22 листопада 2012 року м. Київ К/9991/72172/12
Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,
перевіривши касаційну скаргу Рівненської митниці Державної митної служби України
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 р.
у справі № 2а-3114/11/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»
до Рівненської митниці
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна»звернулось з позовом до Рівненської митниці; у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 40 від 23.06.2011 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 87612,38 грн., з них 70089,90 грн. -основного платежу та 17522,48 грн. -штрафні санкції, а також податкове повідомлення-рішення відповідача № 41 від 23.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 17522,48 грн., з яких 14017,99грн. -основного платежу та 3504,49 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012р., позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення Рівненської митниці № 40 від 23.06.2011 р. та № 41 від 23.06.2011 р..
Рівненська митниця Державної митної служби України, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми процесуального права.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненської митниці Державної митної служби України відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Рівненської митниці Державної митної служби України залишити у суді касаційної інстанції.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько