"15" листопада 2012 р. К/9991/51742/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.
Головчук С.В., Ліпського Д.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Військової частини А-0235 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року по справі № 2а-477/12/2770
за позовом ОСОБА_4
до Військової частини А-0235
про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Військової частини А-0235 про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Визнано дії Військової частини А-0235 протиправними в частині непроведення відповідного перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_4 за період з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2008 року з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони країни»(далі -Указ Президента України № 389) та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 «Про посилення захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ»(далі -Указ Президента України № 173) та невиплати суми заборгованості, яка виникла у період з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2008 року внаслідок неврахування до грошового забезпечення зазначених надбавок.
Зобов'язано Військову частину А-0235 провести відповідний перерахунок ОСОБА_4 грошового забезпечення за період з 01 квітня 2006 року по 01 січня 2008 року з урахуванням надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України від 05 травня 2003 року № 389 та 100-відсоткової надбавки відповідно до Указу Президента України від 23 лютого 2002 року № 173 та виплатити суму заборгованості.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Військова частина А-0235 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норми матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з січня 2004 року по листопад 2010 року проходив дійсну військову службу на посаді старшого помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України у військовому званні - «підполковник юстиції».
Військова прокуратура Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині А-0235.
Позивач 1 лютого 2012 року звернувся з заявою до командира Військової частини А-0235, в якій просив повідомити чи нараховувались йому у період з 1 квітня 2006 року по 1 січня 2008 року надбавки до грошового забезпечення, передбачені Указами Президента України № 173 та № 389. У разі їх ненарахування та не виплати просив видати розпорядження щодо проведення відповідного перерахунку його грошового забезпечення з урахуванням надбавки за безперервну військову службу та 100-відсоткової надбавки відповідно до вищевказаних Указів за період з 1 квітня 2006 року по 1 січня 2008 року. Виплатити заборгованість, що виникла з 1 квітня 2006 року по 1 січня 2008 року внаслідок неврахування зазначених надбавок.
Відповідач листом від 13 лютого 2012 року № 236 повідомив позивача, що надбавки передбачені Указами Президента України № 173 та № 389, а саме за безперервну військову службу і 100-відсоткової надбавки не виплачуються особам офіцерського складу військових прокуратур згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», а тому підстави для проведення відповідних перерахунків відсутні.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обсяг прав позивача в частині отримання надбавок, які нараховувалася та виплачувалася раніше не може бути звуженим із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Суди дійшли висновку, що відмова відповідача в здійсненні перерахунку грошового забезпечення є неправомірною, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Суд касаційної інстанції з висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, та військовослужбовців, осіб начальницького складу, відряджених до органів державної влади та місцевого самоврядування, складається з посадового окладу, інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлених у розмірі і порядку, що визначаються законодавством для військовослужбовців. На зазначених осіб не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ».
Для обчислення розміру складових грошового забезпечення замість надбавки за ранг застосовується розмір окладу за військовим званням.
Згідно з пунктом 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», умови оплати праці, затверджені цією постановою, застосовуються з 1 січня 2006 року, а для працівників, окремі умови оплати праці яких визначені указами Президента України, - з 1 квітня 2006 після визнання такими, що втратили чинність.
Тобто Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», встановлені нові умови оплати праці працівників прокуратури та нові розмірі посадових окладів, у зв'язку з чим не допускається перерахунок грошового забезпечення з урахуванням нових розмірів посадових окладів та зі збереженням раніше виплачуваних видів грошового забезпечення, які з 1 квітня 2006 року не застосовуються до осіб офіцерського складу військових прокуратур.
За таких обставин Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів»не передбачено з 1 квітня 2006 року виплати працівникам прокуратури щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених Указами Президента України № 173 та № 389, а застосування нової структури грошового забезпечення військових прокурорів узгоджується з частиною другою статті 461 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», згідно з якою на них поширюються всі види забезпечення, встановлені законодавством для офіцерського складу Збройних Сил України (відповідно до пункту 5 постанови 268 - окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років). Виплати, встановлені Указами Президента України № 173 та № 389, стосувалися лише військовослужбовців Збройних Сил України і не застосовувалися щодо працівників військових прокуратур після 1 квітня 2006 року.
Таким чином беручи до уваги вище викладене, позовні вимоги позивача є необгрунтованими, та такими, що не відповідають чинному законодавству.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Військової частини А-0235 задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року скасувати.
Постановити нову постанову, якою в позові ОСОБА_4 до Військової частини А-0235 про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення відмовити.
Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.І. Ємельянова
Судді С.В. Головчук
Д.В. Ліпський