20 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6889/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Крещик Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення коштів, -
01 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення коштів у розмірі 20 434,93 грн, посилаючись на те, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 серпня 2012 року скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17.01.2011 та рішення апеляційного суду Полтавської області від 28.09.2011, яким з позивача стягнуто переплату пенсії в розмірі 20 434,93 грн. Разом з цим, в жовтні з нього стягнуто 160,00 грн. переплати. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що завдали йому моральної шкоди.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_1 безпідставно отримував соціальну пенсію по інвалідності з 20.02.2004 на підставі статті 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення»як непрацюючий громадянин, перебуваючи зареєстрованим як фізична особа -підприємець з 07.04.2000. Рішенням колегіального органу з призначення пенсії від 18.08.2009 ОСОБА_1 відмовлено у продовженні виплати соціальної пенсії. Внаслідок неповідомленням ОСОБА_1 про факт реєстрації його приватними підприємцем управління звернулося до суду про стягнення коштів. Враховуючи ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2012 року з ОСОБА_1 стягнуто лише 128,00 грн переплати.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача суд встановив наступне.
20 лютого 2004 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави (далі -УПФУ Октябрського району) про призначення пенсії по інвалідності. В заяві про призначення пенсії (а.с. 7) позивач зазначив, що він не працює.
Перевіркою інформаційної бази даних осіб, зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, УПФУ Октябрського району встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем.
Протягом періоду з 20.02.2004 по 31.08.2009 ОСОБА_1 отримав соціальну пенсію у розмірі 20 434,93 грн. Рішенням колегіального органу з призначення пенсії від 18.08.2009 ОСОБА_1 відмовлено в продовженні виплати соціальної пенсії.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17.01.2011, залишеним без змін рішенням апеляційного суду Полтавської області від 28.09.2011 стягнуто з ОСОБА_1 на користь УПФУ Октябрського району переплату пенсії в розмірі 20 434,93 грн. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 серпня 2012 року зазначені рішення скасовані та провадження у справі закрито у зв'язку із непідсудністю цивільному судочинству.
Як встановлено в судовому засіданні, при виконанні вищезазначених судових рішень, які було скасовано, з позивача стягнуто переплату пенсії в розмірі 128,00 грн, а також судовий збір.
Згідно статті 381 Цивільного процесуального кодексу України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційного чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа.
Згідно пояснень позивача, із заявою про поворот виконання рішення суду він не звертався.
Вирішуючи питання правомірності дій УПФУ Октябрського району у спірних правовідносинах та завдання позивачу моральної шкоди цими діями суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення»соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства.
Згідно пункту 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються в судовому порядку.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору при відшкодуванні моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
На думку суду, звертаючись до суду про стягнення з ОСОБА_1 переплати пенсії в розмірі 20 434,93 грн. УПФУ Октябрського району діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки таке право надано йому статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Інших дій чи бездіяльності відповідача, які спричинили чи могли спричинити моральну шкоду позивачу ним не наведено, як і доказів того, що дії відповідача завдали йому моральної шкоди. У чому саме полягала моральна шкода позивачем також не зазначено.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, неправомірними і не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 2, 7-11, 71, 94-95, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про стягнення коштів відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2012 року.
Суддя К.І. Клочко