19 листопада 2012 року м. Київ К/9991/52897/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012 року
та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року
у справі № 2а-14123/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Рибсервіс»
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Рибсервіс»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 19.10.2011 року № 0004962305 та № 0004972305.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012 року, позов задоволено; скасовані спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Україна-Рибсервіс» з питань перевірки відомостей взаємовідносин з ТОВ «Сайрос» за період з 01.06 по 30.06.2011 року, складено акт № 4599/2305/32030997 від 30.09.2011 року, в якому зафіксовані порушення: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за червень 2011 року на суму 250 075 грн.; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових виграт за ІІ квартал 2011 року на 1 250 378,70 грн. та заниження податку на прибуток за II квартал 2011 року.
На підставі результатів вказаної перевірки, 19.10.2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0004962305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 287 588,10 грн., в т.ч.: 287 587,10 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0004972305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 250 076,75 грн., в т.ч.: 250 075,75 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Також судами обох інстанцій встановлено, що згідно договору № 1105/1 від 11.05.2007 року, укладеного між ТОВ «Сайрос» (постачальник) та ТОВ «Україна-Рибсервіс» (покупець), перший зобов'язується протягом терміну дії цього договору здійснити останньому поставку товарів (морепродукти, пакети поліпропіленові), асортимент яких визначається сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а останній зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього договору.
Факт виконання вказаного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковиими та податковиими накладними, договором складського зберігання.
В судовому порядку встановлено, що вартість отриманих від ТОВ «Сайрос» товарів, включена ТОВ «Україна-Рибсервіс» до валових витрат за II квартал 2011 року на суму 1 250 378,70 грн., податкові накладні включені до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2011 року, а сплачені суми віднесені до складу податкового кредиту у розмірі 250 075,75 грн.
Придбана позивачем у ТОВ «Сайрос» продукція (морепродукти та пакети поліпропіленові) була передана на переробку до ТОВ «Бобринецький завод продтоварів», згідно умов договору про виготовлення продукції з давальницької сировини № 10/05-1 від 10.05.2007р.
При цьому, в подальшому вироблена продукція (морепродукти) реалізована ТОВ «Україна-Рибсервіс» на користь інших субєктів господарювання, в тому числі за укладеними договорами поставки №04/02/2010-1 від 24.02.2010р. з ТОВ «Ласка-Тернопіль»та №160311 від 16.03.2011р. з ФОП ОСОБА_2
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
Відповідно до п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
За встановлення в судовому порядку сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару та видачі належним чином оформлених податкових накладних контрагентом позивача ТОВ «Сайрос», який на момент здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мав статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, тому є правильним судовий висновок про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 250 075 грн.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно з пп. 138.2 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, а саме: договорів поставки, видаткових та податкових накладних, а також документів, що підтверджують подальше використання та реалізацію придбаної продукції, господарські операції між ТОВ «Україна-Рибсервіс» та ТОВ «Сайрос» мали реальний характер.
Враховуючи правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів, суди дійшли правильного висновку щодо безпідставності донрахування податковим органом податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відовідача -необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)В.В. Кошіль
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)О.А. Моторний