Справа № 2а/2570/3395/2012
27 листопада 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Житняк Л.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу № 2а/2570/3395/2012
за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності, -
01.11.2012 Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Чернігівської області звернулась до суду з адміністративним позовом про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач більше року не подає податкової звітності.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи (вручено - 03.11.2012).
Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
14.03.1995 відповідач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області (Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15029444), 06.10.2004 включено відомості про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14917017).
Перебуває на обліку в Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Чернігівської області як платник податків (ід. н. НОМЕР_1) з 17.03.1995 за № 63 (довідка про взяття на облік платника податків від 10.10.2012 № 318/18-057).
Відповідно до довідки Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.10.2012 № 11/19-046 заборгованості станом на 08.10.2012 зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач не має.
Нормою п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 «Про систему оподаткування» встановлено, що платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів. При цьому пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлюється базовий податковий (звітний) період подання податкової декларації, яку платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження, незалежно від того, чи виникло в цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.
Також, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Правові норми Податкового кодексу України повністю кореспондуються із зазначеними вище Законами.
Отже, вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).
Так, судом встановлено, що відповідач до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області з 1 кварталу 2007 року не подає звітності про доходи, отримані від підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою від 19.10.2012 № 117/17. Тобто відповідачем не виконано вимоги ст. 49 Податкового кодексу України, якою встановлено обов'язок подання податкової декларації до органів державної податкової служби за базовий звітний (податковий) період, що, крім іншого, дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ст. 49). Для цілей цього Кодексу під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу, щодо якого для відповідача є визначення терміну подання податкової декларації у строк до 01 березня відповідного року і що станом на момент подання позову до суду таким не виконано.
У порядку ст. ст. 18, 19 Закону України від 15.05.2003 № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження відповідача, як фізичної особи-підприємця, не змінювалось.
Таким чином, враховуючи право органу державної податкової служби, визначене пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, суд, згідно ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, прийшов до висновку про застосування заходу організаційно-правового характеру, спрямованого на припинення порушення, вчиненого відповідачем.
При цьому згідно ч. 1, ч. 6 ст. 59 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. А в силу ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
З огляду на встановлене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
За вказаних обставин, відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
При цьому, згідно з п. 8 ч. 6 ст. 1832 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1832 цього Кодексу.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід. н. НОМЕР_1).
Копію постанови суду направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч. 8-10 ст. 1832 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Житняк