19 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/3910/2012
08 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
при секретарі -Нестеренко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Черкаський міський центр зайнятості, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 74 грн. 85 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перебуваючи на обліку в Черкаському міському центру зайнятості з 17.01.2012р. по 10.04.2012р. відповідач своєчасно не повідомив про самостійне працевлаштування з 10.04.2012р. в товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Етекс»та продовжував приймати участь в оплачуваних громадських роботах з 04.04.2012р. по 17.04.2012р. в комунальному підприємстві «Центральний стадіон»за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що є підставою для стягнення з відповідача в судовому порядку незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить суд провести засідання без участі представника центру зайнятості, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-III від 02.03.2000р. (далі по тексту -Закон № 1533).
Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як-то: наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі, крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.
Право на забезпечення та соціальні послуги за Законом № 1533 мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.
Видами забезпечення за Законом № 1533 є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. В свою чергу, видами соціальних послуг за Законом № 1533 та Законом України «Про зайнятість населення»є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
Судом встановлено, що 17.01.2012р. ОСОБА_1 звернувся з заявою до Черкаського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. На підставі поданої ОСОБА_1 заяви 17.01.2012р. останньому було надано статус безробітного, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону № 1533.
03 квітня 2012 року ОСОБА_1 було направлено до комунального підприємства «Центральний стадіон»Черкаської міської ради для участі в оплачуваних громадських роботах. Вказане направлення було здійснено на підставі договору, укладеного між Черкаським міським центром зайнятості та комунальним підприємством «Центральний стадіон»№ 230012011900020 від 19.01.2012р. Згідно корінця направлення на громадські роботи № 23001204020035002 від 03.04.2012р. ОСОБА_1 приймався на роботу з 04.04.2012р. на посаду «підсобний робітник». Загальний розмір коштів, витрачених Черкаським міським центром занятості за період з 04.04.2012р. по 10.04.2012р. на організацію та проведення громадських робіт ОСОБА_1, становить 224 грн. 10 коп.
В той же час, за результатами перевірки достовірності даних безробітних, Черкаським міським центром зайнятості встановлено, що перебуваючи на обліку в Черкаському міському центру зайнятості з 17.01.2012р. по 10.04.2012р. ОСОБА_1 своєчасно не повідомив про самостійне працевлаштування з 10.04.2012р. в товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Етекс»та продовжував приймати участь в оплачуваних громадських роботах з 04.04.2012р. по 17.04.2012р. в комунальному підприємстві «Центральний стадіон»за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (акт № 93 від 14.06.2012р.)
Загальний розмір отриманих відповідачем за 10.04.2012р. коштів витрачених на участь в оплачуваних громадських роботах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття становить 74 грн. 85 коп.
Відповідно до абз. 4 п.п. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007р., громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку у разі, зокрема невідвідування безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування. При цьому зняття з обліку здійснюється з наступного дня після останнього відвідування.
Як вбачається з табеля відвідування ОСОБА_1 Черкаського міського центру зайнятості від 13.04.2012р., ПН № 230012011000045, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, останній запис про відвідування здійснено 10.04.2012р.
08 червня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського міського центру зайнятості та надав копію цивільно-правового договору з товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Етекс»від 10.04.2012р.
Отже, відповідач вважається таким, що втратив статус безробітного 10.04.2012р.
Оскільки право на участь в оплачуваних громадських роботах мають лише ті громадяни, які в установленому порядку визнані безробітними та знаходяться на момент участі в таких роботах у вказаному правовому статусі, відповідач 10.04.2012р. права на участь в оплачуваних громадських роботах не мав.
Відповідальність застрахованих осіб за порушення порядку отримання статусу безробітного передбачена статтею 36 Закону № 1533, згідно якої сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі викладеного Черкаським міським центром зайнятості видано наказ № 406 від 14.06.2012р. про повернення відповідачем коштів, витрачених за участь в оплачуваних громадських роботах в розмірі 74 грн. 85 коп.
Однак вимоги даного наказу відповідачем не виконані, незаконно отримані кошти, виплачені за участь в оплачуваних громадських роботах позивачу в розмірі 74 грн. 85 коп., в добровільному порядку не повернуті, а отже підлягають стягненню в судовому порядку.
З огляду на викладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Черкаського міського центру зайнятості кошти, виплачені за участь в оплачуваних громадських роботах, в сумі 74 (сімдесят чотири) грн. 85 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.М. Чубар
Повний текст постанови виготовлений 23 листопада 2012 року.