Справа № 2а/2570/3548/2012
22 листопада 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Серкіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
12.11.2012 року Державна податкова інспекція у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ріпкинському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3739,56 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства. Однак відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні визнав позов в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.
Станом на 24.10.2012 року за ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3739,56 грн., що підтверджується розрахунком податкових зобов'язань та довідкою про суми податкового боргу від 24.10.2012 року № 29 (а.с. 7,11).
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подано до ДПІ у Ріпкинському районі декларацію про отримані доходи за 2011 рік, зареєстровану за № 14350 від 27.04.2012 року (а.с. 5-6).
Так, із поданої податкової звітності вбачається, що ОСОБА_1 у 2011 році отримала дохід у вигляді спадщини, загальна вартість якої становить 74791,25 грн., що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом (а.с. 8,9).
Об'єкти спадщини оподатковуються за ставками, визначеними п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України.
Пунктом 167.2. ст. 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування.
Отже, ОСОБА_1 зобов'язана сплатити податок з доходів фізичних осіб за отриману спадщину в розмірі 3739,56 грн. (74791,25 грн. х 5% = 3739,56 грн.).
Пунктом 174.3. ст. 174 Податкового кодексу України передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації.
Згідно із п. 179.7. ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Проте, ОСОБА_1 не сплачено податок з доходів фізичних осіб за отриману спадщину, що не заперечується відповідачем.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно із пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних норм відповідачу направлено податкову вимогу від 07.08.2012 року № 1, яка отримана відповідачем 09.08.2012 року, про що свідчить відмітка про вручення на зворотньому повідомленні (а.с. 12).
Податкова вимога в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржувалась.
Передбачені законодавством заходи не призвели до погашення податкового боргу та станом на день розгляду справи борг в розмірі 3739,56 грн. відповідачем не сплачено.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ДПІ у Ріпкинському районі до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер-НОМЕР_1, АДРЕСА_1):
- податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3739 (три тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 56 коп. до місцевого бюджету Пушкарівської сільської ради, код 38046020, на р/р 33213800700450, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Смірнова О.Є.