ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 листопада 2012 року 08:50 № 2а-18218/11/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:
Судді Добрянської Я.І.
секретаря судового засідання Корніюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби)
до Треті особиПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» Міністерство фінансів України; Державна казначейська служба України; Головне управління державного казначейства України у м. Києві (правонаступником якої є Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві)
простягнення заборгованості в розмірі 28 356 796,06 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Бондаренко Ю.В. (довіреність № 34/9/10-129 від 14.05.2012 р.)
від відповідача: Левшунов Д.С. (довіреність № 13-11-1923 від 09.02.2012 р.)
від Міністерства фінансів України: Сотнікова І.В. (довіреність № 31-15030-02/12 від 08.05.2012 р.)
від Державна казначейська служба України: не прибув
від Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві: Гашинський Д.М. (довіреність № 05-08/239-1269 від 01.02.2012 р.)
Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 20.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків (правонаступником якої є Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», треті особи: Міністерство фінансів України, Державна казначейська служба України, Головне управління державного казначейства України у м. Києві (правонаступником якої є Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві) про стягнення заборгованості в сумі 24 394 013,48 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2011 р. суддею Блажівською Н.Є. було відкрито провадження у справі № 2а-18218/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.
07.02.2012 р. позивачем було подано остаточну заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість перед Державним бюджетом в розмірі 28 356 796,06 грн., що виникла за непогашеними в повному обсязі заборгованостями за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України.
Також, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 р. суддею Блажівською Н.Є. було призначено економічну (судово-бухгалтерську) експертизу по справі № 2а-18218/11/2670 та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
Зважаючи на перехід судді Блажівської Н.Є. до Вищого адміністративного суду України, справу № 2а-18218/11/2670 було передано до провадження судді Добрянській Я.І.
01.11.2012 р. від Українського центру судових експертиз до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов висновок судово-економічної експертизи № 0679 від 29.10.2012 р. по справі № 2а-18218/11/2670 разом із матеріалами справи № 2а-18218/11/2670.
Зважаючи на таке, а саме те, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі № 2а-18218/11/2670, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було поновлено провадження у справі № 2а-18218/11/2670 та призначено судове засідання на 20.11.2012 р.
В судовому засіданні 20.11.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.11.2012 р. проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, проте як ні обґрунтованих письмових ні обґрунтованих усних пояснень щодо підстав відмови в позові, які б підтверджувалися допустимими доказами по справі -відповідачем суду надано не було.
Представник третьої особи Міністерства фінансів України в судовому засіданні 20.11.2012 р. позовні вимоги також підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник третьої особи Державної казначейської служби України в судове засідання 20.11.2012 р. не прибув, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином, а представник третьої особи Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві був присутнім в судовому засіданні 20.11.2012 р. тільки на проголошенні вступної та резолютивної частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до Закону України від 03.06.1992 р. № 2402-ХІІ «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій», Україна є членом в таких міжнародних фінансових організаціях, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ).
Водночас, статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що Кабінету Міністрів України надаються повноваження вирішувати всі питання, що стосуються вступу України до Міжнародного валютного фонду. Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації. Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій (надалі -«Фонд», «Банк», «Корпорація», «Асоціація», «Агентство») шляхом приєднання до їх угод, Конвенції про створення Агентства з поправками та прийняття строків і умов, визначених у резолюціях відповідних Рад Директорів про членство України у зазначених організаціях.
Статтею 4 цього ж Закону також встановлено, що Кабінет Міністрів України набуває повноважень від імені України щодо сплати або внесення іншим чином платежів до Фонду, Банку, Корпорації, Асоціації та Агентства відповідно до їх угод і Конвенції про створення Агентства, а також щодо сплати Україною платежів, необхідних для участі України у Департаменті Спеціальних прав запозичення Фонду.
МБРР також затверджено Статті Угоди Банку, які набули чинності 1 травня 1945 року і є обов'язковими до виконання кожним членом Банку.
На Міністерство фінансів України, як фінансового агента, відповідно до статті 3 розділу II Угоди Банку покладається здійснення всіх фінансових операцій відповідно до статей угод Банку.
Статтею 3 розділу 4 Угоди Банку визначено, що Банк надає позики будь-якому члену Банку при виконанні умов, встановлених Банком. Пунктом (і) зазначеного розділу передбачена умова, при якій член Банку повністю гарантує виплату основної частини позик, а також відсотків та інших стягнень за ними.
Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку, було укладено угоду від 23.06.2006 р. про надання позики № 4827UА, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про позику (Проект розширення доступу до ринків фінансових послуг) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку»від 13.12.2006 р. № 446-V.
Міністерство фінансів України, як головний розпорядник бюджетних коштів, в термін, визначений в кредитній Угоді, здійснює платежі в обсягах, зазначених у рахунках Міжнародного банку реконструкції та розвитку через Державне казначейство України у відповідності до діючого порядку казначейського обслуговування коштів державного бюджету.
На виконання умов Угоди № 4827UА від 23.06.2006 р. між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, між Міністерством фінансів України та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»22.06.2007 р. було підписано Кредитний договір № 28000-04/99 про субкредитування (далі по тексту - Договір про субкредитування), укладення якого передбачено Розділом 6.01 Угоди про позику як додаткова умова набуття нею чинності.
Відповідно до пункту 2.1 Договору № 28000-04/99 про субкредитування, Міністерство надає Уповноваженому банку Субкредит за рахунок коштів Позики в розмірі, на строк та на умовах, що визначені Кредитним договором, а Уповноважений банк у розмірах, у строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором, зобов'язується повернути такий Субкредит, сплатити відсотки за користування ними та здійснити інші платежі, пов'язані з наданням Субкредиту.
Статтею 8 вищезазначеного договору передбачено, що Уповноважений банк сплачує відсотки за користування Субкредитом, які нараховуються на видану та непогашену суму Субкредиту за відсотковою ставкою, яка на 2% річних вища за ставку, за якою Міністерство сплачує відсотки Світовому банку (Базова ставка LIBOR плюс Сумарний спред LIBOR).
Відсотки нараховуються на основі фактичної кількості днів, що минули, і з розрахунку в 360 днів, включаючи перший день, але не включаючи останній день у відповідному Періоді нарахування відсотків.
Сплата відсотків відбувається двічі на рік. Окрім цього, Уповноважений банк щомісяця нараховує відсотки із розрахунку фактичної кількості днів відповідного місяця нарахування відсотків на основі року, що має 360 днів, у валюті Субкредиту.
Проплата здійснюється 05 травня та 05 листопада кожного року з дати набуття чинності Кредитним договором і до дати повного погашення заборгованості за Субкредитом.
Статтею 11 Кредитного договору передбачено відповідальність уповноваженого банку за порушення строків повернення основної суми Субкредиту.
Таким чином, відповідно до умов Договору № 28000-04/99 від 22.06.2007 р. про субкредитування, ТОВ КБ «Надра»був зобов'язаний виплатити Міністерству фінансів України ті ж суми, які Міністерство сплачує Міжнародному банку реконструкції та розвитку.
Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, внаслідок неналежного виконання ПАТ «КБ «Надра»пунктів 4.2, 8.1, 9.2 та 11.1 Кредитного договору, станом на 30.11.2011 р. у позивача була наявна заборгованість перед Міністерством фінансів України в розмірі 1 488 055,29 дол. США, в т. ч.: заборгованість по сплаті основної частини субкредиту 845 427,64 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків за користування субкредитом 503 853,31 дол. США та пеня за порушення терміну сплати платежів 138 774,34 дол. США.
Також, відповідно до наявних матеріалів справи, між Україною (Позичальником) та Міжнародним банком реконструкції і розвитку, було укладено угоду від 12.12.1996 р. про надання позики № 4118-UA, (із змінами та доповненнями від 15.06.1998 р.), яку ратифіковано Законом України № 638/96-ВР від 25.12.1996 р. (далі - Угода 2).
Міністерство фінансів України, як головний розпорядник бюджетних коштів, в термін, визначений в кредитній Угоді, здійснює платежі в обсягах, зазначених у рахунках Міжнародного банку реконструкції та розвитку через Державне казначейство України у відповідності до діючого порядку казначейського обслуговування коштів державного бюджету.
На виконання умов Угоди 2 Банком 09.12.1998 р. було укладено Угоду про надання позики № 22-04/27 (далі - Угода про надання позики), укладення якої передбачено статтею 6 розділу 6.01 Угоди 2.
Відповідно до внесених змін, а саме статті 1 Угоди 2:
(n) «Кредитна лінія ММСП»означає кредитну лінію, відкриту Позичальником через банки - учасники (БУ) мікро -, малим та середнім підприємствам, що відповідають кваліфікаційним критеріям, для реалізації підпроектів (субпроектів) ММСП як частини здійснюваної Позичальником програми заходів щодо пом'якшення соціальних наслідків закриття шахт, викладеної у Плані заходів Позичальника;
(o) «Рахунок кредитної лінії ММСП»означає рахунок (в доларах США), який належить відкрити й підтримувати Міністерству фінансів країни Позичальника в Національному банку України з метою фінансування кредитної лінії ММСП;
(q) «Угода про субкредитування ММСП»та «субкредит ММСП»відповідно означають будь-яку угоду, яка укладається між Міністерством фінансів Позичальника та банком-учасником для цілей кредитної лінії ММСП та будь-якої іншої позики, що може бути надана в рамках Угоди про субкредитування ММСП.
Умови користування позикою визначено наступними розділами Угоди 2, а саме:
- розділ 2.03 визначає, що «Датою закриття є 31 грудня 1997 року або більш пізня дата, яку визначить Банк. Банк негайно повідомляє Позичальника про таку більш пізню дату»;
- розділ 2.04 визначає, що «Позичальник періодично вносить плату за резервування кредитної лінії та коштів по ній у розмірі трьох четвертих відсотка (3/4 %) річних від основної суми не знятих коштів Позики»;
- розділ 2.06 визначає, що Відсотки та інші види плати вносяться кожні півроку 15 червня та 15 грудня кожного року;
- розділ 2.07 визначає, що Позичальник погашає основну суму Позики відповідно до графіка погашення, що міститься у Додатку 2 до цієї Угоди 2.
Однак, як підтверджується матеріалами справи та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, внаслідок неналежного виконання ПАТ «КБ «Надра»пунктів 2.5 та 2.6 Угоди про надання позики у Банку, в позивача виникла заборгованість перед Міністерством фінансів України в розмірі 1 888 397,42 дол. США, в т. ч.: заборгованість по сплаті основної частини субкредиту 1 701 301,45 дол. США, заборгованість по сплаті відсотків за користування субкредитом 66 205,81 дол. США та заборгованість по сплаті підвищених відсотків за порушення терміну оплати платежів 120 890,16 дол. США.
Зважаючи на зазначені порушення відповідачем умов вказаних Угод про субкредитування, Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві на адресу позивача СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було надіслано наступні подання від 25.11.2011 р.:
- № 137 у сумі 5 057 982,21 грн. (п'ять млн. п'ятдесят сім тис. дев'ятсот вісімдесят дві грн. 21 коп.), що дорівнює 634 070, 73 дол. США;
- № 138 у сумі 3 485 993,51 грн. (три млн. чотириста вісімдесят п'ять тис. дев'ятсот дев'яносто три грн. 51 коп.), що дорівнює 437 005, 58 дол. США;
- № 139 у сумі 786 291,53 грн. (сімсот вісімдесят шість тис. двісті дев'яносто одна грн. 53 коп.), що дорівнює 98 569.83 дол. США;
- № 140 у сумі 13 571 281,67 грн. (тринадцять млн. п'ятсот сімдесят одна тис. двісті вісімдесят одна грн. 67 коп.), що дорівнює 1 701 301,45 дол. США;
- № 141 у сумі 528 123,75 грн. (п'ятсот двадцять вісім тис. сто двадцять три грн. 75 коп.), що дорівнює 66 205,81 дол. США;
- № 142 у сумі 964 340,81 грн. (дев'ятсот шістдесят чотири тис. триста сорок грн. 81 коп.), що дорівнює 120 890,16 дол. США.
Зважаючи на непогашення відповідачем зазначених сум заборгованостей за поданнями від 25.11.2011 р., Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві на адресу позивача СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було надіслано також подання від 26.12.2011 р.:
- № 157 у сумі 6 754 7132 грн. (шість млн. сімсот п'ятдесят чотири тис. сімсот тринадцять грн. 22 коп.), що дорівнює 845 427,64 дол. США;
- № 158 у сумі 4 025 636,79 грн. (чотири млн. двадцять п'ять тис. шістсот тридцять шість грн. 79 коп.), що дорівнює 4 025 636,79 дол. США;
- № 159 у сумі 1 108 765,34 грн. (один млн. сто вісім тис. сімсот шістдесят п'ять грн. 34 коп.), що дорівнює 138 773,34 дол. США;
- № 160 у сумі 13 592 888,20 грн. (тринадцять млн. п'ятсот дев'яносто дві тис. вісімсот вісімдесят вісім грн. 20 коп.), що дорівнює 1 701 301,45 дол. США;
- № 161 у сумі 528 964,56 грн. (п'ятсот двадцять вісім тис. дев'ятсот шістдесят чотири грн. 56 коп.), що дорівнює 66 205,81 дол. США;
- № 162 у сумі 965 876,11 грн. (дев'ятсот шістдесят п'ять тис. вісімсот сімдесят шість грн.. 11 коп.), що дорівнює 120 890,16 дол. США..
Зважаючи на непогашення відповідачем зазначених сум заборгованостей за поданнями від 26.12.2011 р., Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві на адресу позивача СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було надіслано також подання від 27.01.2012 р.:
- № 176 у сумі 6 754 797,76 грн. (шість млн. сімсот п'ятдесят чотири тис. сімсот дев'яносто сім грн. 76 коп.), що дорівнює 845 427,64 дол. США;
- № 177 у сумі 4 025 687,18 грн. (чотири млн. двадцять п'ять тис. шістсот вісімдесят сім грн. 18 коп.), що дорівнює 503 853,31 дол. США;
- № 178 у сумі 1 108 779,22 грн. (один млн. сто вісім тис. сімсот сімдесят дев'ять грн. 22 коп.), що дорівнює 138 774,34 дол. США;
- № 179 у сумі 13 593 058,33 грн. (тринадцять млн. п'ятсот дев'яносто три тис. п'ятдесят вісім грн. 33 коп.), що дорівнює 1 701 301,45 дол. США;
- № 180 у сумі 1 908 585,37 грн. (один млн.. дев'ятсот вісім тис. п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 37 коп.), що дорівнює 238 877,74 дол. США;
№ 181 у сумі 965 888,20 грн. (дев'ятсот шістдесят п'ять тис. вісімсот вісімдесят вісім грн. 20 коп.), що дорівнює 120 890,16 дол. США.
Таким чином, загальна сума заборгованості ПАТ «КБ «Надра»перед державним бюджетом України, згідно наведених вище останніх подань Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 27.01.2012 р. становить - 28 356 796,06 грн.
Так, Бюджетним кодексом України передбачено, що державні гарантії для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України або на підставі міжнародних Договорів України виключно у межах, визначених законом про Державний бюджет України. За дорученням Кабінету Міністрів України відповідні правочини щодо його рішень вчиняє Міністр фінансів України.
Відповідно до п. 3 ст. 17 Бюджетного кодексу України, державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом. Правочин щодо надання державної (місцевої) гарантії оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повні найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і кредитора (у разі гарантування виконання зобов'язань за кредитним договором); обсяг кредиту (позики); обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; умови настання гарантійного випадку; строк дії гарантії.
Обов'язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії є укладення договору між Міністерством фінансів України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб'єктом господарювання про погашення заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за виконання гарантійних зобов'язань.
Істотними умовами такого договору мають бути зобов'язання суб'єкта господарювання:
- внести плату за надання державної (місцевої) гарантії;
- надати майнове або інше забезпечення виконання зобов'язань за гарантією;
- відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань;
- сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат (Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені);
- надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб'єкта господарювання на користь гаранта.
Пунктом 9 статті 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
Також, з метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України, Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову від 02.03.2011 р. № 174 «Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості».
Пунктом 15 зазначеної постанови передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.
Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податковим органам надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також: за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 р. було частково задоволено клопотання відповідача про призначення експертизи та призначено економічну (судово-бухгалтерську) експертизу по справі № 2а-18218/11/2670, якою на вирішення експерта поставлено наступні питання:
- чи підтверджується нормативно та документально розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за основним платежем по кредиту за Кредитним договором № 28000-04/99 від 22 червня 2007 року згідно позовних вимог від 7 лютого 2012 року?;
- чи підтверджується нормативно та документально розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за відсотками за користування по кредиту за Кредитним договором № 28000-04/99 від 22 червня 2007 року відповідно до позовної заяви від 7 лютого 2012 року?;
- чи підтверджується нормативно та документально розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за штрафними санкціями по кредиту за Кредитним договором № 28000-04/99 від 22 червня 2007 року відповідно до позовної заяви від 7 лютого 2012 року?;
- чи підтверджується нормативно та документально розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за основним платежем за Угодою про надання позики № 22-04/927 від 9 грудня 1998 року відповідно до позовної заяви від 7 лютого 2012 року?;
- чи підтверджується нормативно та документально розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за відсотками за Угодою про надання позики № 22-04/927 від 9 грудня 1998 року відповідно до позовної заяви від 7 лютого 2012 року?;
- чи підтверджується нормативно та документально розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за штрафними санкціями за Угодою про надання позики № 22-04/927 від 9 грудня 1998 року відповідно до позовної заяви від 7 лютого 2012 року?
01.11.2012 р. від Українського центру судових експертиз до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов висновок судово-економічної експертизи № 0679 від 29.10.2012 р. по справі № 2а-18218/11/2670.
Так, експерт Тихоненко І.П. у вказаному висновку судово-економічної експертизи № 0679 зазначає, що документально підтверджується розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за основним платежем за кредитним договором № 28000-04/99 від 22.06.2007 р., зазначений в заяві про збільшення позовних вимог від 07.02.2012 в сумі 6 754 713,22 грн. (845 427, 64 дол. США).
Однак, як видно з вказаного висновку експертизи, цим висновком повністю не підтверджується розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за відсотками за користування кредитом, оскільки, як зазначено експертом, в представлених на дослідження матеріалах відсутні в повному обсязі документи, за якими можливо було б визначити суму процентів, що підлягає сплаті Банком «Надра»на користь Міністерства фінансів України станом на 07.02.2012 р.
Перевіривши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Суд не може погодитися із зазначеним твердженням експерта, оскільки Міністерство фінансів України відповідно до статті 8 Кредитного договору № 28000-04/99 доводило до відома ПАТ КБ «Надра»належні до сплати суми заборгованості за зазначеним договором, зокрема за основною сумою кредиту, за відсотками, за пенею. Зазначене підтверджується листами Міністерства фінансів України від 07.04.2010 р. № 31-25050-07-10/7396 (станом на 05.05.2010 р.), від 14.10.2010 р. № 31-25050-07-16/27955 (станом на 05.11.2010 р.), від 11.04.2011 р. № 31-12230-05-10/9400 (станом на 05.05.2011 р.), від 18.10.2011 р. № 31-12230-05-10/25547 (станом на 05.11.2011 р.), від 04.04.2012 р. № 31-12230-05-10/8545 (станом на 05.05.2012 р.).
Крім того, копії зазначених листів надсилалися експерту листом Міністерства фінансів України від 13.08.2012 р. № 31-15030-03-19/20030 (копія наявні в матеріалах справи).
Щодо посилання експерта на неможливість підтвердити розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за штрафними санкціями за Кредитним договором № 28000-04/99 від 22.06.2007 р., суд зазначає наступне.
Статтею 549 Цивільного Кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Господарським кодексом України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського кодексу України).
Так, відповідальність ПАТ КБ «Надра»за порушення умов Кредитного договору № 28000-04/99 від 22.06.2007 р. визначена статтею 11 зазначеного договору. Зокрема, пунктом 11.1 зазначеної статті визначено, що у разі порушення Уповноваженим банком визначених цим Кредитним договором строків та умов повернення основної суми Субкредиту відсотки на прострочену суму нараховуватимуться за ставкою, яка на 2% вища за ставку, визначену у п. 8.1 цього Кредитного договору, до дати погашення такої простроченої суми.
Пунктом 11.2 зазначеного Договору визначено, що у разі порушення Уповноваженим банком визначених цим Кредитним договором строків та умов сплати комісій та відсотків за користування коштами Субкредиту Уповноважений банк зобов'язаний сплатити на користь Міністерства пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення до дати погашення такої простроченої суми.
Таким чином, сторонами в Кредитному договорі № 28000-04/99 від 22.06.2007 р. було в повній мірі визначено відповідальність Уповноваженого банку за порушення умов договору та встановлено розмір пені.
Враховуючи зазначене, а також те, що відповідачем не було жодними допустимими доказами по справі доведено вчасну сплату грошових зобов'язань за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за кредитним договором є законними та обґрунтованими. Твердження експерта про те, що підтвердити розмір дебіторської заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за штрафними санкціями неможливо внаслідок не надання відповідних документів, не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки законодавством України та Кредитним договором передбачена сплата пені за порушення його умов.
Крім цього, експерт зазначає, що в представлених матеріалах відсутні документи Міністерства фінансів України, за якими було б можливо визначити черговість погашення заборгованості за кредитним договором № 28000-04/99.
З даного приводу суд зазначає, що, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, останнє погашення відбулося ще 05.11.2008 р. (як вбачається з розрахунку сум до сплати, що надсилалися Міністерством Банку «Надра»).
Щодо заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за відсотками за Угодою про надання позики № 22-04/37 від 09.12.1998 р., матеріалами справи підтверджується наступне.
В п.п. а) п. 2.4 Угоди про надання позики № 22-04/27 вказано, що Позичальник сплачує Позикодавцю відсотки, які нараховуються на використану та непогашену суму Позик, за відсотковою ставкою, яка на 1,25% річних вища за ставку, яку Позикодавець сплачує МБРР. Відсотки нараховуються на основі фактичної кількості днів що минули, і з розрахунку року в 360 днів, і повинні підлягати сплаті на дату сплати відсотків.
Як підтверджується доказами у справі, ГУП НБУ та Міністерство фінансів України відповідними листами, що досліджені експертом, повідомляли відповідача про відсоткову ставку та розмір нарахованих відсотків.
Таким чином, розмір заборгованості ПАТ КБ «Надра»перед Міністерством фінансів України за зазначеною Угодою має визначатися виходячи з розрахунку, зазначеного в позовній заяві.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч. 5 ст. 82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на викладені норми законодавства, а також наведені вище висновки суду відносно дослідженого висновку експертизи, суд вважає, що в даному випадку такий висновок експерта не є для суду обов'язковим, і не має для суду наперед встановленої сили, а носить виключно довідково-інформаційний характер, оскільки більшість питань, поставлених на вирішення експерта, так і не були дослідженні останнім, з підстав не надання відповідачем відповідних доказів в підтвердження своєї нормативно-правової позиції.
Враховуючи зазначене, а саме наявні в матеріалах справи докази та норми наведеного вище законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки жодних допустимих доказів на заперечення до заявлених позовних вимог відповідачем до справи надано не було.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які він посилається.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність заявлених позовних вимог, натомість відповідач не надав суду обґрунтованих заперечень, підтверджених допустимими доказами, щодо протиправності заявленого до нього стягнення суми заборгованості в розмірі 28 356 796,06 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА»(код ЄДРПОУ - 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15) на користь Державного бюджету України суму заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України в розмірі 28 356 796,06 грн., а саме:
- 6 754 797,76 грн. (шість млн. сімсот п'ятдесят чотири тис. сімсот дев'яносто сім грн. 76 коп.) на рахунок Державної казначейської служби № 31130402004026 в ОПЕРУ Державної казначейської служби, код банку 820172, код згідно ЄДРПОУ Державної казначейської служби 37567646, код бюджетної класифікації 03511630, символ звітності 402;
- 4 025 687,18 грн. (чотири млн. двадцять п'ять тис. шістсот вісімдесят сім грн. 18 коп.) на рахунок Державної казначейської служби № 31115125704026 в ОПЕРУ Державної казначейської служби, код банка 820172, код згідно ЄДРПОУ Державної казначейської служби 37567646, код бюджетної класифікації 24110200, символ звітності 125;
- 1 108 779,22 грн. (один млн. сто вісім тис. сімсот сімдесят дев'ять грн. 22 коп.) на рахунок Державної казначейської служби № 31114105701028 в ОПЕРУ Державної казначейської служби, код банка 820172, код згідно ЄДРПОУ Державної казначейської служби 37567646, код бюджетної класифікації 21081000, символ звітності 105;
- 13 593 058,33 грн. (тринадцять млн. п'ятсот дев'яносто три тис. п'ятдесят вісім грн. 33 коп.) на рахунок Державної казначейської служби № 31130402004026 в ОПЕРУ Державної казначейської служби, код банка 820172, код згідно ЄДРПОУ Державної казначейської служби 37567646, код бюджетної класифікації 03511630, символ звітності 402;
- 1 908 58537 грн. (один млн. дев'ятсот вісім тис. п'ятсот вісімдесят п'ять грн.. 37 коп.) на рахунок Державної казначейської служби № 31115125704026 в ОПЕРУ Державної казначейської служби, код банка 820172, код згідно ЄДРПОУ Державної казначейської служби 37567646, код бюджетної класифікації 24110200, символ звітності 125;
-965 888,20 грн. (дев'ятсот шістдесят п'ять тис. вісімсот вісімдесят вісім грн. 20 коп.) на рахунок Державної казначейської служби № 31114105701028 в ОПЕРУ Державної казначейської служби, код банка 820172, код згідно ЄДРПОУ Державної казначейської служби 37567646, код бюджетної класифікації 21081000, символ звітності 105.
Стягувач - Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ - 26088707, адреса: 03680, м. Київ, вул. Леванєвського, 2).
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 27.11.2012 р.