17 жовтня 2012 року м. Київ К-53380/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
за участю секретаря Титенко М.П.
за участю представників:
позивача:не з'явився,
відповідача:Жамбровський М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайскої районної державної адміністрації
на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 р.
у справі № 2а-6420/08/8/0170
за позовом ОСОБА_6
до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайскої районної державної адміністрації
про стягнення суми в розмірі 2 050 грн.,
ОСОБА_6 (надалі -позивач, ОСОБА_6) звернулося до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайскої районної державної адміністрації (надалі -відповідач) про стягнення суми в розмірі 2 050 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2009 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -А.О. Кушнова, судді: А.М. Кудряшова, Г.Ю. Циганова), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайскої районної державної адміністрації на користь ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1; АДРЕСА_1, рахунки невідомі) недоотриману грошову компенсацію у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за 2007 рік у розмірі 2 050,00 грн.; у решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -О.В. Кучерук, судді: Г.П. Ілюхіна, Г.М. Іщенко) постанову суду першої інстанції змінено: викладено пункт другий резолютивної частини постанови у наступній редакції: стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_6 недоотриману грошову компенсацію у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за 2007 рік у розмірі 2 000,00 грн.; у іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.2009 р. у справі № 2-а-6420/08/8 залишено без змін.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та відмовити у задоволенні позовних вимог .
Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і користується правами та пільгами, передбаченими абз. 2 частини четвертої статті 48 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі -Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), якою визначено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Позивач вважає, що у порушення, наведеної норми Закону, відповідач виплатив йому щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі постанова Кабінету Міністрів України) у розмірі 100 грн., яка не відповідає розміру, передбаченому абз. 2 частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.
Згідно з пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2007 рік дію: в частині надання безпроцентних та пільгових позик - пунктів 21 і 29 частини першої статті 20, пунктів 1 і 7 частини першої статті 21, пунктів 5 і 12 частини першої статті 22, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 5 частини першої статті 36; в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(надалі -рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р.) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинена дія частин 3 та 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у частині визначення розміру виплат щорічної допомоги на оздоровлення.
Із матеріалів справи вбачається, що допомога на оздоровлення позивачу у 2007 році була виплачена 14.05.2007 р.
Тобто, у даному випадку, на момент одержання позивачем щорічної допомоги на оздоровлення існувала колізія нормативно-правових актів, які мали однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір зазначеної допомоги. За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., тобто після нарахування та виплати позивачу зазначеної допомоги.
Отже, лише з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, а саме у 2007 році з 09.07.2007р., відповідач мав керуватися положенням статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
А відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правомірними дії відповідача, що полягали у виплаті позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік виходячи з розміру, установленого постановою Кабінету Міністрів України, та який становив 100 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст. 94, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 229, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайскої районної державної адміністрації задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 р. у справі № 2а-6420/08/8/0170 у частині зміни рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_6 недоотриману грошову компенсацію у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії за 2007 рік у розмірі 2000 грн. відмовити.
У решті постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 р. у справі № 2а-6420/08/8/0170 -залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.
Судді(підпис)Бившева Л.І.
(підпис) Шипуліна Т.М.