"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/35169/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2008 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, третьої особи «Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів»про визнання дій неправомірними та призначення наукової пенсії, -
встановила:
У квітні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, третьої особи «Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів»про визнання дій неправомірними та призначення наукової пенсії.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 22.02.2008 позов ОСОБА_2 було задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»незаконними. Визнано рішення відділу № 1 управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 30.05.2007 про відсутність у ОСОБА_2 наукового стажу під час роботи в ДП «ДНЦЛЗ»- незаконними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити ОСОБА_2 пенсію на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»з 10.03.2006, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_2 різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 10.03.2006 по 18.02.2008.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2008 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено. Постанову Московського районного суду м. Харкова від 22.02.2008 було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2008 скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працювала на Державному підприємстві «Державний науковий центр лікарських засобів»з 10.10.1989 по 22.11.2004 на посадах провідного інженера відділу наукового планування та координації науково-дослідних робіт, провідного інженера відділу організації і впровадження науково-технічних розробок, провідного інженера відділу планування і координації науково-дослідних робіт, провідного інженера відділу ведення і супроводження господарських договорів, всього 15 років 1 місяць та 14 днів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання; і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
Науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій.
Відповідно до статті 221 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»посадами наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) є: керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник); заступник керівника (віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи; академік-секретар (його заступники); головний учений секретар, учений секретар (їх заступники); керівник (завідувач) та заступники керівника (завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники; провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу; головний науковий співробітник; провідний науковий співробітник; старший науковий співробітник; науковий співробітник; науковий співробітник-консультант; молодший науковий співробітник; докторант.
Вимогами частини 2 статті 24 цього Закону передбачено, що пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Відповідно до пункту 3 Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 N 257, передбачено посада провідного конструктора (інженера, технолога) наукового підрозділу (відділення, відділу, комплексу, центру, лабораторії, сектору, бюро, групи) та провідного конструктора (інженера, технолога) з основного напрямку діяльності установи.
Відповідно до статуту Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів»він здійснює функцію науково-дослідницької установи в Україні, з проблем виготовлення лікарських засобів, розробки та вдосконалення технологічних процесів виготовлення готових лікарських засобів з метою створення екологічно чистих та безпечних виробництв, стандартизації рослинної лікарської сировини, напівпродуктів, субстанції, стандартних допоміжних речовин, зразків готових лікарських засобів з метою контролю якості.
Пунктом 2.1 вищевказаного Статуту передбачено, що Центр здійснює проведення науково-дослідних робіт по створенню лікарських засобів та їх впровадження у виробництво.
Відповідно до Положення про відділ планування та координації науково-дослідних робіт та відділ ведення та супроводження господарських договорів, відділ здійснює керівництво по науковому плануванню та координації науково-виробничої діяльності Центру, координує розробку проектів перспективних та річних планів науково-дослідної діяльності, здійснює підготовку господарських договорів, укладення їх з підприємствами різної форми власності, а також програм науково-дослідницьких робіт, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів та здійснює контроль за виконанням договірних зобов'язань.
Відповідно до довідок виданих Державним підприємством «Державний науковий центр лікарських засобів», ОСОБА_2 займалась науковим плануванням та координацією науково-виробничої діяльності, в тому числі підготовкою проектів та контролем за виконанням державних Комплексних програм по розвитку медичної та мікробіологічної промисловості України, координувала розробку перспективних та річних планів науково-дослідних робіт, представляла проекти планів для розгляду та затвердження на хіміко-фармацевтичній комісії та вченій раді, систематично здійснювала контроль за виконанням НДР підрозділами підприємства, сумісно з іншими науковими підрозділами складала річні звіти по наукову діяльність Центру, здійснювала методичне керівництво підрозділами за питань наукового планування, здійснювала роботи по зменшенню строків дослідження.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що діяльність відділу планування та координації науково-дослідних робіт та відділу ведення та супроводження господарських договорів, в яких працювала позивач була спрямована на планово-економічне та організаційне забезпечення діяльності наукової організації (підприємства) і не може бути віднесена до наукової або науково-організаційної, а робота ОСОБА_2 на посадах провідного інженера цих відділів не може бути віднесена до роботи провідного інженера з основного напрямку діяльності наукової установи.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційна скарга ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2008 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, третьої особи «Державного підприємства «Державний науковий центр лікарських засобів»»про визнання дій неправомірними та призначення наукової пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній