73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"12" листопада 2012 р. 09 год.13 хв.Справа № 2-а-4718/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Мамонтова Д.О., Логашевої К.О., представника відповідача Мкртчян Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОКУ" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОКУ" (позивач) звернулось у вересні 2011 року до суду з адміністративними позовами до Державної податкової інспекції у м. Херсоні, які були об'єднані судом в одне провадження, та в яких позивач просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 30.08.11 № 0002992301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 314 836 грн. 50 коп. та застосування 262 967 грн. 30 коп. штрафних санкцій;
- від 30.08.11 № 003002301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 993 522 грн. та застосування 198 704 грн. 40 коп. штрафних санкцій;
- від 30.08.11 № 0003012301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень, листопад 2009 року, травень 2010 року на 45 060 грн. та застосування штрафу в сумі 11 265 грн.
Податкові повідомлення-рішення прийняті за висновками позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВОКУ" (акт № 2832/23-3/32725139 від 04.08.2011), якою досліджувались правові відносини позивача з ТОВ "Нафтогазтранс", ПП "Сервіс-Ком 2007", ПП "Інтерсервіс - 2008", ПП "Пром- Мід", ПП "Укр - Трейдінг" за період з 01.01.2008 по 31.08.2010. Податковою інспекцією встановлено, що від імені ПП "Інтерсервіс - 2008", ПП "Пром-Мід", ПП "Укр - Трейдінг" первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких обраховано податок на прибуток та податок на додану вартість, не містять обов'язкових реквізитів, а отже, не мають юридичної сили та не підлягають врахуванню при визначенні складу валових витрат та податкового кредиту, підписувалися не встановленими особами, тому є недійсними. Податкова інспекція зазначає, що ПП "Інтерсервіс - 2008" є суб'єктом фіктивного підприємництва, а відкритий в КФ ВАТ АБ "Укргазбанк" розрахунковий рахунок використовувався для прикриття незаконної діяльності по проведених тільки на папері фінансово-господарських операціях. На думку позивача, ці доводи спростовуються наданими посадовими особами ПП "Інтерсервіс-2008" для укладення договорів копіями реєстраційних документів ПП "Інтерсервіс-2008", свідоцтвом про державну реєстрацію, первинними податковими та бухгалтерськими документами. В акті перевірки зазначено, що директор ПП "Пром-Мід" - ОСОБА_4 була "формальним директором" підприємства, податкову та фінансову звітність не вела. Це припущення податкового ревізора-інспектора, на думку позивача, нічим не обґрунтоване, оскільки ПП "Пром - Мід" були передані позивачу копії установчих та реєстраційних документів, які надані суду. Згідно довідки ЄДРПОУ директором ПП "Пром - Мід" на момент існування правових відносин з ТОВ "ВОКУ" була ОСОБА_4. ТОВ "ВОКУ" на підтвердження повноважень керівника свого контрагента, а також факту існування підприємства, звернувшись безпосередньо до вищевказаних підприємств, отримало відповідні підтверджуючі документи. В акті ревізором із посиланням на ст.ст. 203, 207, 215, 216, 228 ЦК України було сформульовано висновок, що правові відносини позивача із вищезазначеними підприємствами не спричиняють реального правового наслідку, є нікчемними. В чому саме це полягає, та чим саме укладені ТОВ "ВОКУ" правочини порушують публічний порядок, з акту перевірки не можливо зрозуміти, оплата за реально поставлене дизельне пальне була здійснена в повному обсязі, товар отримано на пароплав "Іона Якір", який орендував позивач, та продано в подальшому іншим покупцям. Всі належні валові доходи та витрати щодо товарних операцій відображені в повному обсязі та підтверджені перевіркою ДПІ у м. Херсоні у 2008 році (акт планової перевірки від 09.06.2009 № 1792/23-8/32725139). Інспектором ДПІ зроблено висновок, що керівництво ТОВ "ВОКУ" знало та повинно було знати про відсутність повноважень у представників своїх контрагентів, відносини з якими перевірялися. Позивач вважає, що з'ясування, коли та за яких обставин особа набула статусу керівника юридичної особи, своєчасний пошук суб'єктів фіктивного підприємництва входить до повноважень слідчих органів, товариство з обмеженою відповідальністю "ВОКУ" не є слідчим органом, не має права та не зобов'язано допитувати та відбирати пояснення від своїх контрагентів. ДПІ не має права вимагати від позивача, як добросовісного платника податків, контролювати сплату податків контрагентом по договору. Позивач зазначає про те, що на момент видачі податкових накладних і на теперішній час безпосередні постачальники зареєстровані платниками ПДВ, мали право видавати податкові накладні, ніяких зауважень до форми складання податкових накладних в акті перевірки не зазначено. Всі вимоги, які встановлені ст. 7 Закону про ПДВ відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем були виконанні. При проведенні перевірки фахівцями ДПІ не встановлено порушень з боку позивача бухгалтерського обліку, не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з контрагентами позивача. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, відповідач же покладає такий обов'язок на позивача.
Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.
У зв'язку з реорганізацією органів державної влади, відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці про процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача Державну податкову інспекцію у м. Херсоні на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що за змістом Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", який діяв на час здійснення порушень, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 ст. ? Закону не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок того, що воно було зареєстровано на підставних осіб, є кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва, відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Позивач відносив до валових витрат та податкового кредиту суми, які сплачувались ПП "Укртрейдінг", ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід" за придбане дизпаливо, а керівники цих підприємств не займались поставкою дизпалива, оскільки погодились стати засновниками та керівниками за винагороду, фактично складали документи на безтоварні операції інші особи, які не мали на це повноважень. Керівники підприємств-постачальників заперечують свою участь у створенні та діяльності цих юридичних осіб, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені видаткові та податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. ПП "Укртрейдінг", ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід" проводили діяльність у вигляді незаконної конвертації безготівкових коштів у готівку, укладені між ТОВ "ВОКУ" та суб'єктами підприємницької діяльності договори на поставку дизпалива відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОКУ" є юридичною особою, платником податків.
Старшим державним податковим ревізором інспектором ДПІ у м. Херсоні Гриценко Н.І. була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВОКУ" з питання щодо проведення фінансово-господарських операцій та правомірності їх відображення у бухгалтерському та податковому обліку з підприємствами-контрагентами за період 01.01.08 - 31.08.10 (акт перевірки № 2832/23-3/32725139 від 04.08.2011). Було встановлено, що в травні-червні 2008 року позивач мав господарські стосунки з придбання дизпалива у ПП "Укртрейдінг", м. Кіровоград, на загальну суму 853470 грн., в т.ч. ПДВ 142243 грн., за угодою від 26.05.08 №26-5/8, правочини оформлені податковими та видатковими накладними, дизпаливо повністю оплачено у безготівковій формі, транспортування дизпалива проводилось приватними підприємцями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в підтвердження чого підприємство надало перевіряючому товарно-транспортні накладні. В акті зазначено, що ПП "Укр-Трейдінг" було створено з метою здійснення фіктивного підприємництва, зареєстровано на гр.-на ОСОБА_14, який не мав мети займатися господарською діяльністю, пояснив податковій міліції, що податкові та бухгалтерські документи підприємства не підписував, звітність до податкової інспекції не подавав, довіреностей на право керування підприємством іншими особами не оформлював. Функції керівника підприємства здійснювали особи, які не мали на це повноважень.
У червні-вересні 2008 року, квітні, травні 2009 року позивач придбавав дизпаливо у ПП "Інтерсервіс-2008" (юридична адреса м. Кіровоград, вул. Бєлінського, 2В), за угодою №25/06/08 від 25.06.08, загальна сума дизпалива 4 880 580,07 грн., в т.ч. ПДВ 813 430 грн. Транспортування товарів проводилось ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_9 ДПІ вказує в акті перевірки, що ПП "Інтервес-2008" створено для здійснення фіктивного підприємництва, для проведення безтоварних операцій, незаконній конвертації безготівкових коштів у готівку. Засновником даного підприємства є гр.-н ОСОБА_12, який пояснив, що зареєстрував підприємство на своє ім'я за вказівкою гр-на ОСОБА_13, у якого працював менеджером на ТОВ "Нафтагазтранс" без мети здійснення підприємницької діяльності. Також повідомив, що запропонував своєму брату ОСОБА_14 зареєструвати ПП "Укр-Трейдінг" за вказівкою гр-на ОСОБА_13
У липні 2009 року позивач документував придбання дизпалива у ПП "Пром-Мід", (юридична адреса м. Кіровоград, вул. Бєлінського, 2В, к. 3) загальна вартість дизпалива склала 577 168,45 грн., в т.ч. ПДВ 96 194,74 грн. Транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними ПП ОСОБА_9 Громадянка ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_4), яка є засновником та керівником ПП "Пром-Мід", повідомила співробітникам слідчого відділу податкової міліції ДПА у Кіровоградській області про те, що за грошову винагороду дала згоду гр-ну ОСОБА_12 стати формальним директором та засновником без мети займатися підприємницькою діяльністю, податкового та бухгалтерського обліку не вела, фінансово-господарською діяльністю не займалась. Слідчими було опитано гр-ку ОСОБА_17, яка пояснила, що за розпорядженнями гр-н ОСОБА_18 та ОСОБА_13 вела бухгалтерський та податковий облік ПП "Пром-Мід", ПП "Інтерсервіс-2008", виписувала первинні бухгалтерські та податкові документи, з керівниками підприємств не спілкувалась, на документах проставляла печатки підприємств.
Податкова інспекція дійшла до висновку про те, що правочини ТОВ "ВОКУ" з ПП "Укртрейдінг", ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід" є нікчемними, первинні бухгалтерські та податкові документи є недійсними, оскільки підписані невідомими особами, або особами. які погодились стати формальними керівниками підприємств за грошову винагороду, ТОВ "ВОКУ" зобов'язано було перевіряти повноваження представників юридичних осіб-контрагентів.
За висновком перевірки встановлено завищення валових витрат на суму 5341920 грн. за 1 півріччя 2008 року - 2009 р. внаслідок віднесення до витрат вартості дизпалива, придбаного у ПП "Укртрейдінг" на суму 711225 грн., ПП "Інтерсервіс-2008" на суму 4067148,65 грн., у ПП "Пром-Мід" на 480974 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 1314836,50 грн., завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 82573 грн.
Завищення податкового кредиту на 1 051 868 грн. за травень 2008 року - липень 2009 року допущено внаслідок включення до складу кредиту сум ПДВ по операціям з ПП "Укртрейдінг" на суму 142243 грн., ПП "Інтерсервіс-2008" на суму 813430 грн., з ПП "Пром-Мід" 96194,73 грн. Податкові накладні є недійсні в разі їх заповнення особами, які не мають на це повноважень. Загальна сума заниження ПДВ склала 993522 грн. з урахуванням від'ємного значення попередніх періодів.
Державною податковою інспекцією у м. Херсоні за наслідками перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 30.08.11 № 0002992301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 314 836 грн. 50 коп. та застосування 262 967 грн. 30 коп. штрафних санкцій;
- від 30.08.11 № 003002301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 993 522 грн. та застосування 198 704 грн. 40 коп. штрафних санкцій;
- від 30.08.11 № 0003012301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень, листопад 2009 року, травень 2010 року на 45 060 грн. та застосування штрафу в сумі 11 265 грн., які є предметом спору.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Пунктом пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно з п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 08.07.97 р. № 214, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати. Вимоги до складання первинних бухгалтерських документів викладені в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, зокрема, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції
Відповідно Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (пп. 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону). При від'ємному значенні суми, розрахованої за приписами підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За змістом підпункту а) підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З точки зору податкового законодавства України на час вчинення правочинів головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а вартості товару до складу валових витрат є використання придбаних товарів у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування цих правочинів. Суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкових зобов'язань необхідно встановити такі факти, як реальність здійснення господарських операцій, наявність у продавців товарів спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку. З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Суд дослідив документи, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню дизпалива до валових витрат, а сплачений в ціні придбання податок на додану вартість до податкового кредиту, та встановив, що позивач задіяв для підтвердження валових витрат та податкового кредиту документи, які не відповідають ознакам первинних бухгалтерських та податкових документів з огляду на таке.
Податковим органом було встановлено, що відомості, які містяться в підтверджуючих витрати позивача документах, є неповні, недостовірні та суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів. Відповідач надав суду протоколи допиту свідка гр-ки ОСОБА_4 про те, що на прохання гр.-на ОСОБА_12, за грошову винагороду вона погодилась стати директором та засновником ПП "Пром-Мід", ніколи не була за юридичною адресою підприємства, ніколи не бачила бухгалтера підприємства ОСОБА_17, ніяких документів не складала та не підписувала, податкову звітність також не підписувала. Суду були надані письмові пояснення засновника та директора ПП "Укртрейдінг" ОСОБА_14, який заперечує своє відношення до реєстрації та діяльності підприємства, копію протоколу гр-ки допиту ОСОБА_17, яка займалась бухгалтерським обліком підприємств ПП "Пром-Мід" та ПП "Укртрейдінг" за вказівкою зовсім інших осіб, ніж зазначені в реєстраційних документах керівники підприємств, копію протоколу допиту ОСОБА_12, з якого вбачається, що ОСОБА_12 на прохання ОСОБА_13 залучив ОСОБА_14 бути формальним директором ПП "Укртрейдінг", також на своє ім'я зареєстрував ПП "Інтерсервіс-2008", оформив на ОСОБА_4 приватне підприємство "Пром-Мід". Суду наданий також висновок судово-почеркознавчої експертизи по кримінальній справі № 7-6344, відомості якої свідчать про підробку підписів ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_14 в первинних бухгалтерських документах, договорах, податкових деклараціях.
Суд погоджується з доводами представника позивача про те, що є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, зокрема, надані суду протоколи допиту або письмові пояснення. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину. Але в даному випадку протоколи допитів, письмові пояснення, висновок експертизи в подальшому знайшли своє підтвердження в постанові Ленінського райсуду м. Кіровограда від 25.04.12, яким було звільнено від кримінальної відповідальності гр- н ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_17 за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 32, ч. 2 ст. 212 КК на підставі п. 4 ст. 212 КК України, та закрито провадження у кримінальні справі. З даної постанови суду вбачається, що гр-н ОСОБА_18 за змовою з ОСОБА_13 розробили злочинний план, направлений на досягнення злочинного результату у вигляді умисного ухилення від сплати податків. Для реалізації плану залучили знайомого ОСОБА_12, на якого зареєстрували ПП "Інтерсервіс-2008", та бухгалтерів ОСОБА_20, ОСОБА_17, заснували ТОВ "Нафтогазтранс", забезпечили реєстрацію ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід", ПП "Преміум-2010" на підставних осіб. Займались придбанням паливно-мастильних матеріалів у невстановлених осіб за готівкові кошти без документального оформлення операцій із подальшим переведенням таких операцій в розряд легальних шляхом створення зовнішнього вигляду придбання ПММ від ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід", ПП "Преміум-2010", були фактичними власниками цих підприємств, давали вказівки оформляти документи по здійсненню правочинів підлеглим бухгалтерам, розпоряджувались печатками підприємств, контролювали доступ до рахунків, розпоряджались коштами, визначали штат працівників, обов'язки, суми зарплат маскуючи невстановлене походження ПММ, товарно-грошові потоки через ці підприємства, відносили до складу валових витрат витрати, не підтверджені фактичними обставинами занизили об'єкт оподаткування ПДВ. Суд визнав ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_12, ОСОБА_17 винними в скоєнні злочинів, які передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 32, ч. 2 ст. 212 КК за фактом умисного ухилення від сплати податків. Підставою для звільнення вказаних осіб від відповідальності згідно п. 4 ст. 212 КК України є факт сплати податків, зборів, а також відшкодування шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Твердження позивача про те, то угоди з ПП "Укртрейдінг", ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід" породжує для його сторін певні права та обов'язки у зв'язку з тим, що його не визнано недійсним, є помилковими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. За змістом статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті, є нікчемним. За загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину. Приймаючи до уваги викладене, доводи відповідача на нікчемність правочинів, укладеного позивачем та ПП "Укртрейдінг", ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід", суд вважає таким, що підтверджено при розгляді справи належними доказами.
Таким чином, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів. У даному спорі в основу прийняття оскаржуваних рішень покладено висновок про не підтвердженність реальності виконання спірних операцій з поставки товару позивачеві саме тими постачальниками, які документували операції. ПП "Укртрейдінг", ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід" були створені виключно з метою конвертації та переведення у готівку грошових коштів шляхом фіктивного підприємництва, названі підприємства не здійснювали будь-якої фінансово-господарської діяльності, було організоване формальне ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємств та подання звітності, хоча фактично таких не було. Встановлені постановою райсуду факти свідчать, що підприємства-постачальники засновані на підставних осіб, які не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність, фактично у господарських операціях діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення господарських операцій та підписання документів податкового обліку, до яких відноситься і податкова накладна, видаткова накладна.
Інші докази, на підставі яких можна було б зробити висновок про реальність виконання зазначених операцій з поставки дизпалива, у справі відсутні, так само, як відсутнє посилання позивача на наявність таких доказів. За таких обставин, (а саме - за відсутності доказів фактичного продажу дизпалива) підписані невідомими особами податкові накладні від імені постачальників не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту, а видаткові накладні не можуть бути підставою для включення витрат до складу валових. Таке застосування норм підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІБ" до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яка в силу вимог частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів України.
Наведені обставини обґрунтовують правильність висновку податкового органу про незаконне врахування позивачем операцій з придбання товару ПП "Укртрейдінг", ПП "Інтерсервіс-2008", ПП "Пром-Мід" під час визначення об'єкта оподаткування ПДВ та об'єкта оподаткування податком на прибуток. Господарські операції позивача з вищевказаними підприємствами це є ніщо інше, як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування. Позивач, працюючи на ринку нафтопродуктів, повинен бути обізнаним з діючими в цій галузі суб'єктами господарювання. Натомість директор ТОВ "ВОКУ" Логашева К.О. в судовому засіданні не могла згадати прізвищ керівників підприємств-постачальників, всі первинні бухгалтерські та податкові документи привозились водіями разом з дизпаливом, яке завантажувалось на судно "Іона Якір". Колишні керівники ТОВ "ВОКУ" ОСОБА_22 (допитаний в якості свідка) та ОСОБА_23, підтверджуючи отримання дизпалива, не дали конкретних свідчень щодо того, хто саме представляв інтереси постачальників дизпалива, де знаходяться офіси цих постачальників, хто підписував первинні документи. Надані позивачем письмові пояснення капітанів т/х "Іона Якір" ОСОБА_24 та ОСОБА_25 також мають загальний характер. В наданих суду позивачем товарно-транспортних накладних не зазначено конкретне найменування пункту навантаження дизпалива, що унеможливлює підтвердження факту реального відвантаження дизпалива зазначеними в ТТН відправниками вантажів.
Отже, всі наслідки таких необачних дій позивача покладаються тільки на нього, а не на державний бюджет. За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток. В задоволенні позовних вимог відмовляється. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ВОКУ" в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 30.08.11 № 0002992301, № 003002301, № 0003012301.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 листопада 2012 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.2.1