ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
12 листопада 2012 року 17 год. 45 хв. № 2а-13973/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд" про стягнення з відповідача коштів.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 11 жовтня 2012 року надійшов позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (також далі за текстом - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд" (також далі за текстом - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, у розмірі 39331,83 грн. та пені у розмірі 1369,38 грн., що разом складає 40701,21 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що відповідач порушив ст.ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (також далі за текстом - Закон), а саме у 2011 році не працевлаштував жодного інваліда, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість зі сплати адміністративно-господарських (штрафних) санкцій у вказаному розмірі.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2012 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України).
До суду 06 листопада 2012 року від законного представника відповідача надійшли письмові заперечення проти позову. При цьому, копію ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі від 15 жовтня 2012 року представник відповідача отримав 24 жовтня 2012 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідач 01 березня 2012 року направив позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік по формі 10-ПІ, затвердженій наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42 (також далі за текстом - звіт), із якого вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача у 2011 році складала 66 осіб. При цьому, зазначено, що у 2011 році у відповідача відсутні штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених згідно зі ст. 19 Закону, - 3 особи.
Із даних звіту позивач прийшов до висновку, що у 2011 році відповідач не працевлаштував жодного інваліда, чим порушив ст.ст. 18, 19 Закону.
Так, відповідно до ст. 18, ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 19 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з ч. 1 цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
З аналізу викладених положень вбачається, що у 2011 році відповідач повинен був влаштувати до себе на роботу 3-х інвалідів, однак цього не зробив, у зв'язку з чим позивачем до нього застосовано адміністративно-господарські (штрафні) санкції у розмірі 39331,83 грн. (розрахунок заборгованості додано до позову). Оскільки застосовані санкції відповідачем у встановлений законом строк не сплачено, позивачем на повний розмір заборгованості (недоїмку) за весь її строк нараховано пеню у розмірі 1369,38 грн.
Крім того, у ході судового розгляду справи з'ясовано, що у 2011 році відповідач не надавав до відповідного районного центру зайнятості за місцем своєї юридичної реєстрації звітів за формою 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Зазначені у запереченнях проти позову твердження відповідача про те, що позивачем до позову не додано доказів на підтвердження факту неподання відповідачем до відповідного районного центру зайнятості за місцем своєї юридичної реєстрації Звіту про наявність вакансій спростовуються наявними матеріалами справи документами, а саме листом Печерського районного центру зайнятості від 05 червня 2012 року № 03-3733.
Так, згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року (також далі за текстом - Порядок), визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.
Відповідно до п. 2 Порядку, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Тобто, підприємство повинно створити робочі місця та повідомити службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі місця. Служба зайнятості, у свою чергу, направляє на створені підприємством робочі місця зареєстрованих у службі інвалідів з урахуванням їх побажань, рекомендацій МСЕК і професійних навичок.
Враховуючи, що у 2011 році відповідачем не виконано нормативу працевлаштування інвалідів, суд прийшов до висновку про правомірність застосування до нього позивачем адміністративно-господарських (штрафних) санкцій у розмірі 39331,83 грн. та нарахування пені у розмірі 1369,38 грн.
На час звернення до суду з позовом застосування адміністративно-господарських (штрафних) санкцій та нарахування пені відповідачем не оскаржено та не сплачено.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.
Відповідач, за переконанням суду, належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову, не надав.
На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд" про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, та відсутністю судових витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -
1. Задовольнити повністю позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд" про стягнення з відповідача коштів.
2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Гласс Трейд" (ідентифікаційний код 36590700; місцезнаходження: 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19) на корить держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31219230700001 в ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37993783) адміністративно-господарські (штрафні) санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік, у розмірі 39331,83 грн. (Тридцять дев'ять тисяч триста тридцять одна гривня вісімдесят три копійки) та пеню у розмірі 1369,38 грн. (Одна тисяча триста шістдесят дев'ять гривень тридцять вісім копійок).
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
4. Копії постанови направити сторонам.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин