Копія
Справа № 2270/6312/12
05 листопада 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.
при секретарі Вересняк А.А.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції , Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції, Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута про зупинення виконавчих дій по виконанню виконавчого провадження згідно постанови ВП № 326352220 від 29.05.2012 року, про визнання дій протиправними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 326352220 від 29.05.2012 року , про визнання дій УПФУ у Славутському районі та м. Славута протиправними щодо направлення до органів ДВС вимог про сплату боргів та зобов'язання вчинити дії щодо надання відповідей відділом ДВС Славутського м/р у Хмельницькій області на заяви від 14.06.2012 р. та 29.08.2012 р..
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що державним виконавцем відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції Власюком А.В. 29.05.2012 року було відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу №Ф-597 «У» від 04.05.2011 р. управління ПФУ у Славутському районі та м. Славута щодо примусового стягнення коштів з позивача в сумі 1732 грн. 80 коп. Вважає, що дії державного виконавця є протизаконними і безпідставними, а винесена ним постанова підлягає скасуванню із підстав порушення державним виконавцем чинного законодавства та порушення ним прав і свобод громадянки ОСОБА_3.
По ухвалі суду від 10.12.2012 року у задоволенні клопотання Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.
У судовому засіданні від 05.11.2012 року ухвалою вимоги позивача в частині визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 326352220 від 29.05.2012 року залишено без розгляду за пропуском строку звернення до суду.
У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві та просив суд задовольнити позов.
Представник відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції у судовому засіданні надав письмове заперечення, у якому просив суд у задоволенні позову відмовити.
Представник управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута просить відмовити у задоволенні позовних вимог, про що надала письмове заперечення від 30.10.2012 року, яке підтвердила у суді.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 29.05.2012 року державним виконавцем відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 32635220 на підставі вимоги управління ПФУ у Славутському районі та м. Славута від 04.05.2011 року №Ф-597 «У» та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 2. ст.17 Закону визначено перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема пунктом 8 ч.2 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Вимога управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м. Славута є рішенням органу виконавчої влади.
Крім того, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року по справі за позовом фізичної - особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Славутському районі та м. Славута про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф 597 від 04.05.2010 року відмовлено у задоволенні у задоволенні вказаних вимог. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 31.05.2011 року апеляційну скаргу фізичної - особи - підприємця ОСОБА_3 - залишено без змін.
Таким чином після судового оскарження спірної вимоги, управлінням Пенсійного фонду України у Славутському районі та м. Славута було направлено вимогу на примусове виконання.
На підставі частин 1-2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, 29.05.2012 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження про стягнення на користь УПФУ у Славутському районі та м. Славута по вимозі № Ф 597 від 04.05.2011 року 1732,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що станом на 01.05.2011 року заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута, з врахуванням частини фіксованого податку, що перераховано до Пенсійного фонду України, становить 1732,80 грн.
Позивач неодноразово звертався із заявами до органів Пенсійного фонду України, щодо надання пояснень зазначеної суми боргу. Відповідно до Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року відповідні пояснення надавалися у вигляді рішень про результати розгляду заяв, де детально надана інформація про стан заборгованості заявника.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ (далі - Закон), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється на до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону встановлено, що для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний:" внесок встановлюється у розмірі 34, 7% визначеної бази нарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий період, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. (ч. 8 ст.9 Закону).
Суд вважає, що у справі, яка розглядається, потрібно враховувати положення Закону N 1058-IV у редакції, яка була чинною до 01.01.2011 року, на підставі якої позивачу був визначений борг, який включений у вимогу про сплату боргу з урахуванням вимог абзацу п'ятого пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону N 2464-VI, тому орган пенсійного фонду правомірно виніс вимогу щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, оскільки така вимога здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно п.3 ст. 11,п. 5 ст. 14 та п.1 ст. 15 Закону, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є застрахованими особами, страхувальниками та платниками страхових внесків.
Відповідно до пп. 4, 6 п.2 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктами 3,4 статті 18 Закону передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Тоді як, Указ Президента України від 03.07.98 № 727/98 « Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» є нормативним актом дія якого поширюється на податкові відносини.
Згідно з п.6 ст. 18 Закону, законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до п.п 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом.
Позовні вимоги стосовно не направлення відповіді на звернення позивачки від 14.06.2012р. та зобов'язання нас направити їй відповідь на звернення від 14.06.2012р та від 29.08.2012р. також є безпідставними, оскільки, листом начальника відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції від 14.06.2012р. вихідний № 9273 заявниці було надано вичерпну відповідь на її звернення, яку було відправлено поштою 15.06.2012р. Підтвердженням того, що даний лист був направлений позивачці є журнал вихідної кореспонденції та книга обліку використаних конвертів у відділі ДВС. А за результатами розгляду звернення від 29.08.2012р. заявниці було надано відповідні матеріали 21.09.2012р. про, що свідчить її підпис на заяві.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ
Частиною 1 ст.181 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Разом з тим, відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 32635220 від 29.05.2012 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції, Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута про визнання дій протиправними та зобов"язвання надати відповіді на заяви від 14.06.2012 р. та від 29.08.2012 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2012 року
Постанова не набрала законної сили
Суддя/підпис/Г.В. Лабань
"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань