"21" червня 2006 р.
Справа № 28/129-06-3572
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя : Балух В.С.
Суддя : Гладишева Т.Я.
Суддя : Савицький Я.Ф.
Секретар судового засідання: Селіхова Г.В.
За участю представників сторін:
Від позивача:
Бажак О.М.
Від відповідача:
Власенко Г.Ю.
Від відповідача:
Цибулько М.П.
Від прокуратури:
Рожкова Ю.О.
Розглянувши апеляційні скарги
Одеської митниці, ТОВ «Перша брокерська контора»
на рішення
господарського суду Одеської області
від
21.04.2006р.
зі справи:
№ 28/129-06-3572
за позовом :
ТОВ «Дунайводхоз»
до відповідача:
Одеської митниці, ТОВ «Перша брокерська контора»
про
зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Позивач ТОВ “Дунайводхоз» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати Одеську митницю здійснити оплату послуг зберігання, наданих ТОВ “Перша брокерська контора» за договором від 01 лютого 2005 року, укладеним між ТОВ “Дунайводхоз» та ТОВ “Перша брокерська контора», в період з 21 березня 2005 року до моменту виставлення рахунку, а також зобов'язати ТОВ “Перша брокерська контора» видати ТОВ “Дунайводхоз» з митного ліцензійного складу, розташованого за адресою: м. Одеса, Новомосковський шлях, 23, систему зрошення рисових чеків у розібраному стані, Модель SBS/UK-1-2004, що знаходиться на зберіганні ТОВ “Перша брокерська контора» на підставі договору від 01.02.2005 року.
Заявою про уточнення позовних вимог №12/21 від 14.04.06р. (а.с.43-44) позивач просив зобов'язати Одеську митницю здійснити оплату послуг зберігання системи зрошення рисових чеків у розібраному стані, Модель SBS/UK-1-2004, наданих ТОВ “Перша брокерська контора» в період з 22 березня 2005 року до моменту виставлення рахунку та зобов'язати ТОВ “Перша брокерська контора» видати ТОВ “Дунайводхоз» з митного ліцензійного складу, розташованого за адресою: м. Одеса, Новомосковський шлях, 23, систему зрошення рисових чеків у розібраному стані, Модель SBS/UK-1-2004, після здійснення її митного оформлення. Позивач також просив стягнути з Одеської митниці 85 гривень державного мита та 118 гривень витрат на ІТЗ судового процесу.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на те, що, в порушення чинного законодавства, 21.03.2005 року Одеська митниця не здійснила митне оформлення вантажу, що встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 23.09.05р. у справі №2/177-05-6985, яке набрало чинності, у зв'язку з чим з 22 березня 2005 року позивач не має сплачувати вартість послуг зберігання, оскільки продовження зберігання з'явилось наслідком неправомірних дій митного органу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2006р. /суддя Гуляк Г.І./ уточнені позовні вимоги ТОВ «Дунайводхоз» задоволено. Приймаючи рішення, суд виходив з того, що зберігання системи зрошення рисових чеків, яка поставлена Корпорацією “Американ СБС. Корп.» на територію України для внесення у статутний капітал ТОВ “Дунайводхоз», на митному ліцензійному складі ТОВ “Перша брокерська контора» в період з 22 березня 2005 року та, відповідно, нарахування плати за надання послуг зберігання протягом цього періоду відбулося з вини Чорноморської регіональної митниці, правонаступником якої є Одеська митниця, у зв'язку з чим оплата послуг зберігання, наданих ТОВ “Перша брокерська контора», з 22 березня 2005 року, має бути здійснена Одеською митницею.
Не погоджуючись із рішенням суду від 21.04.2006р., Одеська митниця звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та відмовити в позові у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що судом фактично змінено боржника у зобов'язанні, оскільки відповідно до ст.946 ЦК України плата за зберігання, яку повинен сплатити поклажодавець, та строки зберігання встановлюється договором зберігання, а будь-які договірні відносини між Одеською митницею та ТОВ «Перша брокерська контора» відсутні.
ТОВ «Перша брокерська контора», також вважаючи рішення незаконним, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. Поряд із доводами, зазначеними у апеляційній скарзі митниці, ТОВ «Перша брокерська контора» посилалася на те, що судом не враховано ст.594 ЦК України, згідно з якою товариству належить право притримання речі. Крім того, скаржник вважає, що судом, в порушення ст.84 ГПК України прийнято умовне рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду обидві апеляційні скарги призначені до сумісного розгляду. У апеляційному перегляді взяв участь представник прокуратури Одеської області, яка листом від 5.06.2006р. повідомила про вступ у справу для представництва інтересів держави в особі державного органу Одеської митниці.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів та інших правочинів, або внаслідок завдання шкоди.
Як вбачається із матеріалів справи, зберігання майна - системи зрошення рисових чеків у розібраному стані, Модель SBS/UK-1-2004 -здійснювалося відповідачем ТОВ «Перша брокерська контора» на підставі договору №05/05 від 28.01.2005р., укладеного між ТОВ «Перша брокерська контора» та Корпорацією “Американ СБС. Корп.». Листи “Американ СБС. Корп.» від 6.03.2005р. та від 14.03.2005р. (а.с.69-70) про передачу ТОВ «Дунайводхоз» права власності на майно та фінансової відповідальності по його зберіганню не можуть розглядатися як заміна боржника у зобов'язанні, оскільки згідно до ст.ст.520, 521 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, а правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло первісне зобов'язання.
Разом з тим суд зазначає, що за приписами ст.528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов закону, договору або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. Зазначене не є заміною боржника, оскільки у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою виконання зобов'язання залишається обов'язком боржника. Крім того, інша особа (у даному випадку ТОВ «Дунайводхоз») може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні.
Враховуючи викладене, висновки господарського суду щодо покладення на Одеську митницю обов'язку сплати послуг зберігання майна не відповідають чинному цивільному законодавству, оскільки, фактично, є зміною боржника у зобов'язанні.
Щодо зобов'язання видати вантаж судова колегія зазначає, що згідно з договором зберігання від 28.01.05р. (п.4.3) вантаж видається замовнику на підставі вантажної митної декларації та за умови проведення оплати послуг зберігання. Враховуючи викладене, відповідач ТОВ «Перша брокерська контора» правомірно володіє майном, а висновки п.2 резолютивної частини рішення суперечать чинному законодавству та порушують законні права та інтереси відповідача.
Апеляційна інстанція також погоджується із доводами скаржників щодо прийняття судом, в порушення вимог ст.84 ГПК України умовного рішення, оскільки висновки резолютивної частини поставлені в залежність від настання певних обставин, а саме виставлення рахунку та здійснення митного оформлення.
Суд не надає оцінку доводам скаржників щодо правомірності дій митного органу, пов'язаних із анулюванням первісної ВМД, оскільки вказане питання вже було розглянуто судом в межах справи №2/177-05-6985, рішення по якій набрало законної сили.
Судова колегія також зазначає, що у відповідності зі ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У розумінні вказаної правової норми збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Враховуючи викладене, позивач не позбавлений звернутися у встановленому порядку до суду з позовом про відшкодування заподіяної йому шкоди.
Приймаючи до уваги вищенаведене, рішення господарського суду підлягає скасуванню як прийняте з порушенням норм матеріального права, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд
1. Апеляційні скарги Одеської митниці та ТОВ «Перша брокерська контора» задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 21.04.06р. зі справи №28/129-06-3572 скасувати, в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: В.С.Балух
Суддя: Т.Я.Гладишева
Суддя: Я.Ф.Савицький