних та 2330(дві тисячі триста тридцять) грн. 54 коп. судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.11.12
Суддя І.П. Кавлак
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ Кавлак І. П. 26.11.12