"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/24875/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Харківської області про визнання дій неправомірними, -
встановила:
У лютому 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до прокуратури Харківської області про визнання дій неправомірними.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 -без змін.
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі й в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 12 Закону України «Про прокуратуру»прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, регулюються Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Вимогами частини 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян»встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про звернення громадян»встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 19.01.2010 ОСОБА_2 звернувся до прокуратури Харківської області з заявою про факт неодноразового позбавлення його харчування під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та слухання справи в апеляційному суді Харківської області в період з вересня по листопад 2003 року. Просив провести перевірку правомірності відсутності гарячого харчування під час обідньої перерви для осіб, які утримуються під вартою і доставляються до апеляційного суду Харківської області. За вказаним зверненням прокуратурою було проведено перевірку при проведенні якої витребовувалась та залучалася до матеріалів справи копія наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17.05.2004 № 125 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах кримінально виконавчої системи, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальнях Міністерства внутрішніх справ», яким регулюється забезпечення харчування ув'язнених осіб, відібрано пояснення заступника начальника СІЗО з комунально-побутового забезпечення ОСОБА_3 За результатами проведеної перевірки прокуратурою Харківської області ОСОБА_2 надано відповідь від 04.02.2010.
16.02.2010 ОСОБА_2 повторно подано звернення, відповідно до якого в період з вересня по листопад 2003 року, тобто в період коли він доставлявся до апеляційного суду Харківської області -наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17.05.2004 № 125 «Про норми харчування осіб, які тримаються в установах кримінально виконавчої системи, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках та інших приймальнях Міністерства внутрішніх справ»ще не діяв.
Прокуратурою Харківської області було проведено перевірку доводів, викладених в зверненні від 12.04.2010 за № 16-11284-08 та надано вичерпну відповідь, з посиланням на наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, який діяв у 2003 році.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що порушень в діях працівників апарату прокуратури області під час розгляду звернень ОСОБА_2 не встановлено. Звернення прокуратурою Харківської області розглянуті та про їх розгляд повідомлено заявника, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, наданих органам прокуратури.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Харківської області про визнання дій неправомірними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній