"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/1144/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури АР Крим на постанову окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 у справі за позовом Кримської Республіканської організації Українського товариства мисливців і рибалок до Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури АР Крим про визнання неправомірним та скасування припису прокуратури «Про усунення порушень Закону України «Про мисливське господарство та полювання»від 11.09.2009 № 2213», -
встановила:
У вересні 2009 року Кримська Республіканська організація Українського товариства мисливців і рибалок звернулася до суду з позовом до Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури АР Крим про визнання неправомірним та скасування припису прокуратури «Про усунення порушень Закону України «Про мисливське господарство та полювання»від 11.09.2009 № 2213».
Постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2010 позов Кримської Республіканської організації Українського товариства мисливців і рибалок було задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 11.09.2009 № 2213.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 апеляційну скаргу Сімферопольського міжрайонної природоохоронної прокуратури АР Крим залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2010 -без змін.
Сімферопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура АР Крим подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарги задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Сімферопольським міжрайонним природоохоронним прокурором був винесений припис від 11.09.2009 № 2213 про усунення Кримською Республіканською організацією Українського товариства мисливців і рибалок порушень Закону України «Про мисливське господарство та полювання», відповідно до якого, вимагається припинення організації полювання на території Сімферопольського району.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 19 Закону України «Про прокуратуру»предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Статтею 20 вищевказаного Закону визначені повноваження прокурорів, до яких зокрема відноситься право при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції давати приписи про їх усунення.
Вимогами частини 2 статті 22 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.
Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.
Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь
Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Стаття 30 вищевказаного Закону визначає, що право на організацію полювання належить тільки користувачам мисливських угідь.
З матеріалів справи вбачається, що територіальні підрозділи Українського товариства мисливців та рибалок, до якого відноситься позивач, не є користувачами мисливських угідь.
Постановою Верховної Ради АР Крим від 20.10.2004 № 1099-4/04 були внесенні зміни в Постанову Верховної Ради АР Крим від 19.06.1997 № 1229-1 «Про надання в тимчасове довгострокове користування мисливських угідь», відповідно до яких виключена її частина, в якій було визначено, що територіальним підрозділам Українського товариства мисливців і рибалок надані і тимчасове користування мисливські угіддя в Сімферопольському районі.
Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання»у позивача були відсутні правові підстави для організації в 2009 році полювання та території Сімферопольського району.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Кримська Республіканська організація Українського товариства мисливців і рибалок вчиняла дії щодо організації полювання на території Сімферопольського району.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про задоволенні позову, оскільки припис Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури АР Крим від 11.09.2009 № 2213 винесений на підставі недоведеності факту порушення Кримською Республіканською організацією Українського товариства мисливців і рибалок вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури АР Крим залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 у справі за позовом Кримської Республіканської організації Українського товариства мисливців і рибалок до Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури АР Крим про визнання неправомірним та скасування припису прокуратури «Про усунення порушень Закону України «Про мисливське господарство та полювання»від 11.09.2009 № 2213»- без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній