19.11.2012Справа №5002-12/2999-2012
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м. Сімферополь
до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь
про стягнення 460127,93 грн.
Суддя Іллічов М.М.
Представники:
Від позивача - Ключник О.О., довіреність № 412-Д від 10.07.12, юрисконсульт;
Від відповідача - Смірнова І.В., довіреність № 20-3/5887-1 від 27.12.11, юрисконсульт;
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором постачання електричної енергії № 16/067 від 19.04.2005 у загальній сумі 460 127,93 грн., з яких за спожиту електричну енергію 453 001,70 грн., 3% річних у сумі 1 824,42 грн., інфляційного нарахування у сумі 962,01 грн. та пені у розмірі 4 339,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2012 порушено провадження у справі.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та положеннях Правил користування електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, зі змінами, внесеними Постановою НКРЕ від 17.10.2005р. № 910 та мотивовані тим, що відповідач неналежно виконував свої зобов'язання щодо сплати за спожиту електричну енергію за договором постачання електричної енергії №16/067 від 16.04.2005, у зв'язку із чим останньому були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 453 001,70 грн. Несплата відповідачем такої суми стала підставою для нарахування позивачем 3% річних у сумі 1 824,42 грн., інфляційного нарахування у сумі 962,01 грн. та пені у розмірі 4 339,80 грн. та звернення до суду з позовом про стягнення вказаної суми у примусовому порядку.
Представником відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 24 вересня 2012 року, був наданий відзив на позовну заяву, яким відповідач повідомив, що відповідачем в рахунок оплати за спожиту електроенергію оплачено 191159,44 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Представником позивача, у судовому засіданні, яке відбулось 29 жовтня 2012 року, було надано суду клопотання від 29.10.2012 вих. №1203-10-4301 щодо зменшення позовних вимог, згідно до якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 322714,26 грн., інфляційні нарахування у розмірі 962,01 грн., 3% річних у розмірі 1824,42 грн., пені у сумі 4339,80 грн.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Отже, суд вважає за можливе прийняти вказану заяву та при подальшому розгляді справи враховувати визначену у ній суму.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем. Надав суду платіжні документи щодо підтвердження відсутності заявленої позивачем до нього заборгованості, які долучені до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду спору продовжено відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд
19 квітня 2005 року між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Крименерго" (правонаступник ДАЕК «Крименерго») (Постачальник) та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії (Споживач) укладений Договір постачання електричної енергії № 16/067 (аркуш справи 10-14).
Згідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику їх вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) відповідно умовам дійсного договору та додаткам до нього, які є невід'ємною частиною.
В розділі 2 Договору сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення інших питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
Відповідно до п. п. 2.2.3., 2.2.4. Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку № 4.2 «Порядок розрахунків», а також здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електрообладнаннями Споживача відповідно додатку №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії».
Пунктом 3.1.1 Договору встановлене зустрічне право Постачальника на отримання плати від за електричну енергію від Платника, що поставляється та інших платежів, обумовлених вказаним Договором.
Згідно з пунктом 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПОЕ та ПКЕЕ.
Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією надані поняття деяких термінів зокрема - договірна величина споживання електричної - це узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий код.
В пункті 1 Додатку до договору № 4.2 сторони передбачили, що розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються відповідно до пункту 7.9. договору. Повна поточна оплата вартості електричної енергії здійснюється одним платежем по фактичним показанням проборів обліку в дату оплати, яка встановлена даним додатком.
Відповідно до пункту 3 Додатку № 4.2. до договору, об'єм фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням величини втрат від міста установки засобів обліку до мереж балансової належності електромереж, встановлюється до «Акту про об'єми переданої споживачу (спожитою споживачем) електричної енергії. Споживач самостійно проводить зняття показників розрахункових приборів обліку, та оформляє «Акт про об'єми наданої споживачу електричної енергії».
Позивачем був складений Акт «Про перевищення договірної величини споживання електричної енергії » за відповідний період і виставлений відповідачу рахунок - накладну №16/067/48/0512 від 21.05.2012 (аркуш справи 22-23).
Проте, відповідач оплату заборгованості в добровільному порядку не здійснив, що і з'явилося підставою для звернення позивача до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дослідивши у судовому засіданні платіжні доручення, на які відповідач посилається як на факт здійснення оплати саме за договором №16/067 від 19.04.2005, судом встановлено наступне:
платіжним дорученням №1653 від 18.06.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 40100,00 грн. за спожиту активну електричну енергію за січень 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №249 від 27.01.2012 здійснено оплату заборгованості у розмірі 20000,00 грн. за спожиту активну електричну енергію за січень 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №712 від 20.02.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 50000,00 грн. за спожиту активну електричну енергію за січень 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №752 від 27.02.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 65700,00грн. за спожиту активну електричну енергію за лютий 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №745 від 27.02.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 40000,00 грн. за спожиту активну електричну енергію за лютий 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №766 від 28.02.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 9700,00 грн. за спожиту активну електричну енергію за лютий 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №943 від 15.03.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 71454,47 грн. за спожиту активну електричну енергію за лютий 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №1030 від 29.03.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. за спожиту активну електричну енергію за березень 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №1119 від 12.04.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 20000,00 грн. за спожиту активну електричну енергію за березень 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №1226 від 20.04.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 50000,00 грн. за спожиту активну електричну енергію за березень 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №1625 від 14.06.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 8577,20 грн. за спожиту активну електричну енергію за березень 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005,
платіжним дорученням №1690 від 22.06.2012 відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 9269,35 грн. за спожиту активну електричну енергію за травень 2012 року відповідно до договору №16/067 від 19.04.2005.
Крім того, платіжним дорученням № 2058 від 14.08.2012 відповідачем здійснено оплату за спожиту активну електричну енергію за квітень 2012 року відповідно до рахунку №16/067/48/0412 від 21.04.2012, платіжним дорученням №2056 від 14.08.2012 відповідачем здійснено оплату за спожиту електричну енергію за січень 2012 року відповідно рахунку №16/067/48/0112 від 21.01.2012.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки, акту звірки станом на 01 листопада 2012 року, підписаного сторонами та вищевказаних платіжних доручень, представлених відповідачем, за період з січня 2012 року по серпень 2012 року Джанкойською філією Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» здійснено оплату за спожиту активну електричну енергію, яка спожита за період січень - травень 2012 року на загальну суму 618013,91 грн.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому суд зауважує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України).
Підсумовуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що на дату розгляду справи позивачем не представлено доказів існування у відповідача заборгованості у розмірі 322714,26 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» щодо стягнення з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з січня 2012 року по травень 2012 року у сумі 322 714, 26 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи встановлення факту оплати відповідачем суми основного боргу, відсутність належного розрахунку суми інфляційних втрат, відсотків річних та пені, суд не знаходить підстав для задоволення позову і в цій частині.
Витрати по оплаті судового збору відносяться на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.11.2012.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1. В задовленні позову відмовити.
Суддя М.М. Іллічов