Постанова від 08.11.2012 по справі 2а-13469/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 листопада 2012 року 09 год. 02 хв. № 2а-13469/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача Співак Ю.М., Рубанчук Н.С. представників відповідача Шапор Л.П., Старощука С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Тех" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 08 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 жовтня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Тех" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 19 липня 2012 року № 0002362250 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 146218,50 грн.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 16 жовтня 2012 року. Пояснили, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки прийнято відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки порушень позивачем чинного податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 21 по 27 червня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 06 липня 2012 року № 219/22-50/32344827 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "БС Консалтінг Юкрейн" (також далі за текстом - ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн") за період із 01 по 31 жовтня 2011 року, по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Аква Транс" (також далі за текстом - ТОВ "Фірма Аква Транс") за період із 01 по 31 січня 2012 року (також далі за текстом - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем занижено ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 97479,00 грн., чим порушено п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України). При цьому, перевіркою документально підтверджено реальність здійснення позивачем господарських відносин із ТОВ "Фірма Аква Транс", виявлено відображення у податковому обліку господарських операцій та розрахунків із вказаним товариством за січень 2012 року.

Перевірку проведено відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82 ПК України, на підставі направлення від 21 червня 2012 року № 1155/22-50П та наказу від 21 червня 2012 року № 788, копії яких вручено особисто під розписку уповноваженій особі позивача.

На підставі акту перевірки, 19 липня 2012 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" (код платежу 14010100) у розмірі 97479,00 грн. за основним платежем та у розмірі 48739,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд погоджується із викладеними в акті перевірки висновками відповідача та правомірністю складання ним оскаржуваного рішення, виходячи з наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У ході перевірки відповідачем виявлено, що позивачем у жовтні 2011 року здійснено операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн" на 584872,56 грн., у тому числі ПДВ - 97478,76 грн., який позивачем включено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року. Однак, документів, які б підтверджували здійснення позивачем та ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн" будь-яких господарських операцій, позивачем до перевірки не надано. Згідно з поясненнями головного бухгалтера позивача, вказані документи передані юристу відповідно до договору від 06 червня 2012 року № 3-П про надання юридичної допомоги.

Тобто, перевіркою не виявлено, а позивачем до перевірки не надано будь-яких документів, які б підтвердили відображення у бухгалтерському обліку позивача його взаємовідносин із ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн" за жовтень 2011 року, а саме факт отримання та оприбуткування товарів (робіт, послуг), оплати за отримані товари (роботи, послуги).

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що при перевірці позивача відповідачем враховано висновки акту від 15 лютого 2012 року № 147/23-04/36412065 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн" з питань достовірності, повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ за період із 01 травня по 31 грудня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн"), став підставою для проведення перевірки позивача.

В акті перевірки ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн", зокрема, зазначено, що на час перевірки вказаного товариства первинні та інші документи, які б могли підтвердити достовірність і повноту формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ за перевіряємий період, відсутні, у зв'язку з чим перевірку проведено на підставі інформаційних баз даних податкових органів, з урахуванням службової записки ГВПМ державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 26 січня 2011 року № 478/ДПІ/26-10/3, у якій містяться відомості про наявність ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн" господарської діяльності за червень-жовтень 2011 року, а також пояснень директора та засновника ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн" щодо відсутності наміру створення вказаного товариства з метою здійснення ним господарської діяльності.

Викладені обставини, як пояснили у судових засіданнях представники відповідача, стали підставою для висновку відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн".

Відповідно до підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2012 року № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

З аналізу викладених положень вбачається, що платник податків має право сформувати податковий кредит тільки на підставі тих податкових накладних, які виписано у разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, фактичного здійснення господарських операцій не відбулось. Документів, які б підтверджували фактичне здійснення таких операцій між позивачем та ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн", представниками позивача не надано, хоча про доцільність їх надання судом зазначалось у кожному судовому засіданні.

При цьому, на підставі тих документів, які надані суду як доказ здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн", а саме копій договору поставки від 03 жовтня 2011 року № 10/1-1 (також далі за текстом - договір поставки), видаткових накладних від 10 жовтня 2011 року № 63, від 20 жовтня 2011 року № 64 та відповідних податкових накладних, договору від 06 жовтня 2011 року № 01/О-11 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, товарно-транспортних накладних від 10 жовтня 2011 року серії 02-ААА № 006527 та від 20 жовтня 2011 року серії 02-ААА № 006528, товарних накладних від 10 жовтня 2011 року № 63 та від 20 жовтня 2011 року № 64 до вказаних товарно-транспортних накладних, за переконанням суду, неможливо встановити факт реального здійснення господарських операцій, оскільки суду не надано відповідних документів на підтвердження факту зберігання товару, що придбавався позивачем у ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн", банківських виписок, які б свідчили про переказ грошових коштів на поточний рахунок вказаного товариства в рахунок оплати за товар, як це передбачено умовами договору поставки, а також документів на підтвердження подальшої реалізації товарів, що придбані позивачем у ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн".

Разом з тим, представниками позивача у судовому засіданні 16 жовтня 2012 року, як доказ здійснення розрахунків за договором поставки, надано копію акту приймання-передачі векселів від 23 березня 2012 року, з якої вбачається, що позивач передав, а ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн" прийняв в рахунок оплати згідно з рахунками-фактурами від 10 жовтня 2011 року № 63 та від 20 жовтня 2011 року № 64, а також накладних від 10 жовтня 2011 року № 63 та від 20 жовтня 2011 року № 64, простий вексель на 584872,56 грн.

Викладене, за переконанням суду, свідчить про нездійснення у перевіряємому періоді розрахунку за договором поставки між позивачем та ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн" та, як наслідок, протиправність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн", без фактичного здійснення господарських операцій за договором поставки.

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що навіть якщо б розрахунок за вказаним договором між вказаними особами було здійснено на підставі простого векселю, позивач все одно б не мав права сформувати податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "БС Консалтінг Юкрейн", у свою чергу, на підставі такого векселю.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2009 року у справі № К-5756/07 та в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року у справі № 2а-8065/11/2670.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надали.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Тех" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Клін Тех" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 19 липня 2012 року № 0002362250, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Клін Тех" (ідентифікаційний код 32344827) збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість (код платежу 14010100) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 146218,50 грн. (Сто сорок шість тисяч двісті вісімнадцять гривень п'ятдесят копійок).

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 13 листопада 2012 року

Попередній документ
27666943
Наступний документ
27666945
Інформація про рішення:
№ рішення: 27666944
№ справи: 2а-13469/12/2670
Дата рішення: 08.11.2012
Дата публікації: 28.11.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: