"15" листопада 2012 р. К/9991/54080/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Головчук С.В., Ліпського Д.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року по справі № 2а/0570/6288/2012
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області
до Управління державної казначейської служби в м. Макіївка Донецької області
про стягнення суми сплаченого збору,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, Управління державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області про стягнення суми сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з придбанням автомобілів у розмірі 29935.24 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5992,50 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 23942,74 грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 були придбані легковий автомобіль марки »модель Trail 2.0», державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2011 (а.с. 8) та автомобіль марки ercedes-benz»модель 350», державний номер НОМЕР_2, рік випуску 2012 (а.с. 7).
При реєстрації автомобілів у Відділі Державної автомобільної інспекції позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за автомобіль марки ssan»модель Trail 2.0»в розмірі 5992,50 грн., що підтверджено квитанцією № 71151 від 24 січня 2012 року та за автомобіль марки benz» модель 350»в розмірі 23942,74 грн., що підтверджено квитанцією № 76469 від 21 квітня 2012 року (а.с. 9).
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з наступних мотивів з чим погоджуєтся суд касаційної інстанції.
Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб -платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Тобто, відповідно до вказаного Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної
Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Враховуючи, що Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»не передбачено сплату збору при придбанні автомобіля, а сплата даного збору передбачена лише при його відчуженні, суд першої інтенції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обгрунтованого висновку про повернення ОСОБА_4 безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі легкових автомобілів та стягнення з Державного бюджету України на його користь суми помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з купівлі легкових автомобілів.
Що стосується посилання Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, що воно є неналежним відповідачем у справі, оскільки акумуляцію та облік збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження автомобілів не проводить, то суд касаційної інстанції вказує на таке.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, які відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля. Тобто дані суми зараховуються до Державного бюджету України.
Судами на користь ОСОБА_4 суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з придбанням автомобілів у розмірі 29935.24 грн. стягнуто не з Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, а з Державного бюджету України.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.І. Ємельянова
Судді С.В. Головчук
Д.В. Ліпський