ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К.Каменєва, 8, корп. 1
місто Київ
08 листопада 2012 року Справа №2а-12629/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.,
за участю секретаря
судового засідання Білан В.В.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Київського міського центру зайнятості
доОСОБА_2
простягнення коштів у розмірі 20767грн. 82коп.,
Київський міський центр зайнятості (далі - Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі -ОСОБА_2, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь Київського міського центру зайнятості кошти у розмірі 20767грн. 82коп.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, на підставі заяви поданої до Подільського районного центру зайнятості, з 12 січня 2012 року отримав статус безробітного, у зв'язку з чим йому було призначено допомогу по безробіттю, яку він отримував в період з 12 січня 2012 року по 31 травня 2012 року. Разом з тим, в результаті проведеної перевірки позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Зазначене призвело до безпідставного надання останньому статусу безробітного та незаконного отримання ним допомоги по безробіттю.
ОСОБА_2 стосовно задоволення позову заперечує, посилаючись на необізнаність з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року №755-ІV та з процедурою припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 08 листопада 2012 року о 11год. 47хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 з 05 січня 2012 року по 21 червня 2012 року перебував на обліку у Подільському районному центрі зайнятості.
Наказом Подільського районного центру зайнятості від 12 січня 2012 року №НТ 120112, відповідно до статті 12 Закону України «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року N 803-XII (далі -Закон України №803) ОСОБА_2 з 12 січня 2012 року наданий статус безробітного. Крім того, відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02 березня 2000 року №1533-III (далі -Закон України №1533) та пункту 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (далі -Порядок №307), відповідачу призначено допомогу по безробіттю.
Згідно з наданою Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2 з 22 квітня 2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо їх задоволення, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 12 Закону України №1533 виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Таким чином, позивачем відповідно до пункту 5 частини 2 статті 12 Закону України №1533 та пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 (далі -Порядок №60/62), здійснено відповідно перевірку, якою встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та на момент отримання статусу безробітного у встановленому законом порядку з обліку Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не знятий.
Крім того, приписами пункту «б»частини 3 статті 1 Закону України №803 визначено, що громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення.
Статтею 25 Закону України №803 передбачено, що лише незайняті громадяни мають право на виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України №1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України №1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, з викладеного випливає, що фізичні особи-підприємці є самозайнятими особами, а отже не можуть бути визнані безробітними і отримувати допомогу по безробіттю.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року №755-ІV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, станом на дату реєстрації ОСОБА_2 в Подільському районному центрі зайнятості та до часу здійснення перевірки, запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності останнього відсутній.
Отже, суд дійшов висновку, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач порушив приписи чинного законодавства та безпідставно отримував таку допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, тоді як Центром зайнятості доведено обґрунтованість заявленого позову.
Таким чином, враховуючи положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлені обставини, є наявним висновок про необхідність задоволення даного позову Центру зайнятості у повному обсязі.
Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; 04123 АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б; р/р 37179301900001 ГУДКСУ м. Києва, МФО 820019, код 03491091) кошти у розмірі 20767грн. 82коп. (двадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 82коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно.