Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
про закриття провадження у справі
22.11.2012 р. справа № 2а-11209/12/2070
Колегія суддів Харківського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Біленського О.О.,
суддів - Котеньова О.Г., Супрун Ю.О.,
при секретарі - Лишняк І.В.,
за участі:
представника позивача -Черніченко І.Ю.,
представника відповідача -Артюх Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби
до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"
про нарахування та зобов'язання сплатити грошове зобов'язання, -
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" про нарахування та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" сплатити до Державного бюджету України (бюджетний рахунок одержувача 31119029700002 УДК у м. Харкові в установі банку ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) грошове зобов'язання визначене Спеціалізованою державною податковою інспекцією у податковому повідомленні-рішенні від 30.06.2011 року № 0000410843.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 року по справі №2а-11583/11/2070 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2012 року про закриття провадження у справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10.10.2012 року в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду надійшла вказана адміністративна справа, яка 12.10.2012 року була прийнята до розгляду.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 22.11.2012 року, до початку розгляду справи, представник відповідача надав клопотання про закриття провадження у справі. Вказане клопотання мотивоване тим, що звернення до суду з подібними позовними вимогами податкового органу можливо лише після 01.01.2013 року, з моменту набрання чинності статті 39 Податкового кодексу України.
Судом було поставлено на обговорення вищезазначене клопотання представника відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив закрити провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача проти закриття провадження у справі заперечував, посилаючись на положення п.п.20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, яка надає право податковому органу звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань.
Колегія суддів, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановила наступне.
Предметом позову у даній справі є нарахування та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" сплатити до Державного бюджету України грошове зобов'язання визначене Спеціалізованою державною податковою інспекцією у податковому повідомленні-рішенні від 30.06.2011 року № 0000410843.
Підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Колегія суддів зазначає, що при реалізації зазначеного права необхідно враховувати кореспондування приписів підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України з іншими нормами, а саме із змістом статей 39, 54 та 58 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 39.15 статті 39 Податкового кодексу України визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.
За наслідками цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Зі змісту наведеної законодавчої норми вбачається послідовний алгоритм дій органу державної податкової служби з визначення платникові податків податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Цей алгоритм передбачає такі обов'язкові етапи, як проведення перевірки та винесення за її результатами окремого податкового повідомлення-рішення, у якому визначається сума грошових зобов'язань внаслідок використання звичайних цін.
У разі оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення платником податків або несплати визначеної в ньому суми таке повідомлення-рішення вважається відкликаним. І лише після цього керівник органу державної податкової служби звертається з позовом до платника податків про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Виходячи з викладеного, звернення керівника органу державної податкової служби з наведеним позовом є завершенням законодавчо встановленої послідовності дій податкового органу із застосування звичайних цін. При цьому обов'язковою передумовою для звернення із розглядуваним позовом є відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.
Отже, право органів державної податкової служби, визначене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може бути реалізоване виключно як завершальний етап загальної процедури з визначення платникові податків податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін і лише в разі відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.
Таким чином, звернення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, врегульованого статтею 39 Податкового кодексу України, є неможливим.
Згідно з пунктом 1 розділу XIX Податкового кодексу України стаття 39 Податкового кодексу України набирає чинності з 1 січня 2013 року.
Натомість із 1 січня 2011 року є чинними інші норми Податкового кодексу України, що регулюють порядок визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків.
Так, згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Як випливає зі змісту наведеної норми, у разі виявлення під час проведення податкових перевірок будь-яких порушень правил ведення податкового обліку контролюючий орган (зокрема, орган державної податкової служби) зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, що залишилася невідображеною платником податків через виявлені порушення, незалежно від причин таких порушень.
Реалізація обов'язку контролюючого органу щодо визначення платникові податків відповідних грошових зобов'язань відбувається шляхом вручення (надсилання) платникові податків податкового повідомлення-рішення. Дійсно, відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Наведені норми статей 54 та 58 Податкового кодексу України є імперативними. Тому контролюючий орган зобов'язаний надіслати платникові податків податкове повідомлення-рішення в будь-якому разі, коли виявлені порушення норм податкового та іншого законодавства, що контролюється відповідним органом.
Не становлять винятку і випадки виявлення порушення правил застосування звичайних цін.
Таким чином, у силу приписів статей 54 та 58 Податкового кодексу України податковий орган повинен надіслати платникові податків податкове повідомлення-рішення, в якому буде визначено суму грошових зобов'язань, яка підлягає сплаті внаслідок порушення правил застосування звичайних цін у податковому обліку.
При цьому за нечинності приписів статті 39 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення, винесене щодо платника податків за результатами застосування звичайних цін, не може бути відкликане в разі його оскарження. Отже, такі податкові повідомлення-рішення можуть зберегти свою чинність після процедури адміністративного оскарження чи судового розгляду. Відповідно може бути підтверджено дійсність сум, визначених платнику податків таким податковим повідомленням-рішенням. Ці суми підлягатимуть обов'язковій сплаті в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
З наявних матеріалів справи колегією суддів встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року по взаємовідносинам з контрагентами, по яким у квітні 2011 року встановлено розбіжності з ПДВ.
На підставі висновків акту перевірки №1660/43-010/05471230 від 16.06.2011 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства " Харківська ТЕЦ-5" код ЄДРПОУ 05471230, з питань правомірності формування податкового кредиту за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року по взаємовідносинам з контрагентами, по яким у квітні 2011 року встановлено розбіжності з ПДВ" було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000410843 від 30.06.2011 року.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПА в Харківській області (скарга №01-18/1237 від 11.07.2011 pоку).
ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" було отримано лист ДПА в Харківській області №3088/10/25-103 від 14.07.2011 року, в якому з посиланням на п.2.3 Порядку №985 ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" було повідомлено, що відповідне повідомлення-рішення вважається відкликаним та зобов'язано СДПІ по роботі з ВПП звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.
Вказані факти були також встановлені постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі №2а-7879/11/2070, яка набрала чинності на час розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням №0000410843 від 30.06.2011 року, що також підтверджується облікової карткою платника податків ПАТ "Харківська ТЕЦ-5".
Окремо колегія суддів зауважує, що з пояснень представника позивача, змісту адміністративного позову та матеріалів справи, позивач звернувся до суду саме з позовними вимогами про нарахування та сплату податкових зобов'язань ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", а не про стягнення податкового боргу, з огляду на його відсутність.
З огляду на наведене, у СДПІ по роботі з ВПП до 1 січня 2013 року відсутнє право звертатися з позовними вимогами до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 8 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, до набрання чинності статтею 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
З огляду на вказане, визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін повинно здійснюватися в загальному порядку. Відповідно податковий орган при встановленні порушень платником податків правил застосування звичайних цін повинен надіслати (вручити) такому платникові податків податкове повідомлення-рішення, як це передбачено статтями 54 та 58 Податкового кодексу України. У разі несплати суми грошового зобов'язання, визначеного в такому повідомленні-рішенні та узгодженого в установленому порядку, відповідна сума підлягатиме стягненню як податковий борг згідно з нормами глави 9 Податкового кодексу України.
При цьому процедура, передбачена нормами статті 39 та підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може застосовуватися лише після 1 січня 2013 року.
Вказана позиція узгоджується з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 року №1500/12/13-12, яким передбачено, що у разі пред'явлення органом державної податкової служби в період із 1 січня 2011 до 31 грудня 2012 року позову до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін суд відмовляє у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, а відкриті провадження підлягають закриттю згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у справі.
Керуючись положеннями ст. 157, 160, 165, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" про нарахування та зобов'язання сплатити грошове зобов'язання.
Роз'яснити позивачу, що після закриття провадження у справі, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Копії ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала у повному обсязі виготовлена 26.11.2012 року.
Головуючий суддя Біленський О.О.
Суддя Котеньов О.Г.
Суддя Супрун Ю.О.