"20" листопада 2012 р. Справа № 5015/2048/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів :Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи -підприємця ОСОБА_4
на постановувід 17.09.2012 року Львівського апеляційного господарського суду
у справі№ 5015/2048/12
господарського суду Львівської області
за позовомпрокурора Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_4
простягнення 3 282,68 грн. неустойки та зобов'язання звільнити та повернути орендодавцеві нежитлове приміщення
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: не з'явились
від відповідача:ОСОБА_5 (довіреність № 642 від 21.09.2010р.)
від прокуратури:не з'явились
Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.07.2012 року (суддя Ділай У.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року у справі № 5015/2048/12 (судді: Якімець Г.Г., Зварич О.В., Кравчук Н.М.) уточнені позовні вимоги задоволено; зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити та повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 19,5 м2; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 3282,68 грн. неустойки; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в доход державного бюджету 2682,50 грн. судового збору.
В касаційній скарзі та письмовому поясненні до неї скаржник просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.ст.4, 32, 33, 34, 84, 104 ГПК України, ст.180 ГК України, ст.ст.203, 213, 215, 631, 763, 765, 766, 795 Цивільного кодексу України, ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прокурор Галицького району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з остаточними позовними вимогами про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 звільнити та повернути орендодавцеві нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 загальною площею 19,5 м2, та про стягнення 3282,68 грн. неустойки. Позов вмотивовано закінченням терміну дії договору оренди та невиконанням орендарем дій по негайній передачі об'єкту оренди орендодавцеві. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.526, 764, 773, 785 ЦК України, ст.ст.16, 17, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.193 ГК України.
Судами встановлено такі обставини.
01.02.2002 року Управлінням ресурсів Департаменту економічної політики Львівської міської ради видано наказ №20-А (а.с.108, т.1) про укладення договору оренди з приватним підприємцем ОСОБА_4 на нежитлові приміщення 1-го поверху площею 19,5 кв.м. в АДРЕСА_1
07.02.2002 року начальником ЖЕК-302 (балансоутримувачем приміщення) та ПП ОСОБА_4 підписано акт приймання-передачі приміщення (а.с.92 т.1).
21.03.2002 року між Управлінням ресурсів Львівської міської ради (в тексті договору - орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди №3-0665 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого орендодавець взяв на себе зобов'язання передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 19,5 м2 по АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ЖЕК-302.
У розділі 2 вказаного договору, цільовим призначенням об'єкта оренди визначено -майстерня по ремонту комп'ютерної та офісної техніки. Розділом 3 договору передбачено порядок передачі об'єкта в оренду від балансоутримувача орендарю, зокрема, у пунктах 3.2., 3.4., 3.5 договору встановлено, що сторони повинні передати об'єкт оренди по акту приймання-передачі на дату підписання даного договору, при передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується орендарем та балансоутримувачем об'єкт оренди сторони повинні були передати по підписаному орендарем та балансоутримувачем акту приймання-передачі на дату підписання договору. Об'єкт оренди вважався переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.
У пункті 3.7. договору передбачено, що у випадку не прийняття орендарем об'єкта оренди в терміни, вказані у п. 3.2. договору (на дату підписання даного договору), договір вважається неукладеним.
У пункті 4.1 договору оренди №3-0665 від 21.03.2002 року зазначено, що термін договору оренди визначений з 21.03.2002 року до 21.03.2005 року включно.
Дію договору оренди було пролонговано до 21.03.2011 року.
Згідно п.4.3 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Повідомленням вих.№2302-вих-983 від 01.04.2011 року Управлінням комунальної власності було повідомлено відповідача та балансоутримувача (ЛКП "Каменяр Центр") про те, що договір №3-0665 від 21.03.2002 року оренди нерухомого майна - нежитлових приміщень за адресою - АДРЕСА_1 припинив свою дію з 22.03.2011 року та, що протягом 15-ти днів орендар (відповідач) зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному стані по акту приймання-передачі, провести до моменту припинення договору повний розрахунок по сплаті орендної плати (а.с.11, т.1).
Факт отримання вказаного повідомлення відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.06.2012 року визнав.
Відповідно до положень п.п.9.1., 9.2. договору оренди №3-0665 від 21.03.2002 року повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється, зокрема, після закінчення дії договору; сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5-ти днів з моменту закінчення терміну оренди.
Пунктом 9.3 договору встановлено, що об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї із подій, вказаних у п.9.1 договору.
Однак, орендоване майно - нежитлове приміщення площею 19,5 м2 по АДРЕСА_1 відповідач у встановлені строки не повернув. Відповідач у апеляційній скарзі також не заперечує, що орендоване майно не повернуте ані орендарю, ані балансоутримувачу.
Касаційна інстанція вважає, що судами правомірно задоволені позовні вимоги з огляду на таке.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України, яка кореспондує положенням ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст.763 ЦК України, яка кореспондує положенням ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч.ч.1-3 ст.631 ЦК України).
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст.251 ЦК України).
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.252 ЦК України).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України).
Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ч.1 ст.254 ЦК України).
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка кореспондує положенням ст.764 ЦК України).
У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка кореспондує положенням ч.1 ст.785 ЦК України).
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч.2 ст.785 ЦК України).
Даючи юридичну оцінку встановленим судами обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що договір №3-0665 від 21.03.2002 року було укладено строком на три роки; сторонами у пунктах 4.2., 4.3. був визначений початок обчислення строку оренди з дати підписання акта здачі-приймання об'єкту оренди, яка (дата підписання) підпадає під законодавче визначення терміну; поширення сторонами умов договору в частині обов'язку сплати орендної плати з дати підписання відповідного акта не суперечить положенням ч.3 ст.631 ЦК України; в силу п.3.2. договору акт приймання-передачі об'єкту оренди мав бути підписаний станом на дату укладення договору; терміном припинення договору сторонами визначена стала календарна дата - 21.03. 2005 року; з 22.03.2005 року почався перебіг строку на який сторонами договір двічі продовжувався на три роки; календарною датою закінчення строку договору без його подальшого продовження є 23.03.2011 року; про непродовження договору орендодавцем було вчинено відповідну заяву у передбачений законом місячний строк з моменту закінчення строку договору -01.04.2011 року; враховуючи встановлений судами факт неповернення орендарем майна після закінчення строку договору зобов'язання останнього повернути майно та стягнення неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України за прострочення повернення є законним та обґрунтованим судовим рішенням.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2012 року у справі № 5015/2048/12 залишити без змін.
Головуючий-суддя К.Грейц
С у д д і С.Бакуліна О.Глос