"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/20463/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Суворовського районного суду м. Херсона, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, -
встановила:
У вересні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до Суворовського районного суду м. Херсона, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 було відмовлено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у відкритті провадження у справі.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 - без змін.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просять ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до належного суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами встановлено, що позивачі оскаржують дії Суворовського районного суду м. Херсона та судді цього суду Зуб І.Ю. щодо процесуальних дій суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Крім того, згідно із статтею 55 Конституції України та роз'ясненнями, викладеними Верховним Судом України в п.п. 1,4 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права і свободи громадян», до суду можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб органів судової влади, які належать до сфери управлінської діяльності.
Перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.
Отже, порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Пред'явлення позову до іншого суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий.
Таким чином відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інтонації, зробив обґрунтований висновок про те, що дана справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Так як, оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм процесуального права, то колегія суддів приходить до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судові рішення -без змін.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2011 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Суворовського районного суду м. Херсона, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній