12 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/4055/2012
12 год. 41 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
судді: Холода Р.В.,
при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,
за участю:
представників позивача: Бєлової Н.М., Орєхова В.М. за довіреностями,
представника відповідача: Дмитренко Ю.М. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки до державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання нечинним і скасування припису та акту перевірки,
23 жовтня 2012 року Звірогосподарство Черкаської облспоживспілки звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- прийняти адміністративний позов та порушити провадження по справі;
- визнати нечинним та скасувати припис державної екологічної інспекції у Черкаській області від 01.08.2012р. №246 в частині отримання спеціального дозволу на використання надрами (підземними водами);
- визнати нечинним та скасувати акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30 липня 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем без належних на те підстав 01 серпня 2012 року був прийнятий припис №246, в якому зафіксовані допущені позивачем порушення, а саме, відсутність у позивача спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами (підземними водами). Позивач зазначає, що стаття 23 Кодексу України про надра дозволяє видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, якщо продуктивність водозабору не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Відтак, вважає припис від 01.08.2012р. №246 державної екологічної інспекції у Черкаській області в частині зобов'язання Звірогосподарства Черкаської облспоживспілки одержати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) нечинним, та таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача свої позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнала, зазначивши, що державною екологічною інспекцією у Черкаській області правомірно направлено позивачеві припис про усунення порушень, які виявлені при проведенні перевірки.
Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Державною екологічною інспекцією у Черкаській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства позивача, про що складено акт від 30.07.2012р.
Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем здійснюється водоспоживання з чотирьох свердловин відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 26.07.2010р. №Укр 4974-А14рк, метою водокористування є господарсько-питні та виробничі потреби. У вказаному дозволі однією з умов водовикористання є виконання вимог державної екологічної інспекції в Черкаській області, викладених в листі від 22.07.2010р. №2744/05, в якому позивачу надана пропозиція на протязі 2010 року отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (підземними водами).
У процесі перевірки виявлено ряд порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме, позивачем здійснюється господарська діяльність без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), чим порушено вимоги статей 16 та 23 Кодексу України про надра.
З метою усунення виявлених недоліків винесено припис від 01.08.2012р. №246 щодо усунень виявлених порушень, яким зобов'язано позивача в термін до 02.01.2013р. отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).
Не погоджуючись з вищевказаним приписом та актом планової перевірки, позивач звернувся до суду за їх оскарженням.
Законом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища, є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки; затвердження нормативів, правил, участь у розробці стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів; обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин тощо.
Порядок, який визначає процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів регулюється Наказом №464 від 10.09.2008р. «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства»(далі -Порядок).
Згідно з п.2.2., п.2.3. для здійснення перевірки керівником відповідного органу
Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств,
установ, організацій (за погодженням з їх керівниками). На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або
заступником керівника органу Мінприроди (із зазначенням прізвища,
ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Так, відповідно до п.4.15. Порядку в акті перевірки зазначаються: дата та місце складання акта перевірки; тип перевірки; предмет державного нагляду (контролю); номер та дата видачі наказу, на підставі якого проводилася перевірка; прізвище, ініціали, посада державних інспекторів, які проводили перевірку; посади, прізвища та ініціали осіб, які були залучені до перевірки (за наявності); посада, прізвище та ініціали керівника або уповноваженої ним особи суб'єкта господарювання або прізвище фізичної особи - підприємця, що були присутні при перевірці; повне найменування суб'єкта господарювання (об'єкта перевірки) та його місцезнаходження; у разі, якщо ініціатором перевірки є інший орган влади, - номер, дата звернення і найменування відповідного органу; дата початку й закінчення перевірки; інформація про здійснення попередньої перевірки (за наявності); виявлені порушення й недоліки; конкретні природоохоронні заходи, які здійснюються на виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів; стан виконання виданих раніше приписів щодо усунення виявлених порушень (за наявності); обставини та суть порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (за наявності) з посиланням на нормативно-правові акти, вимоги яких порушені.
Пунктом 4.20. Порядку передбачено, що в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.
Один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мінприроди ( п.4.21. Порядку).
Відповідно до п.4.23. та п.4.24. Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4). Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку.
Статтею 16 Кодексу України про надра встановлено, що користування надрами здійснюється на підставі спеціальних дозволів. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 23 Кодексу України про надра, встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Також, при вирішенні спору суд враховує, що відповідно до вимог статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно з п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами»від 30.05.2011 №615, дозвіл на видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб видається без проведення аукціону.
При цьому п. 2 вищевказаного Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами встановлено, що дозволи видаються Державною службою геології та надр України.
Відповідно до положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №391/2011 діяльність Державної служби геології та надр України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство екології і природних ресурсів України.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного припису позивачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, що полягає у не підготовці позивачем у встановлені строки, документів для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземними водами).
Суд звертає увагу, що позивачу надано дозвіл на спеціальне водокористування, при цьому однією з умов водовикористання є виконання вимог державної екологічної інспекції в Черкаській області, що викладені в листі від 22.07.2010р. №2744/05, в якому позивачу вказано на необхідність на протязі 2010 року отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (підземними водами).
Позивач в порушення вимог природоохоронного законодавства не підготовив документи на отримання дозволу на користування надрами (підземні води) та не надав доказів звернення щодо отримання дозволу.
Тому суд приходить до висновку про правомірність здійснення відповідачем перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, яка оформлена актом від 30.07.2012р., на підставі якого прийнято оскаржуваний припис від 01.08.2012 року №246.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду України від 09.10.2012р. в справі №2а-2578/12/2670 та в постанові Вищого Адміністративного суду України від 21.12.2010р. у справі №К-23949/10.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 14, 94, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Холод
Повний текст постанови виготовлений 16.11.2012 р.