Копія
Справа № 2270/6428/12
05 листопада 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.
при секретарі Вересняк А.А.
за участі:представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування акту, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування акту опису та арешту майна від 24.09.2012 року, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 вересня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Кедрун А.М. було неправомірно проведено виконавчі дії, щодо опису та арешту майна позивача, що знаходиться за вказаною адресою. Позивач просить скасувати Акт опису й арешту майна від 24.09.2012 року та зняти арешт з майна, яке зазначено в акті опису і арешті майна.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та підтвердив обставини на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши в сукупності докази по справі, суд вважає, що заявлений позов обґрунтований, підтверджений належними доказами і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, 24 вересня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції були проведені виконавчі дії стосовно арешту та опису майна, яке знаходиться за місцем реєстрації позивача: АДРЕСА_1. На виконання виконавчих дій державний виконавець Кедрун А.М. прибув без постанови, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 25 та с. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".
03.10.2012 року представником позивача ОСОБА_5, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження виявлено, що в матеріалах справи відсутня постанова на проведення опису та арешту майна, а також державним виконавцем 03.10.2012 року було відмовлено позивачу надати копії всіх документів із виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова .
При проведені виконавчих дії, щодо опису і арешту майна позивачу та присутнім не було роз'яснено їхніх прав, щодо порядку внесення зауважень та скарг, внаслідок чого акт опису і арешту майна був заповнений державним виконавцем самостійно щодо відсутності заперечень присутніх та позивача, чим порушено ч.2 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" ( далі - Закону).
Частиною 2 ст.11 вказаного Закону визначено, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Пунктом 5 ч.2 цієї ж статті констатовано, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно ч.6 ст. 52 Закону встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Такого подання до суду та встановлення майна, яким володіє позивач не було встановлено.
Представника відповідача ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року було зобов'язано надати виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ ХФ "Надра" заборгованості за кредитним договором у розмірі 37287,20 грн. У судове засідання 05 листопада 2012 року представник відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції не з'явився та витребовуваних судом матеріалів виконавчого провадження не надав.
Частинами 1,2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Згідно ч.4 цієї ж статті встановлено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ч.5 цієї ж статті, про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.
Згідно ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Судом зважається на те, що опис майна було проведено за адресою АДРЕСА_1 у квартирі матері позивача і без визначення кому належить описане майно на праві власності.
Згідно п.5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, то стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Жодних звернень до суду зі сторони Державної виконавчої служби про виділення частки в майні ОСОБА_3не було.
З огляду на викладене виконавча служба в порушення нормативних актів самостійно, без рішення суду почала описувати майно та визначати його приналежність.
Пунктом 16 Пленуму Вищого Адміністративного Суду України "Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" №5 від 21.05.2012 року визначено, що судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що у межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов"язані зі спором про право на це майно.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно частин 1 -2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Враховуючи сукупність зазначених обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158 -163 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними діі Відділу Державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції щодо проведення опису та арешту майна та скасувати акт опису та арешту майна від 24.09.2012 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2012 року
Постанова не набрала законної сили
Суддя/підпис/Г.В. Лабань
"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань